На Сумщині з 90 закладів охорони здоров’я, на жаль, нині не всі здатні надавати високоякісні медичні послуги. Тимчасова окупація частини області російськими військами завдала значної шкоди галузі: два заклади розбито вщент, одинадцять зазнали значних пошкоджень, ще кілька — часткових руйнувань. Загальна сума збитків, за попередніми даними, перевищує 70 мільйонів гривень.

Це вимагає від обласної влади, місцевих громад активних зусиль для відновлення зруйнованого, зміцнення матеріально-технічної бази, подальшого реформування, розпочатого нещодавно в межах спільного з Чернігівською областю пілотного проєкту Міністерства охорони здоров’я.               

Від базових до спеціалізованих послуг

Як повідомив голова Сумської ОДА-керівник ОВА Дмитро Живицький, участь у цьому проєкті передбачає поетапні зміни впродовж найближчих двох-трьох років. Першою серйозною перевіркою можливостей стало нещодавнє засідання профільної комісії Сумської обласної ради, де презентували модель розвитку Сумського госпітального округу, що буде функціонувати на базі регіону. Як наголошували учасники засідання, реформа передбачає створення спроможної мережі лікарень, що дасть змогу в межах госпітального округу розділити лікарні на надкластерні, кластерні та загальні.

Надкластерні оснастять найсучаснішим обладнанням та устаткуванням, вони надаватимуть максимально широкий спектр послуг. Кластерні спеціалізуватимуться на лікуванні найбільш поширених хвороб, а загальні обслуговуватимуть жителів однієї або кількох громад, надаючи базові медичні послуги. Тобто пацієнт потраплятиме саме до того лікувального закладу, де йому можуть надати допомогу, яка відповідає його стану і потребам.

При кожному закладі облаштують приймальне відділення, пункт постійного базування екстреної медичної допомоги, лабораторію, аптеку, харчоблок, патологоанатомічне відділення.

На Сумщині ініціювали також створення лікарень прикордоння, тобто таких, що розташовуються в зоні воєнних ризиків у безпосередній близькості до кордону. Їх має бути сім, оснащених хірургічним відділенням на випадок екстреного порятунку життя.

Розвиватиметься сімейна медицина — для жителів функціонуватимуть лікарні громад, де надаватимуть базові першочергові послуги.

Реформа розрахована на кілька років і потребуватиме орієнтовно 7,7 мільярда гривень, які надійдуть від міжнародних донорів, Європейського банку реконструкції та розвитку.

Так на Сумщині формують модель, яка максимально відповідає її  особливостям — щільності населення, протяжності і якості доріг, віддаленості населених пунктів, іншим чинникам. Завдяки цьому в найближчі роки обласна медицина має вийти на якісно вищий рівень роботи, в основі якої будуть послуги та лікування за міжнародними стандартами і практиками.

На черзі — розгляд проєкту на одному з пленарних засідань Сумської обласної ради.                             

Гроші йтимуть за пацієнтом

Нині Сумська клінічна лікарня святого Пантелеймона обслуговує до пів мільйона жителів області та Сум. З об’єднанням лікарень у кластери і набуттям кластерного статусу, до чого зараз готуються у колективі, потік пацієнтів буде більш рівномірним, а медичні заклади почнуть приймати своїх пацієнтів (йдеться про специфіку захворювань), а не переважно всіх, як зараз.

За словами директора лікарні Володимира Поцелуєва, наразі тут триває відповідна активна робота. Зокрема, впродовж кількох останніх років заклад уклав найбільшу кількість договорів із Національною службою здоров’я України — 21 пакет. І їхня кількість зростатиме, що в свою чергу потребуватиме нових спеціалістів.

Тобто на практиці справджується принцип «гроші ходять за пацієнтом». Це означає, що з’являються фінансові можливості для зміцнення матеріально-технічної бази, розширення послуг — отже, лікарня неухильно розвивається, відповідаючи вимогам часу і хворих. У найближчій перспективі тут розраховують на лікування інсультів, інфарктів, надання широкого спектру нейрохірургічних послуг, кардіохірургічної та спеціалізованої медичної допомоги.

