Газета Кабінету Міністрів України19 жовтня 2026
19 жовтня 2026

Статті

Чорно-ряба депресія добігає кінця

Привітні села Уманського району завжди усміхалися світу не тільки біленькими чепурними хатками, звивистими річечками, а й гарненькими корівками, які то тут, то там паслися на мальовничих полях. Проїжджаючи повз те чи інше господарство, так і хотілося посидіти під розлогими деревами біля пастухів, розпитати їх про життя-буття. Проте часу на це завжди бракувало — редакційні завдання гранично конкретні й термінові. Однак коли нарешті руки дійшли й до цієї теми, виявилося, що такий звичний пейзаж зі стадами худоби раптом зник, подекуди лишивши по собі тільки добрий спогад.  

«Бандитської романтики» поменшає?

Проведений правоохоронцями день відкритих дверей став одним із багатьох заходів, які регулярно проходять на Житомирщині задля якнайширшого інформування громадськості про роботу міліції та поліпшення її співпраці із громадськістю. За цією, на перший погляд, шаблонною фразою насправді глибокий зміст, бо, на переконання начальника УМВС України в Житомирській області Анатолія Лазарева, лише за умови довіри населення до міліції вона здатна ефективно виконувати покладені на неї завдання: від забезпечення громадського порядку до швидкого розкриття злочинів.    — На Житомирщині вже традиційними стали сходи жителів сіл і селищ, на яких разом із представниками влади місцеві правоохоронці звітують про свою роботу, — розповідає Анатолій Лазарев.

Живих кидали у вогонь

Попіл пам’яті — це не лише прах спалених нацистськими катами загиблих від їх рук майже 7 тисяч дітей, жінок та людей похилого віку. Їхні останки, знайдені у братських могилах  на городах, вулицях, обійстях корюківчани перепоховали у центрі міста. Попіл пам’яті — це й  скорбота, яка упродовж 70 років переслідує небагатьох уцілілих очевидців того велетенського за масштабами і безміром жорстокості злочину. Це й закладання капсули у фундамент меморіального Хреста та поминальна молитва. Це й іноді дуже гіркі запитання до сучасників, для багатьох з яких Велика Вітчизняна залишається білою плямою. 

Кілька слів на щоці голубого конверта

Трагічно коротка його творча біографія —  всього якийсь десяток років. Сімнадцятирічним він так позиціонував себе, чи то, як це прийнято  казати, свого ліричного героя, який, здебільшого, є авторовим alter ego.

Мельпомена пробудила жагу до життя

Моновиставу «Марина»  актриси  Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В.Г. Магара  Тетяни Єрентюк переглянули  25 засуджених, що відбувають свій термін покарання у  Біленьківській виправній колонії №99 (Запорізька область). За зразкову поведінку  їх було  переведено  на менш суворий режим утримання. Разом із засудженими театр відвідали їхні родичі та близькі.  Хоча такі  методи  перевиховання нові для пенітенціарних установ  в Україні, вони є складовою реалізації Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби. 

Чим великий Великий Хутір

Тільки-но наш автомобіль в’їхав у Драбівський район Черкащини, як вибоїни, що змушували весь час маневрувати, закінчилися, й ми опинилися на рівній дорозі. Водій навіть пожартував: вочевидь, шляховики тут привласнили значно менше. Хоч би там як, а їдучи Великим Хутором, у жодну яму не втрапили. А їхати довелося довгенько. Як розповів потім сільський голова Петро Пізняхівський, їхнє село одне з найдовших на Черкащині — воно розтяглося обабіч головної вулиці на цілих 12 кілометрів.  

Український живопис: від ікон до пейзажів

Професори та викладачі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури привезли до Чернігова виставку своїх живописних полотен. Саме з цього розпочинається презентація унікальної експозиції, присвяченої 100-річному ювілею академії, яку було засновано 18 грудня 1917 року. А потім художні твори помандрують до інших міст України. Як кожна дорога починається з молитви на удачу, так і ця, ювілейна, відкривається зразками сакрального мистецтва, які зайняли цілу виставкову залу Колегіуму на Валу. Твори класичного іконопису та композиції на історико-релігійну тематику вражають теплими барвами і внутрішньою глибиною образів.

