Разом із заступником Сумського міського голови Степаном Паком я побував у загальноосвітній школі №18. На подвір’ї він вказав на новенькі вікна, в яких виблискували сонячні зайчики. «Це торішня робота, — сказав Степан Якович. — Але і в цій школі, і в інших закладах продовжуємо розпочате. Через два-три роки використання газу знизиться, бо бачимо, де й на чому треба зосередитися».

Директор школи Олександр Серпенінов деталізував: торік замінили 148 вікон на суму 750 тисяч гривень. Кошти спільні: як бюджетні, так і батьківські. 

Пограбування осель — тема не нова. Не втрачає вона актуальності й нині. Кількість крадіжок торік зросла на понад 20%. Експерти пов’язують це зі складною економічною ситуацією в країні. Тож правоохоронці радять бути обачними — кажуть, що на початку нинішнього року кількість квартирних пограбувань, зокрема в Києві, неабияк зросла. На недавній прес-конференції вони нагадали, як захистити своє житло від небажаний гостей. 

Яким у житті має бути артист, якщо він так переконливо втілює на сцені образ невтомного і простодушного витівника Труффальдіно з комедії Карло Ґольдоні «Слуга двох господарів»? Та не просто втілює, а проживає його в жанрі мюзиклу зі співом, танцями та віртуозним пластичним рішенням. Вистава «Труффальдіно з Берґамо» Київського національного академічного театру оперети стала справжнім вибухом минулого сезону і здобула «Київську пектораль». Тому «УК» призначив зустріч виконавцеві головної партії Дмитрові Шарабуріну.

Аж ось у спорожнілому театральному фойє з’явився й він сам — чорнявий серцеїд із приязною усмішкою й пружною ходою спортсмена. Ми почали розмову. 

Про Михайла Коцюбинського в Чернігові говорять багато і охоче. Тут його будинок, сад, нащадки, зрештою могила. Тут усе, що він мав перед очима для натхнення, — і  вулиці, якими ходив, і  краєвиди, які любив. А його творчість настільки багатогранна, що після всіх досліджень виникають нові й часом несподівані теми, котрі розкривають творчість митця в іншому світлі. Як, скажімо, в монографії «Візуальне у творчості М. Коцюбинського» професора Ніжинського університету імені Миколи Гоголя Олександра Ковальчука. 

У цьому році Закарпатському краєзнавчому музею присвоєно ім’я одного з найавторитетніших дослідників історії краю Тиводара Легоцького. Спадщина  науковця і невтомного мандрівника величезна: 11 монографій, понад 275 статей, значний рукописний фонд, багатющі зібрання археологічних, етнографічних, нумізматичних предметів. На запитання «УК», чому це сталось аж тепер, директор музею Василь Шеба відповів: це подарунок нам до 70-річчя. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Українофобство полум’яної інтернаціоналістки 

Генерал бурякових полів

Не треба нам берег турецький…

Показав лютий свій норов як слід, та супротиву наступу весни вистачило лише до Стрітення. Швидко розтопило стрітенське сонечко снігові замети, а теплий дощик залишки змив. Зазеленіла трава у скверах, затуркотіли весело голуби, горобці зчиняють гамірливі бійки за місця майбутніх гніздувань. І раптом довгоочікуване: «Покинь сани, бери віз! Покинь сани, бери віз!» Це традиційне повідомлення синичок про те, що прийшла весна.

Перший місяць весни для хлібороба — початок активної щоденної праці у полі і в городі. Але упродовж м’ясопусного тижня (6—13) ще можна буде у святкових розвагах провести зиму. Зимові м’ясниці завершуються святом Колодія або Масляною. У наші дні стало традицією організовувати на Масляну велелюдні народні гуляння. Учасників свята пригощають обрядовими стравами. Млинці з топленим маслом, медом, ікрою; вареники із сиром, м’ясом, капустою, грибами; квас і медовуха — головні наїдки і напої. Відсвяткувавши, люди кажуть: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала. Якби ж тебе сім неділь, а Посту — одна». 

Лютий, що якраз минає, — місяць веселощів і щемливих спогадів. У першу його суботу ми з друзями дитинства поспішаємо на зустріч однокласників — із багатьох міст, навіть країн. Щиро переконані, що немає в світі дружнішого класу, ніж наш 10-А 1981 року випуску.

Часто поряд зі святковим столом опиняється компанія теж із нашої рідної житомирської середньої школи №3. Ресторанні музиканти тоді грають до перших півнів. 

Вирішення питання з погашення іпотечних валютних кредитів здавалося вже загальмувалося після того, як Президент України Петро Порошенко наклав вето на відомий скандальний закон, згідно з яким позичальники мали повертати свої борги за курсом 5,05 гривні за долар. Верховна Рада і не намагалася подолати «вердикт» гаранта Конституції. 

Днями українці мали змогу переконатися, що декотрі з наших вояків отримали надію на якісне життя опісля повернення із зони АТО. Один із них — Герой України, полковник Ігор Гордійчук. Важкопораненого чоловіка прооперували троє канадських лікарів — Каролін Левіс, Олег Антонишин і Христина Уолер — у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». Медики з цієї країни почали допомагати військовослужбовцям — учасникам АТО в рамках спільної українсько-канадської акції.