Скажу з власного досвіду: революції гідності «підбиває» печатка, якою безальтернативно володіє чиновник. Вона має в нашій державі більшу вагу, ніж громадянин. Хоч її, печатку, можна загубити, поновити, підробити, є чимало фірм, які її клепають, але вона все ж цінується вище, ніж особа.

Її, не останню фігурантку безсмертної корупції, не знищили ні коктейлями Молотова, ні кров’ю Небесної сотні чи тисячі. Бо таке це мокре стерво живуче, що конче треба свого одного українського Бальцеровича, який би без шуму, пороху і піару взяв її і скасував.

Уявляю, скільки корупційних схем при тому тихенько спочили б у Бозі, які полчища бюрократів двигнули б за цією печаткою на рідного українського Лєшека, який би мав гонор, діловий патріотизм і державницьке мислення та зробив нас, пересічних громадян, без неї щасливішими.

І цей наш державник, як згадуваний поляк-реформатор, достойний міністр, теж дістав би сміливість піти у відставку, показавши бюрократам фігуру з трьох пальців, щоб далі вчити інших своїх наступників проведенню потрібних народові реформ. Вибачте за пишномовність, якою бездіяльність нівелюємо. Та як пройдеш всі кола чиновницького печаткодавства, щоб підготувати, наприклад, будинок у провінції і тяжко запрацьоване поколіннями родини подвір’я чи шматок земельки до продажу, бо ніхто і ніщо не вічне, то вже й не втямиш, чи ти людина, чи автомат для вибивання кровних, яких обов’язково маєш позбутися в управлінні того ж Держкомзему, для прикладу, в Золочівському районі, в інших суміжних установах. Цю, де аж у райцентрі завіряють техпаспорт будинку, назвати не можу з етичних міркувань. Там працює давній знайомий, якого тепер за ділами його й не впізнати. Для нього нині, як сам визнає, коли можна «вибити» з клієнта платню, при існуючих фінансових розкладах, не існує ні на свата, ні на брата. Тільки саморозрахунок! Техпаспорт 2004 року? Треба новий і плати 700 гривень… Дарма, що в будинку нічого не змінилося.

Не радійте, коли скажуть, що державні акти права власності на землю, з яких треба зробити копії, можна просто засвідчити печаткою того ж управління Держкомзему в районі. Вам не вдасться її величність Печатку на своїх копіях побачити. Чому? Печатка тут насправді нічого не коштує. Принаймні офіційних розцінок нема. Проте є суми — мінімум 120 гривень за інші послуги, зокрема на отримання витягів права власності на землю. Але ніхто вам цих витягів не зробить, поки не знайдете приватну фірму, принаймні туди скерують з управління Держкомзему в Золочеві, щоб зробити обмінні файли. Спеціаліст однієї з таких, через три кабінети від управління в тому ж будинку Золочівської райдержадміністрації, зацінив 750 гривень, заявивши, що ділянка подвір’я «лежить не в тих координатах»(!!!) (Майже мінімальна пенсія, а де ще всі інші законні сплати податків, послуг нотаріуса, реєстраційної служби?!)

Працівниця управління Держкомзему в Золочеві на карточці з розрахунковим рахунком цієї державної установи (втім, на їх веб-сторінці довідалася, що форма власності управління — приватна, форма фінансування — бюджет), крім суми за послуги, від руки дописали: « +60 аркушів паперу». І хоч той вид «займу» натурпродуктом був найнижчий, морально вбивав найдужче. «Може, вам ще інших канцтоварів бракує?» — чемно поцікавилася в посадової особи, але тут вона мене зігнорувала. Надалі обходити інстанції не вистачає грошей і сил.

Скажу по секрету: починайте це ходіння по муках, як захочете позбутися власної хати, платні за опалення та купи податків, з реєстраційної служби. Принаймні тут чітко скажуть, які документи насправді треба у вашій конкретній ситуації.

І так замріялося, щоб було поруч із чиновницькими фортецями в кінці коридору червоне віконце для громадян і їх «відгуків». І щоб вони боялися не мене чи будь-якого іншого пересічного клієнта (бо ж не підеш туди з батогом чи горючою сумішшю), а того, що кожна така скарга на невиконання належним чином службових обов’язків коштуватиме їм третину зарплати. Як у Європі! А ще точніше, як у близького сусіда — Польщі, до якої прагнемо дістатися у рівні життя. Та мало коли говоримо про рівень соціального порядку і відповідальності кожного на своєму робочому місці, починаючи з найвищих постів у державі й закінчуючи армадою дрібних чиновників, які плодять нові й удосконалюють старі корупційні схеми з її безликістю Печаткою.

А платити треба, в кращому разі (ще й за «тридев’ять земель» їдучи), за довідки і надумані послуги у кілька разів більше від загальновизнаної в державі середньої і твоєї реальної заробітної оплати праці.

 Ольга ЛОБАРЧУК для «Урядового кур’єра»