Чому ціни на продукти у нас вищі, ніж у Європі?

Нещодавно розмовляв із колегою, який повернувся з поїздки в Австрію. «Я спеціально вивчав ціни на продукти харчування у різних віденських супермаркетах, усе записував, а потім, приїхавши до Києва, пройшов нашими магазинами і порівняв. Що сказати: ціни майже на всі продукти в нас  у півтора, а то і два рази вищі, ніж у Відні. Чому так? Адже в нас зарплати в шість разів нижчі, ніж у цій альпійській країні», — знизуючи плечима, казав він.

Чи спроможні ми протистояти антисланцевому наступу?

Мабуть, лише «метеоритному нападу» на Челябінську область було під силу витіснити цими днями з інтернет-ресурсів одну з головних тем: сланцеву революцію у США. «Вважатимемо, що Бог відвів загрозу від жителів Челябінської області», — прокоментував губернатор Михайло Юревич те, що відбулося в регіоні вранці позаминулої середи. Мав на увазі незначні пошкодження об’єктів соціально-житлового фонду та деяких промислових підприємств. 

Тотальна модернізація: ціна питання — 380 мільярдів

Розширене засідання на вулиці Грушевського глава держави Віктор Янукович розпочав із головного — необхідності поєднати у країні соціальні ініціативи зі стимулюванням розвитку реального сектору економіки. Завдання уряду він окреслив не менш однозначними словами: «Навчити працювати» новий сучасний економічний механізм, а суспільство — повною мірою використовувати його потенціал». Почули присутні й те, що країні потрібні нові нестандартні рішення для продовження системних реформ. «Наша мета — не покращення статистики, а поліпшення життя громадян», — розставив акценти глава держави. Тільки радикальні системні реформи забезпечать виконання ключових цілей державної економічної політики.

Кадрові питання

Президент України Призначив Звільнив Кабінет Міністрів України Звільнив

Металево-мітталевий головний біль України

Гірничо-збагачувальний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» офіційно сповістив про проведення до 29 березня першого та другого етапів «добровільного звільнення робітників». Загалом цього року за воротами прохідної мають опинитися  1183 працівники. Варто нагадати, що торік передбачені дві хвилі «добровільних звільнень» обернулись  аж п’ятьма. «Це реструктуризація з метою створення нових центрів відповідальності й центрів прибутковості, щоб підвищити ефективність підрозділів, які ми плануємо виводити в аутсорсинг», — пояснює генеральний директор підприємства Артем Поляков.

Лелекам і у вирій ніколи злітати

Напередодні Нового 2013 року, коли негода розійшлася не на жарт, інформаційний простір облетіла новина: у Рокитнівському районі на Рівненщині жінка народила в машині. Сімейний лікар Володимир Сорока віз жінку в лікарню на своєму автомобілі, але потрапив у снігову пастку. Тож прийняв пологи в авто, а рятувальники доставили породіллю з малюком у районну лікарню. У Світлани Сукало це були п’яті пологи. На щастя, все завершилося успішно. Звісно, так званих нештатних ситуацій не уникнути: життя іде не за написаним протоколом. Але саме для того, щоб максимально убезпечити від них породіль і новонароджених та забезпечити нову якість життя, діє в Україні національний проект «Нове життя — нова якість материнства та дитинства». Опікується ним, нагадаємо, особисто Президент. 

Чипова пауза

Перейти на біометрію — не така вже й проста справа. Оскільки ухвалений торік у листопаді Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» поки що означає своєрідну декларацію про наміри. Для практичної реалізації біометричної, так би мовити, ідеї потрібно зробити ще дуже багато. Про це заявив днями голова Державної міграційної служби України Микола Ковальчук. Відомство з початку року опікується всіма цими питаннями, зокрема, напрацюванням і прийняттям підзаконних актів на кшталт ухваленої на початку лютого постанови Кабінету Міністрів про деякі питання виконання згаданого закону.  

