Свято Незалежності, до якого готується вся країна, повинно стати не стільки театралізованим дійством, скільки приводом для серйозних роздумів. Кожне міністерство, підприємство, кожен громадянин повинні дати відповідь на одне просте запитання: з чим ми підійшли до цього рубежу? До такої конструктивної позиції закликав учора Прем’єр-міністр Микола Азаров. Так само і влада повинна відверто сказати громадянам, у якому напрямку рухається країна за непростих умов світової рецесії. «Будь-яка незалежність грунтується на незалежності економічній, промисловій, аграрній, науковій і освітній, на людському потенціалі, а отже — і на соціальній відповідальності самої держави», — наголосив глава уряду. Тобто основи незалежності зміцнюються шляхом розв’язання масштабних проблем економічного розвитку. Від народу ніхто не приховує, що перед владою стоїть ще більше завдань, ніж їх було виконано за попередні роки. В уряді переконані, що Державна програма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки вже починає давати перші результати. «Впевнений, що до кінця цього року ми вийдемо на кращі економічні показники, ніж можна було прогнозувати через нестабільність наших традиційних ринків», — оптимістично заявив Прем’єр-міністр.
Статті
Цьогорічний осінній призов на строкову службу має стати останнім і для військовослужбовців Державної спеціальної транспортної служби Міністерства інфраструктури України: створені, нагадаємо, в листопаді 2004 року на базі Залізничних військ Збройних сил України, нинішні транспортні військові структури також збираються остаточно перейти на контрактну форму комплектування своїх лав. Треба сказати, що професіоналізація для ДСТС — річ не нова, бо вже на сьогодні у відомстві є військові частини, на сто чи трохи менше відсотків укомплектовані контрактниками, а співвідношення, скажімо, сержантів за контрактом до сержантів строкової служби становить приблизно 70% до 30%.
У стартовому складі майбутніх переможців матчу ця пара викликала підвищену увагу глядачів. Один футболіст за манерою гри нагадав нинішнього керманича національної збірної країни Михайла Фоменка. Другий — високий і атлетичний, без грама зайвої ваги, виглядав на полі так само елегантно, як екс-наставник синьо-жовтих Леонід Буряк. Саме цей дует 40-річних гравців і організував перше взяття воріт. Міністр фінансів Юрій Колобов із середньої відстані завдав потужного пострілу з ударної лівої ноги. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький технічно дезорієнтував голкіпера. Так було відкрито рахунок у першому матчі турніру з міні-футболу між командами Кабінету Міністрів і Генеральної прокуратури України. У змаганнях, які проходять цими днями у спортивному містечку на Гідропарку, крім цих команд беруть участь також збірні Київської міськдержадміністрації та Адміністрації Президента України.
У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко.
Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».
Два роки тому наша газета писала про проблеми вітчизняної медичної промисловості («Чому виробництво медтехніки кульгає»,«УК» за 21 червня 2011 р.). Виробники тоді порівнювали медтехніку з Попелюшкою: все в останню чергу і за залишковим принципом, з обмеженими термінами постачання, нерегулярними передоплатами і нереальними умовами тендерів. Чи змінилося щось за цей час? Про це йшлося на засіданні «круглого столу», присвяченого презентації Асоціації виробників медичної техніки України «Укрмедпром», що об’єднала дев’ять кращих українських виробників медобладнання.
Світ довкола нас невпинно глобалізується, і водночас загострюється міжнародна конкуренція. Центральною ареною зіткнень і суперництва різновекторних національних інтересів стає інформаційний простір. Навіщо воювати, застосовувати зброю, коли послабити чи завдати помітної шкоди безпеці конкурентної країни, яка не має міцної й надійної системи захисту від негативних інформаційних впливів, можна за допомогою сучасних ІТ-технологій? Уже зрозуміло, що інформаційні простір, ресурси, інфраструктура та ІТ-технології істотно впливають на рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку. Від них залежить ефективність і результативність управлінських рішень у центрі й у регіонах.
Передовсім слід зазначити, що попри численні фототипічні і факсимільні видання творів Шевченка, поему «Гайдамаки» 1841 року не випускали в такий спосіб жодного разу. Пропоноване відтворення «Гайдамаків» із граничною точністю передає особливості конкретного примірника з фондів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Ретельно підібрано відповідний гатунок паперу сторінок і обкладинки. Щоправда, як відомо, в оригіналі друк перебивається на зворот сторінки — у факсиміле для зручності читача цей недолік усунуто.
Ці підземні споруди розташовані неподалік від сіл Хомівка та Преображенне на Луганщині. Досить крутий схил крейдяної гори поріс невеликим листяним лісом, але дбайливі руки вже збудували тут сходи з перилами зі стовбурів та великих гілок, які ведуть до входу в печери. Кажуть, ще кілька років тому цей вхід до підземного монастиря являв собою просто лаз. Нині тут встановлено хрест, є іконостас і всередині печер, мережа ходів яких простяглася, за свідченням археологів та спелеологів, більш ніж на 200 метрів. Фахівці стверджують, що є тут і приміщення хрестоподібної форми, яке можна розцінювати як підземний храм. Але звідки така унікальна споруда у краї териконів, металургійної промисловості та степів?
Відомий учений-економіст професор Микола Вакуленко 55 років незмінно працює в Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. У його доробку майже сотня наукових праць, держава відзначила його заслуги орденом Ярослава Мудрого. Однак найвищанагорода в педагогіці — не матеріальна і не надається за поданням. Миколі Вакуленку вдалося її здобути — колеги і студенти шанобливо називають його Вчитель. Через які терни проліг шлях педагога-вченого до зірок? Послухаємо його розповідь.
На чудовому майданчику, одному з тих, які останніми роками облаштовує для харківської дітвори міська влада, не раз доводилося спостерігати таку, як на мене (та й на кожну, думаю, нормальну людину), жахливу картину. Молода матуся щосили гамселила свого малюка і приказувала: «Казала ж тобі: не лізь на гірку, бо замастиш штанці!» Дитина гірко плаче, а жінці хоч би що. Доки роздумую над тим, навіщо люди заводять собі дітей, якщо їх не люблять, в іншому кутку майданчика татусь знімає ремінь і періщить ним свого малолітнього нащадка за те, що той впустив у пісок морозиво… Хлоп’я, ридаючи, намагається тоненькими ручками захиститися від побоїв батька, чим викликає у того ще більшу агресію, і він додає дитині ще й порцію стусанів, приправлених добірною лайкою.
Учора у Великих Сорочинцях розпочав свою роботу традиційний ярмарок. Тисячі українців тут із задоволенням продають і купують, а іноді просто приїжджають, аби пройнятися духом великого Гоголя та відчути на собі гостинність щедрої душі полтавців. «Урядовий кур’єр» зазирнув у минулі часи і порівняв сучасний ярмарок з тим, яким він був раніше.
Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся з чемпіонками світу з фехтування на шаблях і вручив їм урядові нагороди. «Хочу привітати вас із перемогою на чемпіонаті світу з фехтування. Це прекрасний результат, він свідчить про те, що ви маєте великі перспективи, і якщо торік вам бракувало буквально одного удару, то нині ви стали чемпіонками», — сказав глава уряду. Чемпіонка світу Ольга Харлан попросила Миколу Азарова допомогти із завершенням будівництва великого спортивного комплексу в Миколаєві. Він пообіцяв вирішити це питання. «Ми обов’язково здамо цей комплекс», — запевнив Прем’єр-міністр.
