Статті

В одній статті неможливо охопити всі аспекти реформування освітньої галузі України. Проте спробую якнайширше розповісти про наші спільні здобутки. Отже…   Передусім хочеться наголосити, що наші дошкільнята — це майбутнє країни. Забезпечення якісною освітою наймолодших членів нашого суспільства для МОНмолодьспорту — головне завдання, так би мовити, інвестиція в добробут нашої країни. З моменту проголошення «хрестового походу» за дитячими садками понад два роки тому мережа дошкільних навчальних закладів збільшилась з 2010 року на 1095. Чи є ще резерви? Залишилося 813 дитячих садків, які здають в оренду. За рішенням уряду їх треба повернути дітям.

Останнім часом рідко яка розмова в родинах, де є діти шкільного віку, обходиться без обговорення питання питань: яку суму в черговий раз доведеться викласти на потреби класу або внести як добровільну пожертву у фонд школи. Те, що тема ця наболіла, засвідчила й пряма редакційна телефонна лінія, гостем якої був голова Державної інспекції навчальних закладів України Михайло Гончаренко. Хоч повноваження цієї організації поширюються на багато сфер освітньої галузі, значна частина запитань наших читачів стосувалася саме цієї проблематики.  

Проблема змін в українській освіті постійно перебуває в полі зору громадської думки. Водночас українське суспільство чітко не усвідомлює, що, як і чому слід змінювати в освіті. Зумовлено це часто нерозумінням сутності сучасних цивілізаційних змін, нових вимог, що постають перед людством, нездатністю пов’язати розвиток освіти з контекстом підготовки людини до життя у ХХI столітті. 

Чому ми так хвилюємося, вперше ведучи доньку чи сина до дитсадка? Бо переймаємося, як малеча, що досі була в затишному колі «мама-тато-дідусь-бабуся», почуватиметься в новому колективі, як призвичаїться до нього, яким чином дитсадок вплине на її здоров’я й формування особистості. Водночас, як наголошує в одній зі своїх книжок український педіатр Євген Комаровський, «щаслива дитина — не та, що вміє читати, писати і грати на скрипці. Щаслива — це передовсім здорова дитина». 

  Вступна кампанія — пора, напружена для всіх учасників цього процесу: абітурієнтів та їхніх батьків, які з першого дня штурмують приймальні комісії вишів та відповідні державні структури. Про її підсумки, плани щодо розв’язання проблем, які проявилися під час вступу-2012, «УК» розповів директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Юрій КОРОВАЙЧЕНКО.

Шкільна освіта, охорона здоров’я і футбол — це, мабуть, три найулюбленіші теми для обговорення в нашому суспільстві. На жаль, найчастіше ці теми обговорюють із негативними оцінками. Кожен, хто навчався у школі, вважає себе компетентним оцінювати стан загальної середньої освіти, іноді забуваючи, що за роки після отримання ним атестата багато змінилося.    Насамперед зазначу, що 2011 рік був революційним щодо змісту освіти. Змінилися всі державні стандарти: початкової, базової та повної загальної середньої освіти.  

Від сивої давнини вільне переміщення в освітньому просторі вченого люду — студентів та їхніх викладачів — було справою звичною. Цей рух на шляху до прогресу не могли перекрити державні кордони. До речі, вже в наш час освітній чинник відіграв неабияку роль у їх стиранні. Досить згадати, що концепція західноєвропейської інтеграції передбачала широку інтернаціоналізацію вищої освіти: тамтешні студенти мали змогу протягом певного часу навчатися у вишах інших країн для поглиблення і вдосконалення своїх знань. Україна постійно декларує бажання інтегруватися у світове співтовариство. Цей процес не набере помітних зрушень без участі фахівців нової формації — різнобічно освічених, вільних у своїх поглядах, добре обізнаних із законами життя цивілізованого світу. 

Олена Іванівна Авраменко — десятий директор Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка і перша жінка-керівник у ній. У її кабінеті живе історія школи і позитивна енергетика від скульптур, кераміки, малюнків. На одній із картин (випускній роботі учня) зображено шкільну творчу майстерню і вчителя директора, який і нині плідно працює тут, — Бориса Олександровича Литовченка. За всієї поваги до європейських стандартів освіти Олена Авраменко радить розпочинати її в Україні. Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає, каже вона. У СРСР аналогічні школи були лише в Москві й Ленінграді. Про те, як поважний заклад з усталеними творчими традиціями продукує і сприймає новаторські освітні ідеї, директор розповіла «УК». 

Як відомо, формування національної системи вищої освіти розпочалося після проголошення незалежності України. Однак організаційне оформлення процесу створення Європейського простору вищої освіти й наукових досліджень, який часто визначається терміном «Болонський процес», відбулося через десятиліття. 2002 року трансформаційні зрушення в галузі закріпили законодавчо: ухвалено Закон «Про вищу освіту». Цей документ урахував позитивні наслідки модернізації вищої школи, але не дав інструментів її подальшого розвитку в контексті Болонського процесу.  

Не один рік на всіх рівнях говорять про необхідність модернізації професійної освіти. Часто все зводиться до примітивного намагання закрити або перепрофілювати той чи той навчальний заклад. Життя свідчить: цього не досить. Що і як треба робити, що вдалося, а які проблеми потребують дослідження і розв’язання в цій галузі? На ці запитання «УК» відповідає директор Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук Валентина РАДКЕВИЧ. 

