Статті

З  асортименту ягід і фруктів на ринку помітно, що літо поволі передає естафету осені. Від того, чи було воно смачним для споживачів та дохідним для виробників, залежатиме і наповнення прилавків вітамінною продукцією в наступному році. То про що свідчать перші підсумки ягідного сезону та чи будемо цього року зі своїми яблуками взимку? 

У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає. «Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які  постійно її моніторять. Крім того,  вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. —  Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах». 

Одною з найбільш пошкоджених та незручних для автомобілістів до останнього часу залишалася автомобільна дорога державного значення Н-11 Дніпропетровськ—Миколаїв. Особливо на під’їздах до таких райцентрів, як Новий Буг та Казанка. Загальна протяжність усієї траси становить майже 140 кілометрів, дорога займає важливе значення в транспортній системі держави, сприяє розвитку багатьох регіонів України та забезпечує автотранспортні зв’язки західних, центральних та східних областей України з портами Одеси, Південного, Миколаєва та Херсона.  

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Прямуючи до улюбленого місця риболовлі, голова Асоціації рибалок України Сергій Чистяков раптом наштовхнувся на огорожу з колючого дроту. Подальше обстеження виявило, що колючкою обнесено добрих два гектари дніпровського берега аж до самої води. Активіст негайно повідомив про побачене Дніпровську екологічну прокуратуру (ДЕП). Прокурори перевірили сигнал і з’ясували, що громадянка К. уклала угоду про оренду цієї ділянки з місцевою райдержадміністрацією і вже навіть почала будівництво «хатинки», порушивши при цьому купу законів, зокрема статтю 88 Водного кодексу, якою забороняється будівництво у прибережних захисних смугах. «Після нашого припису колючий паркан  знесли вже через добу. Нині, після рішення суду, який задовольнив наш позов,  стежитимемо, як виконуватиметься рішення про приведення ділянки у первинний стан, що, зокрема, передбачає й знесення вже закладеного фундаменту будинку», —каже заступник Дніпровського екологічного прокурора Луїза Яковлєва. До свіжовідремонтованої будівлі ДЕП я завітав у пошуках відповіді на запитання «Як вберегти береги наших річок від тотального дерибану». Про те, що ця проблема «стоїть», як то кажуть, у повний зріст, ми показали читачам у нещодавній публікації «Доступ до води: у законі і в житті» («УК» № 125, 16 липня 2013). Але остаточного рецепту від цієї хвороби не знайшли. Може, його знають прокурори? «Щоб береги річок залишалися доступними для людей, треба відновити повагу до закону. Саме цим ми і займаємося», — наголошує Луїза Альфредівна. 

Така майже містична деталь: одного разу я запитав себе: про кого з наших видатних, але не знаних загалом людей хотів би прочитати роман? Звичайно, про Юрія Немирича. Про феноменальну постать українського інтелектуала із XVII століття, який уклав оригінальну геополітичну концепцію, що могла стати рятівною для України.  Тож «Немиричів ключ» Івана Корсака для мене — маленька сенсація. Я мовби телепатичною мовою послав сигнал Корсакові, а він прийняв його і відповів мені книжкою (цей роман побачив світ торік). 

Три українські клуби розпочнуть боротьбу в плей-оф раунді другого за значенням континентального турніру. Жеребкування у швейцарському Ньоні склалося напрочуд вдало для наших команд, адже  у кошик сіяних клубів, крім київського «Динамо» і «Дніпра», в останній момент потрапив і «Чорноморець». Так, кияни зіграють з «Актобе» з Казахстану, дніпропетровці поміряються силами з чемпіоном Естонії «Нимме Калью» з Таллінна. А одесити почнуть двораундову дуель на своєму полі з албанським клубом «Скендербеу». У шостому турі української Прем’єр-ліги учасники континентальних турнірів мають різний вигляд. Схоже, потроху починають оговтуватися після двох поразок поспіль підопічні Олега Блохіна.

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).  

Гріш ціна йому в базарний день, здавна кажуть про непотрібний товар. А в наш час товаром, що купується-продається, стали люди. І не лише обездолені. Виставляють себе на торги й представники самозваної еліти. Звісно, й ціну диктують. Не лише за себе, а й за тих, хто кулаками махатиме. Оскільки базарний день у столиці приурочують до майбутніх виборів міського голови, то найневитриваліші вже кинулись торгувати. Собою. Людьми, яких обзивають електоратом. Прейскурант цін один з майбутніх благодійників оприлюднив у листівці. Звичайно, він не оригінальний і став на уторований шлях: прагне купити киян обіцянками, як рибу на приманку. Не важливо, зазначають психологи, що говорить кандидат на ту чи іншу посаду. 

Журналісти «Урядового кур’єра» у вихідні побували на українсько-російському кордоні у трьох пунктах пропуску і поспілкувалися з водіями фур. Усі повідомляють про упереджене ставлення російських митників до будь-яких вантажів з України, що прямують до Росії. Транзит пропускають без особливих перешкод. 

