Вчені: Предки кенгуру лазили по деревах і ходили на чотирьох лапах
Кенгуру, як відомо, здатні пересуватися досить незвичним чином для великих ссавців: стрибками на задніх лапах (при тому, що деякі представники сімейства кенгурових вміють лазити деревами і ходити на чотирьох лапах). Коли саме кенгурові навчилися такого способу пересування, вченим визначити важко, з урахуванням невеликої кількості відомих решток предків цих тварин. Втім, у новому дослідженні вченим вдалося вивчити кістки предка кенгуру і довести, що ці тварини переміщалися стрибками набагато раніше, ніж передбачалося раніше.
Вчені встановили, що предки кенгуру вміли пересуватися стрибками набагато раніше, ніж передбачалося раніше
Кенгуру, як відомо, здатні пересуватися досить незвичним чином для великих ссавців: стрибками на задніх лапах (при тому, що деякі представники сімейства кенгурових вміють лазити деревами і ходити на чотирьох лапах). Коли саме кенгурові навчилися такого способу пересування, вченим визначити важко, з урахуванням невеликої кількості відомих решток предків цих тварин. Втім, у новому дослідженні вченим вдалося вивчити кістки предка кенгуру і довести, що ці тварини переміщалися стрибками набагато раніше, ніж передбачалося раніше.
Попередник кенгуру на ім'я Nambaroo gillespieae жив 20 мільйонів років тому, його представники вимерли 10-15 мільйонів років тому. Зберігся всього один повний скелет цієї тварини. Його форма говорила про те, що тварина пересувалася на чотирьох ногах і не вміла стрибати, тому виникла теорія, що зв'язує стрибки з кліматом.
Бенджамін Кір (Benjamin Kear) і його колеги з Уппсальського університету проаналізували більш роздроблені рештки Nambaroo gillespieae: щиколотки, литкові кістки і кігті. Вони прийшли до висновків, що серед сімейства кенгурових існували різні тварини: одні могли галопувати, інші - стрибати, треті - лазити по деревах, а четверті - ходити на чотирьох ногах. Вчені звернули увагу, що частково така різноманітність зберігається й сьогодні: ще залишаються маловідомі кенгурові щури (rat kangaroos) і деревні кенгуру (tree kangaroos).
На думку Кіра, саме це розмаїття в способах пересування забезпечило успіх виживання родини. При цьому стрибки сягають практично до початку еволюції кенгуру.
Роботу, присвячену дослідженню, було опубліковано в журналі Royal Society Open Science.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»