Консультує Олена МОГИР,
юрист Благодійного фонду «Батьківська земля»

Чи потрібно проводити «перереєстрацію» прав на нерухоме майно, якщо права власності вже були зареєстровані до 1 січня 2013 року? І чи треба платити державі якісь кошти за таку процедуру?

І.МАЛАЙ,
м. Харків

— З 1 січня 2013 року Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек припинили своє функціонування. Їх замінив Державний реєстр прав. Утім, права на нерухоме майно та їх обтяження, що були зареєстровані до 1 січня 2013 року, визнаються державою.

В обов’язковому порядку «перереєструвати» право на нерухомість потрібно лише у разі, якщо виникла необхідність її відчуження. Якщо ж ви не маєте наміру вчиняти дії з нерухомим майном, державна реєстрація прав у Державному реєстрі прав проводиться за бажанням власника чи користувача. Відповідно до законодавства фізичні особи звільняються від сплати державного мита при перереєстрації прав на нерухоме майно.

Чиновники, які не виконують рішення суду, несуть кримінальну відповідальність

Мама відвоювала у суді компенсацію щодо пільг, проте їй все одно не платять гроші. Що робити, якщо чиновники не виконують рішення суду, посилаючись на відсутність коштів? Чи несуть вони за це відповідальність?

М. ЖДАНОВА,
м. Київ

— Стаття 124 Конституції встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території країни. Ці положення також відображені у ст.ст. 1, 11 Закону «Про судоустрій України», із уточненням щодо кола осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, та ст.7, 14 Кодексу адміністративного судочинства.

Невиконання рішення суду органом державної влади та державним службовцем є неприпустимим, оскільки, відповідно до статті 19 Конституції України, орган державної влади та державний службовець діє в межах закону і не може його порушувати. В той же час, державний службовець, який не виконує рішення суду, не може обіймати посаду державного службовця, оскільки ганьбить його високе звання, та порушує дану ним присягу державного службовця.

Отже, виконання судового рішення є прямим обов’язком державного службовця.

Окрім того, невиконання судових рішень тягне за собою встановлену відповідальність, в т.ч. і кримінальну. Так, статтею 382 Кримінального кодексу передбачено, що склад злочину формується в разі умисного невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Санкції цієї статті обов’язково включають заборону обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком до трьох років.

Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», ви можете надіслати його за адресою: 01008, м. Київ, вул. Садова,1, редакція газети «Урядовий кур’єр» або на електронну скриньку az@ukcc.com.ua