Останні дні виявилися спекотними як у прямому, так і в переносному сенсі. Вище керівництво держави тримало та й продовжує тримати руку на пульсі надчутливого для країни питання — експорту вітчизняних товарів до Російської Федерації. Так, Прем’єр-міністр Микола Азаров у телефонному режимі обговорив зі своїм тамтешнім колегою Дмитром Медведєвим актуальний стан торговельно-економічних відносин між країнами, а також ускладнення, які виникли у митному оформленні окремих видів вантажів, що постачаються з України до Росії. 

Темами традиційного спілкування Прем’єр-міністра Миколи Азарова з користувачами соціальної мережі Фейсбук стали найактуальніші питання, якими нині живе держава.  Безперечно, лідером тут стали торговельні проблеми, що виникли у вітчизняних експортерів під час перетину митного кордону з Російською Федерацією.   Глава уряду висловив переконання, що Україна і Росія вже найближчим часом зможуть врегулювати всі спірні питання, пов’язані з роботою митної служби. Для вирішення цього питання було привернуто увагу всього керівництва країни. Телефоном з російським колегою спілкувався Президент Віктор Янукович, до Росії терміново вилетіла українська урядова делегація на чолі з віце-прем’єр-міністром Юрієм Бойком. 

Відповідний закон уже підписав Президент держави і відразу запропонував внести зміни до нього. Насамперед, потрібно скасувати коефіцієнти до ставок збору, зробити його єдиним для всіх легковиків, незалежно від об’єму двигуна та віку автомобілів.  Крім того, він  доручив Кабміну вилучити норми, які не відповідають міжнародним зобов’язанням країни перед СОТ. Про це йшлося  під час  прес-конференції генерального директора Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів  Олега  Назаренка і представників імпортерів. 

Забезпечити сприятливі умови для розвитку малого і середнього підприємництва — таким нині є одне з пріоритетних завдань уряду. А отже, кількість дозволів  за останній час скоротилася майже в 9 разів — з понад 1200 до 141. Відкриваються центри надання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна». Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул вважає такий підхід  ефективним інструментом подолання бюрократії та корупції у відношеннях між державою та громадянами. За повідомленням управління взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку цього року на урядову телефонну «гарячу лінію» від представників малого та середнього бізнесу надійшло 689 звернень з 27 регіонів країни, що майже вдвічі менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. 

Луцький ремонтний завод «Мотор» — одне з тих підприємств, що за часів Союзу були абсолютно закритими. І перебування журналіста — та ще й із фотоапаратом в руках! — директорові та певним компетентним службам могло хіба що наснитися у жахливому сні. Але наше суспільство за роки незалежності кардинально змінилося. А з ним — і ставлення до відкритості підприємств, що виконують надзвичайно важливі для держави функції — працюють на її обороноздатність та поповнення бюджету валютою. Яка, зрозуміло, як і повітря, була, є і буде потрібною завжди.  Тому санкціонований державним концерном «Укроборонпром» візит журналіста на підприємство став своєрідним відкриттям. Бо про існування авіаремонтного підприємства на Волині завжди знав весь обласний центр, але… його нібито й не існувало (за документами). І в ЗМІ про нього ніхто ніколи не згадував. А коли свого часу одну з автобусних зупинок перевізники з благих намірів назвали «Авіазавод», то навіть виник мікро-скандал. Аякже  — страшну військову таємницю розголосили! 

Пасічники стверджують: перший місяць після весілля називається медовим не в переносному, а в прямому значенні. Адже в давнину молодята після одруження разом з батьками варили бочку питного меду і споживали, щоб самим оздоровитися і народити здорових дітей. Період, коли пили цілющий напій, називався медовим місяцем. А тепер від мудрості минулого до реалій сьогодення: що важливіше — здоров’я чи 12 гривень? Скажете, абсурдне порівняння. Погоджуюсь. Проте ставити так питання змушують реалії життя. Чому? Розмова не лише про це з директором Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії агарних наук, доктором ветеринарних наук професором Олександром ГАЛАТЮКОМ. 

«Золота підкова» — таку назву свого часу отримав широко розрекламований житловий комплекс у Рівному. Люди, звісно, квапилися інвестувати кошти в сучасні квадратні метри: підкова, вірили, принесе їм щастя. 

Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.  

Діти, які відпочивали у літніх таборах Київщини, сформували групи підтримки для кожної із шістнадцяти збірних, які виборювали чемпіонське звання. Більше пощастило тим підліткам, які вболівали за команду Іспанії. У вирішальному матчі континентальної першості в Києві піренейці лише в додатковій п’ятихвилинці перемогли балканців і стали чемпіонами Європи. Золоті медалі іспанським баскетболістам вручив віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул.

Професіонали навіть у розмові про щось особисте не можуть не зачепити болючих робочих тем. У цьому я переконався, розпитуючи Івана УСІЧЕНКА про його життя і пригоди, готуючи інтерв’ю з нагоди 75-річчя  цієї цікавої людини.