ВИСТАВКА

У Житомирі відкрили нову музейну експозицію, присвячену автентичним єврейським  поселенням Волині
 

Колись тут налічувалось до двох сотень містечок, населених переважно євреями. Та чи багато знаємо ми про цих людей, які віками жили поряд з нами на українській землі? Чим збагатили вони нашу спільну культуру і якими залишились у пам’яті не лише свого народу? Пошуками відповідей на ці запитання перейнялися у діючому в Житомирі національно-культурному центрі «Хесед Шломо», започаткувавши історико-культурологічний проект «Штетл», що в перекладі з ідиш означає «Містечко».

За словами директора центру Софії Зайцевої, йдеться не лише про збір документів, свідчень, предметів матеріальної культури, що прямо стосуються історії єврейських містечок Житомирської області. Мета проекту — відновити могутній пласт спільної історичної пам’яті, адже у штетлах євреї жили і працювали поряд з українцями, поляками, чехами, німцями, росіянами.

Тут кожен експонат — жива історія. Фото автора 

Отож цілком закономірно, що відкриття музейної експозиції, де представлено перші експонати, зібрані в рамках проекту, стало значною подією не лише для єврейської громади. Із щирою вдячністю присутні на заході українці, науковці та митці міста згадували своїх наставників, лікарів, просто добрих знайомих і сусідів — євреїв за національністю.

Однак відновити втрачені сторінки спільної історії — завдання не з простих. Адже занепад автентичності єврейських містечок почався ще з перемоги «диктатури пролетаріату», бо вмілі і підприємливі ремісники і торгівці «не вписувались» в одержавлену економіку. Та найстрашнішою катастрофою для єврейського народу став організований гітлерівцями Голокост. Тому пам’ять про історію багатьох поліських штетлів нині зберігають хіба що окремі старожили неєврейської національності.

Цікавий подарунок новому музею зробив голова Житомирської обласної організації «Русское содружество» Євген Тиміряєв — серію випущених понад сто років тому листівок із зображеннями видатних представників тодішньої єврейської громади Волинської губернії. Він же й нагадав про подвиг житомирського студента Миколи Блинова, який 1905 року став на шляху чорносотенців-погромників, ціною свого життя довівши, що людяність і толерантність сильніші за сліпу лють і навіть смерть.