МОНОПОЛІЯ

Банкіри поскаржилися в АМКУ на «захоплення» ринку реалізації арештованої нерухомості
чотирма компаніями

До кінця вересня цього року проблема монопольного становища на ринку реалізації арештованого нерухомого майна недобросовісних іпотекоутримувачів (власників кредитів на житло), які не можуть розрахуватися за своїми зобов’язаннями, хоча й обговорювалася у фінансових колах і громадськістю, та не була розв’язана. Річ у тому, що квартири таких недбалих клієнтів у ході виконавчого впровадження реалізовують протягом 2012 року лише чотири спеціальні фірми. Їх перелік у свою чергу встановлював Мін’юст шляхом проведення тендера. Так, цього року переможцями стали: ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», «Нива-В.Ш.», «ТД Еліт Сервіс», ТОВ «Укрспецторг Групп».

Довгоочікуваний лист

Цими торгуючими організаціями (як їх називають в офіційних документах) було встановлено чималий розмір винагороди за реалізацію арештованих квартир і будинків — 15% від вартості майна. Варто сказати, що ріелторські послуги на цьому ринку не перевищують 5%, і фахівці цієї сфери часто погоджуються й на 3%. Це призводить до того, що при продажі майна з аукціонів банки отримують лише 25—35% суми вартості житла і залишаються, так би мовити, у повному програші.

Слід додати, що фактично такий же «відсоток» від вартості нерухомості зостається і клієнтам банку. Крім того, з фінустанов за свої послуги ще 10% вартості майна стягує виконавча служба.

Спеціалісти ринку і незалежні експерти іноді намагалися трохи «розтлумачити» таку ситуацію, проте банкіри здебільшого відмовчувалися.

І ось 26 вересня крига скресла. Національна асоціація банків України (НАБУ) звернулася з відкритим листом до голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) за підписом керівника НАБУ Сергія Мамедова  з проханням втрутитися у ситуацію щодо монополізації ринку арештованого майна. Цікаво, що у цьому документі ображені банкіри не лише навели переконливі факти, а й практично розписали всі дискримінаційні нюанси. Наприклад,  широкому загалу невідомо, що  ПП «СП «Юстиція» та ПП «Нива-В.Ш.» ставали переможцями тендера Мін’юсту вже чотири роки поспіль (протягом 2009—2012 рр.).

Невдалі спроби  були і раніше

Однак чому ж банківська спільнота так довго вичікувала і раніше не порушила саме це вразливе питання перед АМКУ або іншими владними структурами?

Як зазначила кореспонденту «УК» координатор Комітету з питань захисту прав кредиторів НАБУ Інна Богатих, для вирішення питання встановлення необгрунтовано високої вартості послуг спеціалізованих торгуючих організацій банки неодноразово зверталися до профільного міністерства, однак не досягли успіху. «Так, наша асоціація зверталася до Нацбанку і Мін’юсту, а потім вже ініціювала звернення ще й до АМКУ як до органу, який повинен не допускати фактів зловживань монопольним становищем. Цей крок широко обговорювався у ЗМІ, тому і склалося враження, що НАБУ  зайнялася вирішенням зазначеного питання щойно», — зауважила вона.

Втім, практика довела, що саме завдяки порушенню питання банкірами 2 жовтня цього року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зо?бов’язань», яким внесено зміни до іншого Закону «Про виконавче провадження» і знижено комісійну винагороду організацій, що проводять прилюдні торги: з 15 до 5% вартості реалізації арештованого майна. Але, звісно, перемогу в цьому питанні святкувати ще зарано: документ має бути скріплений підписом Президента України.

Їхня сила  у зухвалості

Які інші пропозиції щодо зміни нормативно-правової бази у цьому аспекті висловлюють сьогодні банкіри? По-перше, виключити дискримінаційні вимоги до учасників тендера з вибору спеціалізованих організацій з продажу арештованого майна, що дасть змогу залучити незалежні професійні компанії. А по-друге, надати  банкам право вибору торгуючої організації, яка буде реалізовувати заставне майно. До того ж, як вважають фінустанови, протокол торгів повинен підписувати ліцитатор, переможець і всі учасники аукціону.

Інші асоціації, приміром, Український кредитно-банківський союз, за словами голови Комітету інформаційної політики Олександра Новікова, також вважають, що процес організації аукціонів із продажу нерухомого майна нині занадто монополізований. «Компанії, на яких покладено цю функцію, поводяться надто зухвало. Звісно, що всі процеси відбуваються не прозоро і якщо б до участі у конкурсах на відбір таких торгуючих організацій було допущено набагато більше фірм, то їх результати були б на користь усім. І духу монополії ми не відчували б», — зазначає він.

Водночас О. Новіков вважає, що саме у цій царині закони, можливо, і не варто змінювати, а лише надавати новий «подих» підзаконним актам, насамперед щодо ліцензування таких компаній. Тож загальними зусиллями банківська спільнота вже досягла певних успіхів у демонополізації послуг з реалізації заставного нерухомого майна. Хоч позиція АМКУ з цього питання ще невідома, немає сумнівів, що орган має розпочати своє розслідування.