Чи здатна інфраструктура України витримувати підступні удари російських агресорів по багатьох наших містах? Чи здатна країна швидко відновити зруйноване? Наскільки їй вистачить резервів? Звичайно, ці питання турбують багатьох українців, оскільки російські війська продовжують терор та атаки на критичну інфраструктуру. На цьому у промові на черговому засіданні уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив, що вже більш як тиждень агресори намагаються зруйнувати енергетичну систему нашої країни.

«За цей час було пошкоджено кілька десятків енергетичних об’єктів. Але ми довели, що можемо оперативно відновлювати й повертати до роботи більшість енергомереж. Окупантам не вдасться зробити Україну темним місцем на мапі світу. Для цього енергетики, рятувальники, місцева влада, уряд працюють у посиленому режимі. Усі на своїх місцях. Усі знають, що робити. Усе відновимо. Загалом уряд передбачив понад 4,5 мільярда гривень на швидке відновлення. Ці гроші передано місцевій владі, щоб відновлювати всі об’єкти інфраструктури», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Очільник уряду звернувся до українців: «У ці дні, коли ворог намагається зламати та залякати нас, важливо як ніколи продовжувати роботу. Кожен на своєму місці. Працюйте, допомагайте одне одному. Коли вмикаєте світло, пам’ятайте про людей, завдяки яким це можливо. Про наших енергетиків. Про тих, хто дає надію і світло. Ці люди без перебільшення працюють 24 години на добу, аби подолати наслідки російського терору. Десятки бригад роблять усе задля того, щоб у наших з вами оселях було світло. Кожен із нас може сказати їм дякую.

І зараз ця вдячність полягає в тому, щоб обмежити споживання електроенергії. Київ під час вечірнього піка знижує рівень споживання електроенергії на 10%, весь центральний регіон — на 8%. Проте загалом в Україні рівень споживання під час вечірнього піка збільшується на 1,8%. Зростання відбувається за рахунок західних та північних областей України. Тому хочу ще раз наголосити: максимальна економія електроенергії — це те, що ми просимо зробити кожного українця. Особливо це стосується вечірніх годин. Із 17:00 до 23:00 не користуйтеся пральними машинками, бойлерами, кондиціонерами, обігрівачами. Обмежте використання електрочайників та електроплит. Вимикайте світло у приміщеннях, де не перебуваєте. Перенесіть ремонтні роботи на денний час. Звертаюсь і до бізнесу: вимкніть вивіски та зайве освітлення. Кожен кіловат енергії, якого ви не використаєте, дасть додаткову стабільність нашій енергосистемі».

Денис Шмигаль зауважив, що відповідальні відомства розробили деталізований комплекс економного споживання електроенергії населенням, підприємствами, установами та організаціями в умовах дії воєнного стану, зокрема в період максимального навантаження в години пік. Цей комплекс заходів дасть змогу прагматично й ефективно застосовувати обмеження у разі потреби.

Важлива повсякденна робота

«російські війська продовжать терор і удари по об’єктах енергетики. У відповідь ми продовжимо нашу ретельну підготовку до опалювального сезону. Накопичуємо ресурси. Формуємо резерви. Нині житловий фонд, лікарні, школи в неприфронтових громадах готові до опалювального сезону майже на 100%. Накопичено в наших підземних сховищах 14 мільярдів 135 мільйонів метрів кубічних газу. Потужності для імпорту із країн ЄС у разі потреби також підготовлено. Вугілля на складах удвічі більше, ніж торік на цей самий період», — поінформував Прем’єр.

Він додав, що одночасно з підготовкою до опалювального сезону уряд продовжує дуже важливу роботу над збільшенням допомоги від міжнародних партнерів.

«Україна отримала від Європейського Союзу черговий транш макрофінансової допомоги в розмірі 2 мільярдів євро. Минулого тижня ми отримали від партнерів майже 2 мільярди доларів. 1,3 мільярда надав Міжнародний валютний фонд, і ще 550 мільйонів євро — Європейський інвестиційний банк. Це надзвичайно важливі зараз кошти, які допоможуть нам профінансувати всі критично важливі видатки», — констатував Денис Шмигаль.

Рішення уряду

Уряд затвердив постанову, яка передбачає запровадження програми «Відновлення» в межах роботи Фонду енергоефективності. Відповідно кошти фонду тепер можна спрямувати на фінансування будівельних робіт із часткового відновлення житлових будівель, пошкоджених внаслідок воєнної агресії росії.

Кабмін передбачив з резервного фонду держбюджету додаткові 300 мільйонів гривень для Харківщини та 36,9 мільйона — для Києва на першочергові роботи з відновлення пошкодженої інфраструктури.

Уряд створив координаційний штаб, який допомагатиме в поверненні громадян України з тимчасово окупованих територій та рф через територію третіх країн в Україну. Штаб допомагатиме у відновленні документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, організовуватиме евакуацію в Україну. Опрацьовують можливість розширення повноважень консульств України в Казахстані, Туреччині, Грузії, Естонії та Латвії.

Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2022 рік. Як роз’яснили в Міністерстві соціальної політики, внаслідок збройної агресії рф та значних викликів безпекової та економічної ситуації 2022-го не було вчасно ухвалено проєкт бюджету Пенсійного фонду на нинішній рік. Однак попри це фонд вчасно і в повному обсязі здійснює пенсійні виплати.

Затвердження бюджету Пенсійного фонду забезпечить безперервність та своєчасність пенсійних виплат і надалі з урахуванням особливостей завершення бюджетного періоду. Доходи і видатки бюджету фонду на 2022 рік передбачено обсягом 594,2 мільярда гривень, що враховує всі соцзобов’язання для забезпечення своєчасних виплат пенсіонерам в повному обсязі.

Уряд погодив і передасть парламенту законопроєкт, який удосконалює закон про «інвестиційних нянь». В уряді зазначають, що, попри війну, є сім заявок від великих інвесторів, які вже готові вкладати кошти, створювати робочі місця та експортні надходження. Кабмін пропонує, щоб преференції цього закону стосувалися проєктів не від 20, а від 12 мільйонів євро. Розширено галузі реалізації інвестпроєктів, зокрема на виробництво енергоефективних будматеріалів, кліматичного обладнання, систем опалення та кондиціювання, а також гарячого водопостачання. Очікують, що завдяки змінам бізнес інвестуватиме сотні мільйонів у важливі проєкти для економіки країни.