Мінагропрод каже, що жодних підстав для подорожчання найдешевших хлібобулочних виробів немає, а пекарі прогнозують збільшення їх вартості вже в листопаді. Схоже, що різного роду розмови та кулуарні заяви деяких експертів і керівників компанії «Київхліб» щодо узгодження підвищення цін на хліб викликали однозначну реакцію Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагропрод).

Ось в Україну і прийшли холоди. Погода погіршується навіть у південних регіонах, де донедавна ще не було потреби вмикати опалення. Тож підвищується увага до комунальників: чи буде тепло у наших домівках? Як зазначила прес-служба Мінрегіону, в країні вже запущено 95,8% котелень, підключені до тепла 93,5% житлових будинків, 96,9% дитячих та навчальних, понад 98% медичних закладів. У південних областях опалювальний сезон традиційно починається пізніше: там економити енергоносії допомагає погода.  Тож до стовідсоткового підключення до теплопостачання Україна «не дотягує» саме за рахунок АР Крим, Севастополя та Одеської області.  

Зазвичай ревізіям не раді. Однак трапляється й таке, що на перевірку напрошується сам підконтрольний. Так сталося  з Пенсійним фондом, який  звернувся до Державної фінансової інспекції, аби та провела ревізію окремих питань його фінансово-господарської діяльності та територіальних підрозділів на місцях. У відповідь контролери перевірили підтвердження статусу та обгрунтованість видачі документів, що слугували підставою призначення пенсій, допомог та компенсацій особам, постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Останніми роками у столиці час від часу спалахували конфлікти, які інколи навіть переходили у силове протистояння між забудовниками та представниками громадськості Києва. Перші представляли документи і наполягали на тому, що «посадити» новобудову на місці скверу вони мають законні підстави, а другі доводили протилежне і відстоювали своє право на «життєвий простір». Але при цьому громадянам складно апелювати до Генерального плану Києва, оскільки до чинного на сьогодні документа внесено численні зміни, що повністю перекреслюють заплановане у ньому ж і розв’язують руки забудовникам. Поки новий Генплан не прийнято, не існує законних механізмів заборонити їм будувати. Зокрема в зеленій зоні. 

На Тернопільщині підрахували: потреба області у забезпеченні мінімальних норм споживання населенням плодів і ягід приблизно 70 тис. тонн. Зараз у краї спроможні вирощувати і ввозити майже 30% від потреби. І це попри сприятливі для вирощування природно-кліматичні умови і грунтові ресурси.  Садівництво на Тернопіллі завжди було провідною високоприбутковою галуззю сільгоспвиробництва. Та з роками колишні колгоспні сади постаріли, через недогляд заросли бур’янами й стали радше розсадниками хвороб та шкідників.  

Наша газета неодноразово присвячувала свої публікації  критичній ситуації у феросплавній галузі країни, яка виникла внаслідок агресивного імпорту феросплавів та надвисоких цін на електроенергію для вітчизняних підприємств цього сегмента. У свою чергу феросплавники неодноразово зверталися до керівництва країни й уряду із проханням втрутитися в ситуацію, оскільки наслідком таких непродуманих дій чиновників може стати втрата Україною феросплавної галузі, що у свою чергу загрожує національній безпеці. 

Проект "Герої України про освіту" ініційований Міжнародним філософсько-космологічним товариством (МФКТ) і підтриманий Національною академією педагогічних наук України та Академією педагогічних наук Росії. Пропонуємо вашій увазі бесіди доктора філософських наук Олега БАЗАЛУКА з Оленою ЮРКОВСЬКОЮ та Леонідом КАДЕНЮКОМ.    

За підсумками 9 місяців гірники Луганщини підняли на-гора чорного золота  на 640 тис. тонн менше, ніж  торік. Зниження виробничих показників пов’язано з низкою причин. Передусім із тим, що в державних шахт немає можливості реалізувати приблизно 1 млн тонн видобутого палива.   За словами начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Дмитра Дрожжина, саме вугільна галузь залишається в економіці краю лідером, бо тут працює понад 100 тисяч осіб. Своїм баченням перспектив розвитку галузі він поділився з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Більшу частину життя  (свій перший номер з шістьма хижаками він виконав перед публікою в 14 років) Володимир Шевченко дресирував левів і тигрів. Через його руки пройшли понад 160 хижаків. З 1972 року номери Володимира Шевченка і його дружини Людмили були візиткою Київського цирку, брендом, відомим у всьому світі. Володимира Шевченка за життя називали легендою, він належав до п’ятірки кращих дресирувальників світу. На манежі він творив дива. Один з найвідоміших його трюків — «Аргентинське танго з левицею». Шевченко кілька місяців привчав хижака ставати на задні лапи і класти передні йому на плечі. Номер, в якому дресирувальник виконав танго з левицею під музику, прогримів на весь світ. За цей трюк його називали «тим, хто танцює з левами». 

Подорожуючи Україною, вони розвіюють міф про «обмеженість» можливостей таких, як вони, незрячих людей, закоханих у мистецтво. Їхні концерти зазвичай проходять із аншлагами. Глядачі по-новому дивляться на виконавців музичних творів, отримуючи від звучання відомих пісень і мелодій незрівнянно вищу насолоду… Ініціаторка мистецьких зустрічей — львів’янка Оксана Потимко. Втративши 20 років тому зір, вона, вже маючи на той час диплом лікаря, розпочала життя в іншому вимірі.