Війна, яку розгорнула проти України Росія, змусила багатьох з нас кардинально змінити ставлення до речей, які ще донедавна здавалися буденними й звичними. Йдеться не лише про відпочинок у Криму чи про перегляд російських телесеріалів, де грають актори-фанати бандитсько-терористичних «республік» на Донбасі. Є речі, заховані глибше, небезпечна суть яких починає доходити до нас лише зараз.

Моя донька, як, мабуть, і сотні тисяч її однолітків, любить музичну хвилю Хіт FM і ревно стежить за тим, щоб ніхто з домашніх її не збивав. Проте я збираюся переконати змінити свої уподобання. І все через те, що Хіт FM продукує і випускає в ефір кількахвилинну гумористичну передачу «Новости из Прибалтики». Ведучий вимовляє назву програми з характерним для громадян країн Балтії акцентом, а потім під звуки дзижчання мух додає, що це «самые быстрые новости в мире».

Радянський Союз зник не так давно, щоб в Україні забули специфіку «інтернаціональної дружби» між 15-ма республіками. «Старший брат» поблажливо, напівжартома, погано приховуючи власну зверхність, клеїв решті членів великої щасливої радянської родини зневажливі ярлики, які активно тиражувалися у радянських художніх фільмах і літературі.

Отож українці були тупуватими, скупуватими, але працьовитими, ходили у вишиванках і говорили, смішно перекручуючи «общєпонятний». Ще тупішими радянська пропаганда зображала молдаван, і вони, разом із чукчами, ставали героями відповідних анекдотів. Були ще запальні грузини, вони спускалися з гір і навідувалися до червонозоряної столиці в овечих папахах та бурках, з кинджалами за поясом і розтоплювали серця москвичів гірськими піснями й довгими тостами. Образ типового вірменина також часто з’являвся у радянських фільмах, і його атрибути були незмінними: кепка-аеродром, червоні гвоздики і характерний акцент. Не менш частим персонажем був «гость с Востока» — фантазійно-збірний образ чи то узбека, чи то таджика, який майже не говорив російською («твоя моя нє понімай»), що, безперечно, свідчило про його інтелектуальну відсталість і простоту. Він скрізь тягав за собою у портфелі стиглу диню чи гроно винограду.

А громадян трьох балтійських республік, яких Кремль завжди підозрював у впертому радянськоненависництві, зображали небагатослівними і розумово загальмованими. Латвійських і литовських акторів за елегантний акцент і європейську зовнішність часто брали на ролі у фільми, де зображалося життя загниваючого капіталістичного Заходу чи царської Росії, де вони грали холоднокровних убивць, підступних красунь чи офіцерів-білогвардійців.

Тільки час показав, як болюче вдарили по самих росіянах ці розтиражовані кліше-фальшивки, у які вони самі, як з’ясувалося, продовжують щиро вірити. Життя викристалізувало справжній духовний та інтелектуальний рівень кожної з 15-ти колишніх радянських республік. Тому я не хочу, щоб моїй дитині нав’язували образливий, викривлений образ латвійців, естонців і латишів, сформований країною, яка веде війну проти моєї держави. Тим більше, що сьогодні в Євросоюзі саме країни Балтії — найпотужніші адвокати України, і без їхньої політичної підтримки нам би довелося дуже важко. У Ризі, Таллінні й Литві добре знають ціну звинуваченням Кремля у націоналізмі, фашизмі та утисках «російськомовного населення». І тому там щиро співчувають українцям, які так само стали жертвами путінської пропаганди, яка проросла жирними паростками з перегною радянського інтернаціоналізму. Щонайменше дивно, що цього не розуміють колеги з Хіт FM. Чи розуміти не хочуть?..