Міжнародний валютний фонд завершив другий перегляд чотирирічної програми співпраці з Україною (EFF) й ухвалив рішення надати Києву третій за рахунком кредитний транш на мільярд доларів. Так загальний обсяг виплат за угодою про кредитування сягнув майже 7,62 мільярда доларів (він має становити 17,5 мільярда). Кошти з Вашингтона надійдуть найближчим часом. Ними влада поповнить золотовалютні резерви.

По завершенні засідання ради директорів МВФ директор-розпорядник цієї структури Крістін Лагард заявила, що рішення було для України позитивним, оскільки наша держава демонструє помітні ознаки економічного відновлення попри всі зовнішні труднощі, з якими доводиться стикатися. «Економічна активність пожвавлюється, інфляція помітно зменшилася, посилюється стабільність, ростуть резерви і обсяги депозитів у банківській системі, — йдеться у коментарі організації. 

Для багатьох людей залишається загадкою те, чим займаються працівники деяких академічних установ на зразок Інституту фізики конденсованих систем НАН України, що у Львові. Вони не мають величезних лабораторій чи спеціального обладнання. Проте з деякими їхніми розробками маємо змогу ознайомитися в побуті вже сьогодні та, є сподівання, ширше — в майбутньому. Приклад нової розробки — патенти та свідоцтва на комп’ютерні програми, видані на нову технологію кольорового друку докторові фізико-математичних наук професорові Михайлові ШОВГЕНЮКУ, який обіймає посаду провідного наукового співробітника. 

Якість і вартість житлово-комунальних послуг — з цього приводу у споживачів завжди чимало питань до надавачів цих послуг. Особливо ж нині, коли змінюються тарифи і відносини у сфері управління будинками, коли наближається новий опалювальний сезон, до надавачів послуг кількість запитань, звернень по роз’яснення зростає в рази. «Гарячі» телефони стають справді гарячими, фахівці не встигають відповідати на всі запитання, що звичайно ж, не може не викликати справедливих нарікань людей, які не можуть додзвонитися чи достоятися в черзі. Отже, надавачі послуг мають шукати інші шляхи спілкування зі споживачами. Однак це роблять далеко не всі. Одні не можуть придумати нічого нового, а інші не хочуть: менше запитань і нарікань від людей — то нібито й проблем у них менше… Утім, деякі підприємства намагаються поліпшувати комунікацію споживачів і надавачів послуг, йти назустріч споживачам. Певні новації у цьому запровадив Київводоканал. 

Єгор Дементьєв займається велоспортом з 10 років. До того як потрапити у паралімпійський спорт, досяг успіхів у звичайному. Та  2011 року  потрапив у ДТП: в Донецьку спорт смена збив автомобіль. Зазнавши компресійного перелому хребта, Єгор провів у ліжку чотири місяці. Це поставило під загрозу його подальшу спортивну кар’єру. Та завдяки підтримці рідних і тренерів він звівся на ноги. А вже 2012-го в Лондоні виграв золоту медаль. Сьомого змагального дня у Ріо Єгор Дементьєв став триразовим паралімпійським чемпіоном. До здобутої раніше  найвищої нагороди на треку додав «золото»  в індивідуальній гонці з роздільним стартом на шосе. 

Комп’ютерні технології в Україні — один з найперспективніших і найвагоміших чинників розвитку економіки. Третє місце (попереду — металургія і агросектор) за внеском у ВВП країни — це серйозна заявка на те, щоб бути серед державних пріоритетів. Тож потрібен державницький підхід до цієї галузі, усіляка підтримка розробників, зокрема й моральна. Це дасть надію на збереження найкращих і найперспективніших фахівців. До речі, за деякими підрахунками, лише за роки незалежності з України виїхали десятки тисяч ІТ-спеціалістів (деякі соціологічні дослідження свідчать, що таких 50 тисяч). Ясна річ, це відбувається тому, що в Україні бракує гідної оплати праці IT-шників, належної уваги і фінансування розвитку цього важливого науково-технічного напряму. Тим часом науковий потенціал цієї галузі в Україні є одним з найпотужніших у світі. 

За інформацією СБУ та Мінсоцполітики, понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, яким з початку року було припинено всі виплати, не підтвердили свого проживання на підконтрольній території. А кількість переселенців та суми соцвиплат і субсидій за всіма категоріями їх отримувачів на базах даних 24 (!) державних відомств різняться. «Урядовий кур’єр» спробував разом з авторитетним фахівцем з’ясувати, як саме діють схеми злочинного присвоєння шахраями-«переселенцями» коштів, призначених для справді нужденних, де можуть бути шпаринки, крізь які, за прогнозами Мінфіну, просочуються майже 60 мільярдів гривень бюджету на незаконні соціальні виплати і субсидії.  

Проект Державного бюджету на 2017 рік буде подано до Верховної Ради   15 вересня відповідно до  норм Конституції. Принаймні про це з упевненістю заявив, анонсуючи проведення спеціального засідання уряду для затвердження цього проекту документа, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав міністрам, зокрема й представникам Міністерства фінансів, яке має завершити всю необхідну роботу, що пріоритетами проекту бюджету є фінансування оборонного комплексу, реалізація проектів, пов’язаних з інфраструктурою та енергоефективністю, підтримка аграріїв і освітня сфера. 

Фінансування сектору безпеки та оборони наступного року, зважений розподіл коштів — ці питання стали наріжним каменем засідання РНБО напередодні внесення до Верховної Ради проекту головного кошторису держави на 2017 рік.

«Ключова позиція, яку ми повинні забезпечити цим проектом державного бюджету, — 5% ВВП має бути зафіксовано на видатки оборони і безпеки», — підкреслив під час зібрання Президент Петро Порошенко. — Цього року я буду уважнішим до виконання ще одного рішення Ради національної безпеки і оборони — щоб 3% із цих 5% було спрямовано винятково на оборону. Загальна цифра фінансування становить 129 мільярдів гривень». 

Парламентські вибори у Росії, які відбудуться цими вихідними, можуть виявитися нелегітимними, оскільки будуть проведені й в анексованому Криму. Адже світова спільнота засудила російську окупацію Кримського півострова, кваліфікувавши її як кричуще порушення міжнародного права. До речі, це вперше у новітній історії на окупованій території відбудуться вибори до парламенту держави-окупанта. Наприклад, у Нагірному Карабасі ніколи не проводили виборів до законодавчого органу Вірменії, а на Північному Кіпрі — до парламенту Туреччини. 

То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади.