Незабаром виповниться три роки, як на мапі Сумщини з’явилася перша в області об’єднана територіальна громада. 25 серпня 2015-го, наступного дня після чергової річниці проголошення Незалежності України, понад 6 тисяч жителів 21 населеного пункту восьми сільських рад Глухівського району ухвалили рішення про добровільне об’єднання в Березівську ОТГ. Відтоді піонери самоврядування постійно перебувають у центрі уваги:  на них орієнтуються інші, з Берези беруть приклад ті, хто тільки стають на нову дорогу.

На щастя, становлення і розвиток відбувається без потрясінь чи ексцесів: тут активно використовують досвід колег інших регіонів України, вдало оминають видимі й невидимі рифи, передбачають можливі ускладнення, працюючи на позитивний результат. Тож уже стало своєрідною тради­цією під час кожної зустрічі з головою ОТГ Надією Артеменко знайомитися щонайменше з однією-двома гарними новинами із життя тамтешніх селян.

Цього разу розповідь Надії Михайлівни не обмежилася повідомленням, а стосувалася цілого комплексу культурно-мистецьких справ, якими, як з’ясувалося, багате сьогодення громади. Роблячи акцент саме на культурно-просвітницькій роботі, очільниця березівців зробила однозначний висновок: економіка буде слабкою і не матиме перспектив, якщо не дбати про культурне дозвілля селян, їхню духовність, змістовний відпочинок. Тобто згадуючи класичні «красиве і корисне», керівник громади зробила висновок: троянди завжди будуть яскравішими поряд з виноградом.

Шевченкове пам’ятає Кобзаря

Одне із сіл, що ввійшло до складу ОТГ, має ім’я Тараса Григоровича. Раніше називалося Чорторигами, а ось уже стільки десятиліть — Шевченкове. Адже відоме тим, що у травні 1861 року, коли прах Кобзаря перевозили на милу його серцю Україну, жалобна процесія минала цей населений пункт. Ось і запровадили традицію щороку 22 травня влаштовувати урочисті заходи з цієї нагоди.

Нинішній рік не виняток. У гості на запрошення громади завітав давній друг березівців дворазовий олімпійський чемпіон з веслування на байдарках і каное Олександр Шапаренко, який любить, шанує і чудово знає творчість Тараса Шевченка. До того ж свого часу зустрічався із жителями Глухівського району, зокрема і Берези. Спортсмен виступив перед шевченківцями й гостями урочистостей, подарував на згадку кілька примірників другого видання книжки про свій життєвий і спортивний шлях «На гребені хвиль», привітав двох місцевих учениць семикласницю Березівського НВК Ладу Радченку та третьокласницю із Шевченкового Анну Рибалку, які вибороли третє місце в обласному конкурсі учнівської творчості «Проба пера» і того дня одержали відповідні грамоти.

Потім дійство перемістилося до місцевого оновленого будинку культури, в якому не тільки відбулася зустріч з уславленим гостем, а й відкрилася виставкова зала з експозицією фоторобіт «Вікі любить пам’ятки», численними вжитково-декоративними виробами місцевих народних майстринь, унікальною колекцією дзвоників відомої в області і в Україні колекціонерки Ірини Колтакової.

Одне слово, урочистості значно розширили масштаби літературно-музичної композиції, перетворившись на умовний духовний гімн Кобзареві, його невмирущій творчій спадщині.

Центр культуриі дозвілля запрошує

Те, що духовна складова в Березі посідає особливе місце, цілком закономірно. Адже одним із перших структурних підрозділів, створених в ОТГ, став комунальний заклад «Березівський центр культури і дозвілля». Його директор Володимир Цюкало відразу наголошує: за такою назвою — копітка праця, спрямована на культуру і просвітництво.

Нині до складу ЦКД входять чотири сільських будинки культури, два сільські клуби та об’єкт організації дозвілля. У громаді подбали, щоб  приміщення не тільки опалювали в зимовий період, а й там було все потрібне для повноцінного і гармонійного відпочинку, художньої самодіяльності. У всіх закладах культури проведено капітальний або поточний ремонти, придбано сценічні костюми та звукопідсилювальну апаратуру, спортивні кімнати обладнано для гри в теніс, більярд тощо, а в  Березі, Шевченковому та Слоуті облаштовано тренажерні зали з відповідним набором спортивних  снарядів.

Тож любо побувати біля клубних закладів не тільки в Березі, а й у Первомайському, Слоуті, Шевченковому, де поряд з будівлями облаштовано ландшафтні рекреаційні зони. Там встановлено паркові ліхтарі, лави для відпочинку, дитячі майданчики, є газони та квітники, на яких з ранньої весни до пізньої осені буяють квіти.

Чи не при кожному клубі й будинку культури працюють гуртки художньої самодіяльності, а їхні учасники добре знані на різних сценах не тільки своїх населених пунктів і Глухова, а й Сум, Києва, міст України. Танцювальний колектив «Селяночка» Слоутського СБК недавно  став лауреатом міжнародного конкурсу «Мегаполіс фест», народний аматорський фольклорний колектив «Вербиченька» з Обложок — обласного фестивалю-конкурсу автентичного співу «Пісенне перевесло», а торік самодіяльні артисти з Берези підготували масштабну концертну програму «Нам жити громадою», з якою побували у Глухові й чи не у всіх селах району.

Звісно, така активність потребує фінансової підтримки. І вона є на всіх рівнях і етапах. Як розповів Володимир Цюкало, за останні два роки на утримання матеріально-технічної бази закладів культури надано майже 4,2 мільйона гривень, з яких 808 тисяч — із Державного фонду регіонального розвитку, понад 2 мільйони — субвенція з державного бюджету на розвиток інфраструктури, решта 1,3 мільйона гривень — місцеві кошти.

Повертаючись із відрядження, на одній з розкішних клумб у Березі помітив бутони троянд. Мовби прочитавши думку, Надія Михайлівна і Володимир Володимирович підтвердили: ці квіти у їхній громаді одні з найпоширеніших і найулюбленіших. Та й виноград, додали, родить незгірш, ніж деінде. А коли вони поряд, то й квіти видаються яскравішими, і грона стають тугішими та багатшими.