За словами хірурга Романа Ніколаєнка та нейрохірурга Івана Прийменка, впродовж останнього часу лікарня поповнилася новітнім обладнанням та устаткуванням, завдяки чому тут роблять оперативні втручання на кишківнику, шлунку, хребті, головному і спинному мозку з мінімальною травматизацією тканин.                  

«Швидких» стало більше

Днями Сумщину з робочим візитом відвідав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який передав обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф п’ять автомобілів, обладнаних усім необхідним для надання якісної медичної допомоги пацієнтам з важкими травмами та пораненнями. У них є кисневі балони, кардіомонітори, дефібрилятори, електрокардіографи, апарати штучної вентиляції легень.

За словами міністра, потреба в спецтранспорті є постійною, адже за вісім місяців росіяни пошкодили 90 і вкрали 366 «швидких» по всій країні. МОЗ надає значної уваги саме цьому питанню, аби медики могли вчасно виїжджати на виклики й рятувати життя пацієнтам.

Як повідомив керівник Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги Сергій Бутенко, автопарк оновлюють постійно. Так, з початку повномасштабного вторгнення російських військ заклад отримав 32 автомобілі — від галузевого міністерства, міжнародних партнерів, благодійних організацій. А всього в Центрі 142 автомобілі, що дає змогу оперативно реагувати на виклики, вчасно надавати невідкладну допомогу. 

Згідно з наказом МОЗ України Сумщина невдовзі отримає ще шість таких «швидких».

Допомога онкохворим розширюється

У тому, що матеріально-технічна база медичних закладів Сумщини неухильно зміцнюється, переконувати не доводиться. Навіть у складні часи окупації та відновлення зруйнованого надходить і продовжує надходити новітнє устаткування та обладнання, одержане й придбане як за бюджетні, так і спонсорські, благодійні, закордонні інвестиційні кошти.

Нещодавно в Сумському обласному онкологічному диспансері запрацював лінійний прискорювач іноземного виробництва, яких в Україні всього 12, та новий комп’ютерний томограф загальною вартістю майже 90 мільйонів гривень. З бюджету області на них не витрачено жодної копійки — кошти збирали всім миром.

За словами директора диспансеру Володимира Шевченка, щодня на такому обладнанні можуть лікуватися 50 пацієнтів, хоча щороку відповідної процедури потребують 3-4 тисячі хворих. До закладу звертаються не тільки із Сумської, а й сусідньої Харківської області, тож не зайвим був би ще один прискорювач.

Зараз онкодиспансер активно оновлюють і розбудовують. На території вже знесли старі будівлі, а наявні реконструюють, укріпили бункер. У планах — зведення нового лікувального корпусу загальною площею понад 5 тисяч квадратних метрів, де, окрім п’яти відділень, передбачено харчоблок, каплицю, парк, зони відпочинку та паркування автомобілів. Розроблений проєкт уже подали до Мінрегіону для фінансування за кошти Європейського інвестиційного банку.

Діагностичні можливості

Є обнови в пологовому будинку «Пресвятої Діви Марії», де завдяки благодійному фонду «Ранні пташки» з’явився портативний сканер для сканування вен новонароджених. Апарат надзвичайно цінний і потрібний для немовлят. За словами директора закладу Ольги Чирви, в умовах війни придбати сканер навряд чи вдалося б, але завдяки співпраці з фондом чимало мрій стають реальністю, а пологовий будинок залишається одним із технічних лідерів медичної галузі.

Як і обласний кардіологічний диспансер — віднедавна тут мають сучасний 12-канальний електрокардіографічний апарат і цифрову портативну багатоцільову ультразвукову систему LODGIQ з можливістю сканування в режимах кольорового доплеровського картування, імпульсно-хвильового та енергетичного доплера.

