Щороку першого дня літа в Україні, як і в усьому світі, відзначають День захисту дітей. А в часи, коли весь світ переживає випробування через пандемію коронавірусу, забезпечення дотримання прав неповнолітніх набуває ще більшого значення серед інших напрямів політики держави. Тому на поточному засіданні уряду схвалили 8 законопроектів, ухвалили 17 постанов і одне розпорядження, які стосувалися саме питань захисту дітей.

Про це під час брифінгу за підсумками спеціального засідання уряду повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Перший блок рішень спрямовано на посилення безпеки дітей, їхній захист від жорстокого поводження і залучення до ухвалення рішень, які їх стосуються.

Здоров’я неповнолітнього — в пріоритеті

По-перше, визначено механізми надання медичної допомоги дитині у разі неможливості отримання згоди на це батьків або законних представників.

Також посилюється відповідальність за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин, що в них використовуються.

Крім того, посилюється система реагування щодо дітей, які постраждали від жорстокого поводження.

Підвищено й допомогу неповнолітнім, які дістали поранення під час збройних конфліктів. Ще одне рішення — недопущення втягнення дітей у діяльність воєнізованих або збройних формувань.

А ще буде посилено захист дітей у ситуаціях, коли батьки розлучаються. Це — залученням дітей до ухвалення рішень, які стосуються безпосередньо їх.

Зберегти родину для дитини

Другий блок стосується посилення системи догляду і виховання дітей. Це так звана реформа деінституалізації. Вона триває в Україні з 2017 року, і її суть, за словами міністра, полягає в тому, щоб зберегти сім’ю для дитини й надати їй можливість там виховуватися. Проте, на жаль, здебільшого ця реформа до останнього часу залишалася декларативною, адже була мало підкріплена діями та ресурсами, і, як наслідок, чимало дітей, які мають батьків, все-таки виховують у інтернатах.

Тому завдання влади — допомогти зберегти родину для дитини або забезпечити сімейні форми виховання, а також реформувати систему інтернатних закладів і паралельно розвивати систему соціальних послуг у громадах, шукати альтернативи для влаштування неповнолітніх.

Саме для цього сьогодні ухвалено постанову Кабміну, якою планується упередити потрапляння дітей без вагомих причин до інстутиційних закладів. Органи опіки і піклування отримують право ухвалювати рішення про направлення дитини до закладу на основі рекомендацій Комісії з питань захисту прав дитини лише після ретельного вивчення ситуації в родині.

Схвалено й законопроект, який дає змогу визначати механізми позбавлення батьківських прав через влаштування дітей до інтернатів. А також запроваджується фінансова відповідальність батьків і органів опіки та піклування за влаштування та перебування неповнолітніх в таких закладах.

Трєтій комплек рішень передбачає створення умов для неповнолітніх і дітей з інвалідністю, які залишилися без батьків, щоб повернути їх до родини або створити для них сімейні форми виховання. Якщо дитину неможливо повернути в родину, держава має знайти альтернативну родину, у якій їй буде комфортно і нею опікуватимуться небайдужі люди. Держава взяла на себе відповідальність за дітей, які проживають у дитбудинках сімейного типу, патронатних сім’ях, у родинах опікунів і піклувальників. На сьогодні, там виховують майже 92% таких дітей із 70 тисяч.

На таких дітей останнім часом збільшено розмір державної соціальної допомоги. А нині Мінсоцполітики сподівається на ухвалення законопроекту, який підготовлено до другого читання у Верховній Раді, про збільшення виплат на дітей, які перебувають під опікою.

Міністр також наголосила, що турбуватися про таких дітей має і місцева влада. Тому уряд нині зобов’язує органи місцевої влади, забезпечити житлові приміщення, які надають у користування дитбудинкам сімейного типу, необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку.

Також місцева влада має забезпечувати прийомних дітей і дітей-вихованців, яким встановлено інвалідність, необхідними пристосуваннями й послугами за місцем їхнього проживання відповідно до їхніх потреб та виконання програми реабілітації.

Крім того, уряд підтримав зміни до законодавства для надання права особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, проживати й виховуватися у прийомних сім’ях та ДБСТ до 23 років незалежно від того, чи навчаються вони у закладах профтехосвіти або у вишах.

Житло для сиріт

Четвертим блоком держава хоче забезпечити дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування житлом. Адже тривалий час житла їм не надавали, проте вони продовжували перебувати на квартирному обліку. Тож сьогодні уряд схвалив законопроект, який надає право на отримання житла для постійного проживання таким дітям після досягнення ними 23 років. Або отримати відповідну грошову компенсацію за належне їм житло.

Врегульовується і питання взяття на квартирних облік таких дітей, зокрема тих, хто виїхав з окупованих територій до 2014 року.

Подбають громади

П’ятий блок рішень стосується профілактики сімейного неблагополуччя і соціального сирітства. Зокрема, профілактики жорстокого поводження з неповнолітніми і створення благополучного середовища для їхнього виховання в громадах.

Місцева влада має тримати на контролі питання недопущення потрапляння дітей в інтернати без вагомих причин. Тому сьогодні на уряді затверджено низку нормативно-правових актів, які регулюють питання надання і отримання соціальних послуг для родини. А також посилюють відповідальність органів місцевого самоврядування.

Отже, затверджено новий порядок ухвалення рішень щодо організації надання соціальних послуг і вдосконалено діяльність надавачів цих послуг. Змінено також механізм соціального замовлення для підтримки розвитку соцпослуг. Врегульовано тарифи на такі послуги та оцінювання їх якості.

«І тепер дуже важливо, щоб нас почули керівники місцевого самоврядування. Бо саме від них зараз залежить якість організації надання послуг для родин із дітьми. Звертаюся до керівників громад із проханням виявити політичну волю й поставитися до цих завдань з усією відповідальністю», — резюмувала Марина Лазебна.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»