У кривому дзеркалі не все побачиш

Це питання не тільки до журналістів, а й до тих засновників періодичних друкованих видань, які не дружать з редакціями, не дописують до газет і мало цікавляться, якого змісту інформація з’являється на їхніх шпальтах. У кращому разі віддаючи перевагу виступам на телебаченні та в електронних ЗМІ. В таких регіонах потужний комунікаційний інструмент — газети — використовується неефективно. А про пріоритети державної політики та діяльність влади на місцях і в центрі населення дізнається не з об’єктивних джерел, а з Інтернету. Де навіть найважливіші події часто подаються наче в кривому дзеркалі. 

«Море» і «Залив» піднімаються з колін

Кримські суднобудівники завершили 2012 рік із позитивною динамікою завдяки  виконанню замовлень іноземних і вітчизняних компаній. За повідомленням управління інформаційної політики Радміну автономії, торік суднобудівельні підприємства Криму передали замовникам 12 суден різних модифікацій. Зокрема, суднобудівний завод «Залив» торік збільшив обсяги виробництва на 25%, що дало змогу підприємству отримати 5,6 мільйона гривень прибутку. А це майже увосьмеро більше, ніж 2011-го. Такому зростанню посприяла успішна співпраця із норвезькою компанією UlsteinHullAs. У 2012-му на її  замовлення завод спустив на воду шість суден, тоді як за час багаторічної співпраці — 12. Крім цього, підприємство має вдалий досвід реалізації спільних проектів з голландською та португальською фірмами. Нині на заводі триває робота за замовленнями норвезького холдингу Ulstein. 

Жертва професійної діяльності

Уранці, 26 лютого, голова курортного селища Сімеїз Кирило Костенко за звичним маршрутом прямував на своєму позашляховику на роботу. Неподалік від будівлі селищної ради на нього вже чекали. Зловмисники пострілами з автоматичної зброї потрапили у лобове скло автомобіля 40-річного селищного голови. Прибувши за викликом, слідчо-оперативна група констатувала, що Костенко помер на місці. 

На пенсію його не відпускають

Щоб довго прожити, геронтологи радять уникати надмірних емоцій і вести здоровий спосіб життя. Та хоч киянину Олексію Андрійовичу Новікову доля не відпустила такої розкоші, як життя без стресів, навіть нині, у 92-річному віці, він ще повен сил. Коли я почула про цього чоловіка, була дуже вражена тим, що він... і досі працює! Місце його роботи — Державна спеціальна служба транспорту Міністерства інфраструктури (колишні залізничні війська). У колективі до нього  ставляться з величезною повагою. До речі, ця служба у березні святкуватиме 150-річчя від дня створення. Більш як половину свого життя їй присвятив ветеран Великої Вітчизняної війни полковник Олексій Новіков. Він нагороджений орденами Червоної зірки, Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, Богдана Хмельницького та багатьма медалями.  

Бог Ярило бере зиму на вила

На  Стрітення погода в різних регіонах України була місцями хмарна й морозна, а подекуди сонячна. Синоптики заспокоюють, що загрозливих повеней не буде: січневі запаси снігу значно розтанули впродовж лютого. До речі, порівняно з 2012 роком, коли лютий сповна виправдав свою назву, місяць минув без проявів свого агресивного характеру, а в останню декаду був щедрим на сонячні дні. Отже, впевнено можна сказати: «Бог Ярило бере зиму на вила». Березнева погода буває мінливою, але сонце дедалі щедріше зігріває теплом студену землю. Подекуди зима ще може труснути з одного рукава снігом, а з другого — морозом. Марно. Весна зиму ламає.

Борітеся… Чи поборете?

Такого в Україні ще не було: прикутий до інвалідного візка адвокат Дмитро Жарий виграв у суді справу, пов’язану з дискримінацією людей з обмеженими фізичними можливостями. Він судився проти мережі аптек. Тож рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду унікальне, бо зобов’язує розглянути питання про анулювання ліцензій усіх аптек через ту саму дискримінацію. Ця історія набула фармаційного, так би мовити, звучання певною мірою випадково, позаяк фігурувати в подібній справі могла б більшість наших відомств і установ, не пристосованих для відвідувачів з обмеженими фізичними можливостями.