Загалом нинішнього року до лікарень області надійшло більш як 200 одиниць медичного обладнання і приладів. З-поміж них ангіограф, кілька десятків  препаратів, зокрема, 6 анестезіологічних, по 5 вакуумної терапії ран, рентгенівських переносних та рентгенівських стаціонарних, електрохірургічний, 22 — УЗД,  4 — штучної вентиляції легень, 6 капнографів, 7 електрокардіографів, 11 кисневих станцій, 24 монітори пацієнта, 6 манекенів тощо.

Усе це придбано як бюджетним, так і коштом міжнародних партнерів та  інвесторів  UNITED24, ВООС, ЮНІСЕФ, у межах проєктів Світового банку та Глобального фонду, як гуманітарну допомогу.                               

Зруйноване буде відновлено

Триває ремонт і оновлення медичних об’єктів, котрі постраждали внаслідок рашистських обстрілів. За словами Дмитра Живицького, де б вони не розташовувалися, повноцінно працюватимуть. У районних центрах, селищах,  і селах прийматимуть пацієнтів у сучасних комфортних умовах.

Як, наприклад, у Тростянці, де завдяки співпраці з громадською організацією «Сілаб Юкрейн» у межах ініціативи  «Shelter Ukraine», що реалізується завдяки SILab Ukraine та Child Fund Deutschland та Aktionsbndnis Katastrophenhilfe, у міській лікарні на кошти від німецьких фондів замінили 36 пошкоджених вікон і склопакетів на суму майже 650 тисяч гривень.

Інші приклади — по Конотопському району. У Великосамбірській амбулаторії, яку наприкінці березня обстріляли російські окупанти, замінили вікна, двері, виконали оздоблювальні роботи, тож майже 600 жителів села та навколишніх населених пунктів приходитимуть на прийом до ошатного і затишного приміщення.

Подібне стосується Дептівського старостинського округу, де розташований фельдшерсько-акушерський пункт. Адміністративну будівлю тут полагодили за програмою швидкого відновлення в тісній співпраці з місцевою громадою. А в Пустовійтівці Роменського району роботи в амбулаторії тривають. Кілька днів тому в село приїжджали представники роменського добробату, які лагодили дах. Зокрема, демонтували старий бетон, цегляний парапет, огороджувальні металеві перила, натомість змонтували нову стропильну частину і вкрили дах шифером.

Ось так кладка за кладкою, вікно за вікном, стіна за стіною і відновлюються медичні споруди — на здоров’я всім і кожному, хто тут живе.

ПРЯМА МОВА

«Медицина — наш другий фронт»

Віктор ЛЯШКО,
міністр охорони здоров’я України:

— Медична реформа на Сумщині на часі й буде проводитися й далі, попри те, що майже половина громад області перебуває під постійними обстрілами. Сьогодні, як ніколи, Україні потрібна мережа спроможних закладів охорони здоров’я, які б забезпечували вирішення трьох ключових питань: доступності, якості та безоплатності медичної допомоги.

Наразі Кабінет Міністрів України має ухвалити порядок визначення госпітальних округів, кластерів і лікарень. Зараз працюємо над проєктом постанови та проводимо обговорення, як правильно підійти до кластеризації, щоб врахувати всі особливості кожного регіону. Ця кластеризація допоможе визначити базовий мінімальний перелік напрямів медичної допомоги, які надаватимуть в кожному із закладів.

Усі ресурси як на національному, так і на обласному та регіональному рівнях будуть зосереджені, щоб забезпечити заклади найнеобхіднішим обладнанням.

Наразі не можна розпорошуватися на високотехнологічне обладнання для загальних лікарень, яке використовуватимуть раз на пів року. Потрібно закрити потребу цих закладів у найнеобхіднішому, привести до ладу палати, обладнати операційні, щоб вони були такими, як мають бути у ХХІ столітті. Під час війни ми зрозуміли, що медична система — це наш другий фронт, і він має бути в постійній готовності.