Земельна реформа

Трансформації у сфері земельних відносин тривають в Україні вже понад 20 років, але, на жаль, досі багато проблем так і залишились нерозв’язаними. Скажімо, за 10 років розмежовано менше 1% земель державної та комунальної власності. Це пов’язано з тим, що нині чинна процедура є складною і надзвичайно затратною: вона потребує понад 2,5 млрд грн бюджетних коштів. Проте перші кроки у вирішенні цих питань вже зроблено.   Як повідомив на брифінгу у Будинку уряду голова Державного агентства земельних ресурсів Сергій Тимченко, минулого тижня у першому читанні прийнято два ключових законопроекти земельної реформи — про встановлення меж населених пунктів та про розмежування земель державної і комунальної власності.

Колись ця земля була рівнинною. Вкривали її густі трави, дрімучі праліси. Та з часом задзвеніли сокири, запалали багаття.  «Знищення лісу на схилах, внаслідок чого втрачається скріплення під∂рунтового шару корінням дерев, — писав журнал «Русский вестник» 1892 р., — призвело до того, що поля на схилах під дією води перетворилися на розриті площі. Це спостерігається, наприклад, на лівому березі річки Норинь, вище міста Овруча. Поля, що розкинулися на 30 верст від селища Веледників до міста, зруйновані ровами завглибшки до 49 сажнів і вже, можливо, не одна тисяча гектарів орного клину зайнята ними…».

Дискусія навколо законопроекту «Про ринок земель» нагадує гру в одні ворота. Нападаючими, так би мовити, у цьому випадку виступають представники різних держструктур. До опонентів при цьому начебто й дослуховуються, але фактично чують лише те, що майже не виходить за рамки нинішнього законопроекту.

Чи розв’яже нововведення проблему галявин протесту? У Криму буде складено календарний план систематизації роботи щодо звільнення землі від самозахоплень і визначено чіткі часові рамки.  

 Найближчими днями ліквідувати затримки у видачі держактів на землю, а до кінця року покінчити з корупцією в земельній сфері — таке амбітне завдання поставило перед собою керівництво Державного агентства земельних ресурсів. Аби розповісти про це народові і почути, що той думає із цього приводу, очільник відомства Сергій Тимченко зустрічається з представниками селянських громад у регіонах.

Законопроект «Про ринок земель» викликав далеко не однозначну реакцію в суспільстві. Прихильники вважають, що його ухвалення  дасть поштовх розвитку аграрного сектору зокрема і економіки країни загалом. Критики ж  стверджують, що  наслідком дії закону може стати обезземелення селян — нинішніх власників земельних паїв. Істина ж, напевне, десь посередині. Про це наша розмова з головою Державного агентства земельних ресурсів Сергієм ТИМЧЕНКОМ.  

Нині по всій країні триває активне обговорення законопроекту «Про ринок земель», який є складовою земельної реформи. Профільне міністерство та регіональні відомства протягом останнього місяця провели широкомасштабну роз’яснювальну роботу з аграріями та власниками паїв, внаслідок чого було знято багато спірних питань. 

За оцінками спеціалістів Державного земельного агентства, у перший рік після зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі її вартість не перевищуватиме $500-700 за гектар. Однак щороку ціна зростатиме. Питання лише в тому — з якою швидкістю. Впливати на темпи цього зростання, на думку голови Держземагентства Сергія Тимченка, будуть три головні чинники: розвиток інфраструктури АПК та села, консолідація земель у більші масиви для зручності обробки, підвищення якості грунтів.

Закон «Про Державний земельний кадастр» набере чинності з 1 січня 2012 року. Про це повідомила під час брифінгу перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова. Коментуючи підписаний главою держави документ, вона наголосила: «Він уперше на законодавчому рівні визначає основні аспекти функціонування єдиної системи кадастрової інформації про землі України. Це базова інформація, необхідна для нормального функціонування ринку землі».

До початку реформування аграрного сектору в Криму існувало 255 сільгосппідприємств, які займали площу 1,1 млн га. За першого етапу земельної реформи вони були розпайовані і передані селянам у власність. Нібито все добре: у землі з’явився конкретний власник, але ейфорія пройшла і почались реалії. В автономії майже половина пайовиків — пенсіонери.  

 7 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в основному історичний закон, на який уся Україна чекала надто довго, — «Про земельний кадастр». Документ (у разі його підписання главою держави) почне діяти із 1 січня 2012 року і стане першим актом, який потрібний для реалізації земельної реформи, що дозволяє торгувати землею сільгосппризначення. 

«Цивілізований ринок землі — це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології та забезпечать всім селянам достойний рівень життя», — наголосив на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи схвалений напередодні Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок землі», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства. Фактично він дав старт початку земельної реформи, і стосується загальнонаціонального ресурсу, цінність якого, за влучним висловом глави уряду, «визначається не тільки грошовим еквівалентом».