Черговийдоказгеніальностіанглійськогодраматургавклавсяудварядкибюлетеняреферендуму. Та на відміну від театральної паузи, життя змушене обрати одну відповідь. Отже, Великобританія вирішила піти своїм шляхом. Економічні дані, які з’явилися паралельно з  результатами опитування, вказують, що це буде дуже важкий шлях. Тому вічне Шекспірівське «бути чи не бути» ще звучатиме в різних інтерпретаціях.

«Очікуємо, що скоро почнуться переговори про вихід», — заявив голова Європарламенту Мартін Шульц в ефірі одного з телеканалів. За його словами, результатом референдуму стало падіння курсу фунта стерлінгів, і він не хоче, аби щось подібне пережив євро.

Мартін Шульц анонсував: Європарламент збереться на надзвичайне засідання у вівторок, 28 червня. Однак головні політичні заяви зроблено вже вчора.

Розбрат чи згуртування?

Після виходу Великої Британії з Євросоюзу лідери решти 27 країн-членів домовилися рішуче зберігати свою єдність. На цьому наголосив Президент Європейської ради Дональд Туск у своїй екстреній заяві, яку зробив зранку в п’ятницю.

«Упродовж попередніх кількох днів я розмовляв з усіма лідерами ЄС про Brexit, включно з прем’єр-міністрами, президентами й керівниками інституцій ЄС. Від імені двадцяти семи лідерів я можу сказати, що ми рішуче налаштовані зберігати нашу єдність на рівні двадцяти семи. Для нас Євросоюз — засада нашого спільного майбутнього», — наголосив Президент Європейської ради.

Він вважає, що результати референдуму і подальші процедури виходу Британії не спричинять правового вакууму, адже в ЄС готувалися до такого драматичного сценарію. Дональд Туск нагадав, що всі процедури виходу Великої Британії з ЄС чітко означено у відповідних угодах.

Президент Європейської ради повідомив, що скликає 27 лідерів країн-членів на неформальну зустріч у межах саміту ЄС, який пройде 28—29 червня. «Я запропонував лідерам провести широку дискусію щодо майбутнього Євросоюзу», — сказав Дональд Туск.

Візьме участь у цих зустрічах і британський Прем’єр Девід Кемерон, оскільки він оголосив, що піде у відставку через результати референдуму, однак не відразу — очолюватиме уряд аж до з’їзду Консервативної партії у жовтні. Девід Кемерон пояснив своє рішення: під час кампанії, яка передувала референдуму, він підтримував пропозицію залишитися у складі Європейського Союзу, тож не має права бути капітаном корабля, після того, як більшість британців чітко висловилися за зміну курсу.

Економіка відреагувала першою

Та навіть швидше за британських урядовців відреагувала на результати волевиявлення електорату світова економіка. Ще до оголошення офіційних даних почали падати ціни на нафту. А за тенденціями валютних ринків стало зрозуміло, що недавні похмурі прогнози відомого фінансиста Джорджа Сороса про «чорну п’ятницю» небезпідставні.

Те, наскільки залежна економіка від політики, продемонстрував курс британського фунта стерлінгів відносно долара: на початку голосування він зріс майже до $1,5; після оприлюднення перших результатів голосування валюта почала знецінюватися. Досягнувши позначки $1,3459 (мінімальної з 1985 року), її курс потроху пішов угору, сподіваючись на залишкові шанси таки «бути». Але врешті-решт фунт упав на 5% і досяг позначки $1,43.

До речі, вчора ще чинний очільник британського уряду  висловив  сподівання, що Великобританія зможе вижити поза ЄС, і пообіцяв зробити  все від нього залежне. Якби ж то від нього залежало більше. Однак, перефразовуючи Шекспіра, зазначимо: не все гаразд і в королівстві.

Приміром, у Шотландії виступили за проведення другого референдуму з Brexit. Зокрема колишній перший міністр Алекс Салмонд заявив, що країна може ініціювати другий референдум щодо виходу Британії з Євросоюзу.

За те, щоб залишитися в ЄС висловилася і Північна Ірландія. У зв’язку з цим найбільша націоналістична партія Північної Ірландії «Шинн Фейн» заявила, що це підстава для проведення референдуму про возз’єднання з Ірландією. На думку голови партії Деклана Кірні, результати референдуму позбавляють британський уряд права представляти інтереси Північної Ірландії в умовах, коли її жителі висловилися за членство в ЄС.

Шкода, але нам своє робить

Президент України Петро Порошенко вважає, що результат референдуму у Великій Британії — це виклик для ЄС. Про свої міркування він написав у Фейсбуці. Глава держави впевнений, що, попри результат референдуму, Британія залишається в об’єднаній Європі і захищатиме спільні європейські цінності.

«Вважаю, нагальний виклик для Європейського Союзу — знайти шлях до сердець євроскептиків, аби не дати жодного шансу опонентам європейського інтеграційного проекту та їхнім щедрим спонсорам. Розраховую, що санкції проти Росії як країни-агресора подовжать», — наголосив Президент, резюмувавши: «Шкода, але «нам своє робить».

А Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вірить: єдність європейських народів після виходу Британії з ЄС буде збережено. Про це він написав у Фейсбуці.

«На жаль, нині не найкращий день для об’єднаної Європи. Я сприймаю і поважаю результати референдуму у Великобританії. Але вірю, що єдність європейських народів усе-таки збережемо. Тому що в її основі перш за все спільні для всіх нас демократичні цінності», — написав він.

Результат референдуму щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу матиме негативні наслідки і для України, зокрема він може спричинити відтермінування надання Україні безвізового режиму.

«ЄС важко проходить випробування міграційною кризою, Європу накрило цунамі євроскептицизму, там зростає підтримка радикальних і популістських партій. Чи може це відтермінувати безвізовий режим? Так, на жаль», — написала на своїй сторінці у Facebook перший заступник керівника парламенту Ірина Геращенко.

Народний депутат зазначає, що серйозні внутрішні проблеми «вбивають» рейтинги всіх нинішніх лідерів ЄС, змушують зосередитися на ситуації всередині Євросоюзу, закривши очі на все, що відбувається за його межами.

Насправді ослаблена і розділена Європа, розколена на скептиків і оптимістів, і яка боїться свого завтрашнього дня — це золота мрія Кремля. Та експерти передбачають: від виходу Великобританії з Євросоюзу програє і Росія.  Перші ластівки — чергове здешевлення енергоресурсів і  падіння рубля.

Тож розділяємо позицію українських політиків: хоч би якими були складними для ЄС наслідки британського референдуму — для України це не привід опускати руки.

«Такий уже наш український шлях — як українські дороги: з вибоїнами і  ямками, зате без порєбріків і завжди на Захід. Тому йдемо далі. Вимагаємо від ЄС виконати зобов’язання щодо безвізового режиму, очікуємо пролонгації санкцій проти РФ, боремося за нашу євроатлантичну перспективу. Бо іншого вектора для України просто не існує, попри все», — з цими словами першого віце-спікера Ірини Геращенко радше  погодитися. Якщо ми по-справжньому любимо свою країну, то мусимо не допустити появи національного «бути чи не бути». У нас свої генії і свої крилаті вислови, з не менш сильним кармінним  підтекстом.