ПРОБЛЕМА

Оплата за спожитий струм опустилася до критичного рівня

Віктор ПЕТРОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

«Тарифи на електроенергію формуються незалежною комісією, але на сьогоднішній день є певні підстави стосовно перегляду тарифів на електроенергію як таких», — заявив під час «години запитань до уряду» у Верховній Раді перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський.

Однією з вагомих підстав може вважатись критичний рівень оплати за спожиту електроенергію. Скажімо, за лютий цього року обленерго розрахувалися з «Енергоринком» лише на 80%. Це найнижчий показник за останні роки, нижчим він був лише на початку 2000-х, після прийняття рішення про перехід до оплати виключно в грошовій формі.

У цілому ж заборгованість споживачів за отриману електричну енергію за 2011 рік збільшилася на 1923,8 млн грн, або на 19,8%, і станом на 01.01.2012 р. становила  11 654,9 млн грн.

Щоб менше платити за електроенергію, потрібно добре рахувати й економити. Фото Володимира ЗАЇКИ

Енергетичні Сцилла  та Харибда

Ще рік тому Президент Віктор Янукович доручив проаналізувати причини зростання заборгованості населення за житлово-комунальні послуги. Кабмін, у свою чергу, підготував програму для зниження енерговитратності в житлово-комунальному господарстві. Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству регіонального розвитку, Мінфіну, Мінекономіки підготувати комплексну середньострокову програму для забезпечення зниження обсягів енергоресурсів і поетапного переходу до економічно обгрунтованих тарифів.

Але поки що ситуація така. МВФ «викручує руки» Україні, щоб влада підняла тарифи на газ, Росія не поступається в питанні зниження ціни на нього. У відповідь Україна скоротила закупівлю газу і (насамперед  у енергетиці), збільшила видобуток і споживання власного палива — вугілля. Проте ситуація з неплатежами може знищити цю рятівну для нашої держави енергетичну «парасольку».

Поточна ситуація з неплатежами за поставлену електроенергію ставить під питання існування всієї енергосистеми України, вважає Валерій Погорєлий, голова Незалежної профспілки енергетиків України (НПЕУ). І наводить промовистий приклад: борги тільки водоканалів по всій країні перевищують колосальну суму в 4 млрд грн. «Ми скоро не зможемо виплачувати зарплату нашим працівникам», — каже голова НПЕУ. Чим звертає увагу на кілька моментів. По-перше, починає формуватися колапс у цілій галузі: не отримує всіх зароблених коштів обленерго — в кінцевому рахунку їх не отримає шахтар-паливопостачальник (з Росією такий «номер» не пройде, а власний виробник промовчить?).

По-друге, оскільки, за даними ДП «Енергоринок», за минулий рік з ним не розрахувались повністю 14 енергокомпаній, проблема виходить за рамки виключно теплової генерації. Тому що «Енергоринок» не може розрахуватись і з атомними станціями (бюджет — один).

По-третє. Найбільші  боржники — багаті. За словами віце-президента Асоціації міст України Мирослава Пітцика, діючі в Україні комунальні тарифи покривають лише 60% собівартості (електроенергія в середньому оплачується населенням на рівні 70% від її вартості), а це 7 млрд грн з держбюджету, що є для нього надто великим навантаженням. У бюджет мали б надходити кошти від великих енергоспоживачів, але саме вони рекордсмени з несплати.

Укранці — гроші 

За словами колишнього міністра житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка, який не без підстав вважає, що неплатежі за електроенергію можуть стати загрозою в національному масштабі, найбільшими традиційними боржниками є підприємства ЖКХ. Незважаючи на вчасні розрахунки побутових споживачів, вони побили рекорд водоканалів  — близько 5 млрд грн боргу.

До речі, на побутовому рівні найгірша ситуація з оплатою за електроенергію саме в тих регіонах, де статистика фіксує найвищу середню зарплату. Скажімо, в Києві, де  остання дорівнює 4,1 тис. грн, рівень оплати нижчий від середнього по Україні. Аналогічна ситуація з промисловими споживачами. Стабільно прибуткові виробництва — металургія та хімічна промисловість — заборгували 8% від сукупного боргу.

І це  не тільки крадіжки з кишень енергетиків чи шахтарів. Це — дефіцит бюджету. А значить, нестаток коштів на виконання соціальних державних програм, втілення яких чекають пенсіонери, багатодітні, малозабезпечені тощо.

Стрімке зростання неплатежів за електроенергію пов’язане, насамперед, з безгосподарністю керівників, вважає експерт ринку Віктор Лисицький. «Керівництву підприємств ЖКХ, а також промислових підприємств, необхідно підвищувати якість менеджменту, щоб вчасно оплачувати електроенергію», — підкреслює він.  Для прикладу, в нинішньому році набрала чинності норма Закону «Про держзакупівлі» стосовно того,  що договори на постачання електроенергії повинні ухвалюватись на підставі проведених бюджетними організаціями тендерів. Але багато керівників украй недбало до цього поставилися, не уклали угод, а нині скаржаться, що їх відключають від енергопостачання…

Звичайно, було б найпростішим ввести принцип «уранці — гроші, ввечері — електроенергія», але ж є виробництва (ті ж хімічні) чи заклади (лікарні), які неможливо позбавляти електропостачання через екологічну загрозу чи небезпеку для життя хворих. Цим користуються певні чиновники. Якщо згадати критичні матеріали в пресі про закупівлі бюджетними організаціями елітних автомобілів, то, здається, питання про оплату комунальних тарифів перед цими закладами ніколи не ставиться.

Пошуки виходу

Нинішня зима, коли через дорожнечу газу Україна збільшила виробництво електроенергії на ТЕС і відразу там почастішали аварії, показала: далі тягнути з модернізацією цього сегмента електрогенерації неможливо.

Хоч як парадоксально, тут ситуація перегукується з ціною на російський газ. «Так, нам тяжко, але є й позитив, — оцінював недавно кабальний «газовий» договір з РФ Валерій Хорошковський. — Висока та несправедлива ціна стимулює енергозбереження, стимулює до напрацювання жорсткої позиції, до конкуренції наших товарів навіть при такій ціні на газ». І перший віце-прем’єр ще раз підкреслив державницьку тезу про скорочення споживання газу й перехід на власне вугілля.

Проте при явно заниженій ціні на електроенергію не підніметься вуглевидобування, не відбудеться модернізація електрогенеруючих станцій, що працюють на твердому паливі. І нікого — від побутового споживача до промислового виробника — не вдасться спонукати до пошуків економії електроенергії, яка коштує найдешевше в Європі. (До речі, 50% втрат електроенергії відбувається в будинках і господарствах роздрібних користувачів). 

Кабінет Міністрів України торік оцінив державну програму енергоефективності до 2015 року в сумі 347,82 млрд грн. З них 319 млрд грн становлять недержавні кошти, які підуть, у тому числі, на будівництво нових ЛЕП та модернізацію ТЕС і ТЕЦ у 2010-2015 рр. У всіх розвинених країнах галузь, якщо вона є затребуваною, заробляє на свою модернізацію та реформування сама. І Україні тут не потрібно вигадувати велосипед. Реальна оплата за електроенергію — це оновлення виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій і, як результат, економія коштів платника. 

Як сказав перший віце-прем’єр на початку виступу під час «години запитань до уряду» у Верховній Раді стосовно перегляду тарифів на електроенергію, «ми цим займаємось, і в цьому питанні повинні враховувати умови світового ринку».