Черкаська медична академія, один з найпопулярніших закладів вищої освіти Шевченкового краю, за ближчого знайомства вражає не тільки численними юними обличчями, а й високопрофесійним викладацьким колективом, постійним поступом на шляху вдосконалення. Заснований ще 1930 року як технікум фельдшерсько-акушерського профілю, навчальний заклад постійно розбудовується, прогресує, готуючи кваліфікованих фахівців для галузі охорони здоров’я. Ставши три роки тому правонаступником медичного коледжу, академія зберегла його у своїй структурі, що відповідає вимогам Закону України «Про фахову передвищу освіту», продовжила підготовку молодших спеціалістів і бакалаврів і розпочала магістрів, серед яких магістри медсестринства та лікарі.

Ця збірка значуща з багатьох точок зору. Починаючи з поезій, вміщених під обкладинкою, і закінчуючи вишуканим поліграфічним оформленням, вона дихає Словом, пройнята мудрістю, таємничістю, невидимим духом, здатним нести світло, любов, віру кожному, хто долучиться до її таїн. Адже справжня поезія — то таїна, не підвладна ні авторові, ні читачеві, ні часові. Тим і захоплива та приваблива: внутрішньою красою рядків, асоціативністю, ритмами, мелодикою.

У Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна відкрито персональну ювілейну виставку заслуженого художника України члена Національної спілки художників Анатолія Завгороднього. Митця не стало у 2009 році, виставку організувала його донька Ганна, яка надала для експозиції частину робіт із приватної колекції родини. Тут представлено понад 100 картин, написаних із 1950-х років до 2005-го.

Учасники пряничного фестивалю, який на вихідних утретє пройшов в Ужгороді, не тільки пекли пряники, прикрашали вироби з них, а й торгували заради допомоги дітям.

У багатьох оселях православних українців поряд з іконами Ісуса Христа й Божої Матері можна побачити ікону Миколи Чудотворця, якого шанують і прославляють за милосердя. Він був дуже заможним, але так любив ближніх, що все своє майно роздав нужденним. Та й до цього ніколи не проходив мимо людського лиха. А оскільки не хотів наживати слави на чужому горі, то допомагав усім таємно.

Президент України

звільнив:

призначив:

Щиро, гучними й тривалими оплесками вітали учасники урочистого засідання Товариства Червоного Хреста України двох наших співвітчизниць, яким у КМДА вручили найпрестижнішу та найпочеснішу світову нагороду для сестер милосердя — медаль імені Флоренс Найтінгейл. Своєю роботою та допомогою постраждалим від російської агресії на сході України та під час надзвичайних ситуацій цю нагороду заслужили голова Дніпровської та Хортицької районних організацій Червоного Хреста в Запорізькій області Валентина Басова та голова Станично-Луганської районної організації Червоного Хреста в Луганській області Наталія Яковлева.

Добігає завершення 2019-й, а разом з ним спливає термін чинності генерального плану Києва. Його розробили ще наприкінці минулого тисячоліття, у 1997-му. Затим ще довго допрацьовували, тож офіційно ухвалили лише 2002-го. Автори плану зазначали, що розрахували показники до 2020-го. Нині він уже стукає у двері.

Після протокольних процедур, особистих переговорів лідерів і у складі делегацій у присутності глав держав Володимира Зеленського та Ільхама Алієва було підписано українсько-азербайджанські двосторонні документи. Під протоколом про наміри між містом Одеса (Україна) та містом Гянджа (Азербайджанська Республіка) підписи поставили Надзвичайний і Повноважний посол України в Азербайджанській Республіці Владислав Каневський та Надзвичайний і Повноважний посол Азербайджанської Республіки в Україні Азер Худієв.

Коли один з нас приїхав до Великої Знам’янки в Запорізькій області, дерибан «сараїв» — телятників, корівників та інших виробничих приміщень на вулиці Степовій, які донедавна належали агрофірмі «Скіф», був у самому розпалі. Понад 220 власників майнових сертифікатів, об’єднавшись у комітет пайовиків, силоміць повертали собі те, що їм належало, як вважали, за законом після розпаювання колись процвітаючого, заможного радгоспу «Іллінський», переоформленого у приватний «Скіф». Демонтували та різали все, що можна було використати у власному господарстві або здати на металобрухт. Уже вечоріло, але розгардіяш тривав.