«Активність наших громадян винагороджується житловою площею», — сказав міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник під час відкриття Другого виставкового форуму «Доступне житло», який розпочав свою роботу вчора у столичному Українському домі. Цей захід присвячений 22-й річниці Незалежності України. Цей виставковий форум — своєрідний звіт про здобутки і перспективи державних житлових програм. Його мета — надати всім бажаючим інформацію про доступне житло, про отримання кредитів, зокрема молодіжних, та консультації фахівців профільних структур. Оскільки не кожна пара, яка бажає здобути власне житло, знає про державні програми, за якими може придбати доступне житло.
Трохи більше тижня тому виші оприлюднили прізвища майбутніх студентів, які навчатимуться за кошти державного бюджету. Зарахування так званих контрактників триватиме до 25 серпня включно, повідомив під час брифінгу в Будинку уряду міністр освіти і науки Дмитро Табачник. Підбиваючи попередні підсумки вступної кампанії, керівник Міносвіти зосередився переважно на її кількісних характеристиках. Цього року, за його словами, всі накази про зарахування формувалися виключно в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Отож станом на 19 серпня за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста зараховано 106 891 абітурієнта, зокрема за кошти державного бюджету — 93 164. На бакалаврат вступило 140 123 хлопці та дівчата, у тім числі на бюджет — 109 200. Остаточна кількість абітурієнтів з’ясується після 25 серпня, коли закінчиться прийом документів на контрактну форму навчання.
З асортименту ягід і фруктів на ринку помітно, що літо поволі передає естафету осені. Від того, чи було воно смачним для споживачів та дохідним для виробників, залежатиме і наповнення прилавків вітамінною продукцією в наступному році. То про що свідчать перші підсумки ягідного сезону та чи будемо цього року зі своїми яблуками взимку?
У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає. «Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які постійно її моніторять. Крім того, вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. — Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах».
Одною з найбільш пошкоджених та незручних для автомобілістів до останнього часу залишалася автомобільна дорога державного значення Н-11 Дніпропетровськ—Миколаїв. Особливо на під’їздах до таких райцентрів, як Новий Буг та Казанка. Загальна протяжність усієї траси становить майже 140 кілометрів, дорога займає важливе значення в транспортній системі держави, сприяє розвитку багатьох регіонів України та забезпечує автотранспортні зв’язки західних, центральних та східних областей України з портами Одеси, Південного, Миколаєва та Херсона.
«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію, історичну область на північному заході Грузії, населену сванами. Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними пам’ятками — церквами й вежами.
Прямуючи до улюбленого місця риболовлі, голова Асоціації рибалок України Сергій Чистяков раптом наштовхнувся на огорожу з колючого дроту. Подальше обстеження виявило, що колючкою обнесено добрих два гектари дніпровського берега аж до самої води. Активіст негайно повідомив про побачене Дніпровську екологічну прокуратуру (ДЕП). Прокурори перевірили сигнал і з’ясували, що громадянка К. уклала угоду про оренду цієї ділянки з місцевою райдержадміністрацією і вже навіть почала будівництво «хатинки», порушивши при цьому купу законів, зокрема статтю 88 Водного кодексу, якою забороняється будівництво у прибережних захисних смугах. «Після нашого припису колючий паркан знесли вже через добу. Нині, після рішення суду, який задовольнив наш позов, стежитимемо, як виконуватиметься рішення про приведення ділянки у первинний стан, що, зокрема, передбачає й знесення вже закладеного фундаменту будинку», —каже заступник Дніпровського екологічного прокурора Луїза Яковлєва. До свіжовідремонтованої будівлі ДЕП я завітав у пошуках відповіді на запитання «Як вберегти береги наших річок від тотального дерибану». Про те, що ця проблема «стоїть», як то кажуть, у повний зріст, ми показали читачам у нещодавній публікації «Доступ до води: у законі і в житті» («УК» № 125, 16 липня 2013). Але остаточного рецепту від цієї хвороби не знайшли. Може, його знають прокурори? «Щоб береги річок залишалися доступними для людей, треба відновити повагу до закону. Саме цим ми і займаємося», — наголошує Луїза Альфредівна.