Малих і середніх підприємців у розвинених країнах вже давно сприймають як джерело потужного внутрішнього інвестиційного ресурсу. Не применшують їхнього значення й у питанні зайнятості населення. До послуг такого бізнесу і проста реєстрація, і звільнення на певний період від податків. До слова, нарешті й в Україні спростили процес реєстрації до кількох годин. А ще кожен новий проект регуляторного документа тепер містить цифрове обрахування його впливу на такий бізнес, аби запропоновані норми не нашкодили підприємцям. Та чи це нині мотивує українців займатися власною справою?

Про ставлення громадян до підприємництва у світі та Україні свідчать дані глобального дослідження, участь у якому взяли майже 50 тисяч людей із 44 країн, зокрема й тисяча українців. Згідно з опитуванням, показник позитивного ставлення до підприємництва в нашій державі — 34%, у світі — 51%.

Пророчий вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?» ще матиме не одне своє логічне підтвердження переконанню «Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд!» — Україна переможе у священній війні за рідну землю. Так станеться, бо інакше й бути не може. Однак боротьба буде нелегкою, якою вона й була в усі часи.

Саме за полум’яне прочитання Симоненкового слова, у якому що не рядок, то пророцтво, засудили двадцятип’ятирічного Геннадія Афанасьєва — одного з кримських активістів, який під час окупації півострова підтримував рух за єдину Україну, брав участь в акціях протесту. 

Резонансні корупційні події останнього часу, у центрі уваги яких опинилися деякі особи з керівництва Миколаївської області, змусили Президента Петра Порошенка приділити посилену увагу цьому регіону, вдавшись навіть до певних кадрових рішень. Тож відкриття виробничо-перевалочного комплексу Bunge-Україна на території Миколаївського морського порту стало новим приводом, аби поговорити про наболіле.

Ще напередодні від’їзду глава держави зустрічався з головою Миколаївської обласної держадміністрації Вадимом Меріковим. «Попри певні досягнення, роботу з АТО тощо, після розмови зі мною Вадим Меріков написав заяву про звільнення з посади голови обласної держадміністрації. Це політична відповідальність», — відверто заявив Петро Порошенко. 

Обдурити чи обікрасти дитину шахраєві дуже просто, адже вона не може постояти за себе. Тож ображати малечу — великий гріх. Та коли це стається, до захисту дітей долучається держава в особі прокурора.

Так, Запорізька місцева прокуратура №1 вжила заходів представницького характеру в інтересах малолітньої дитини, спрямованих на захист її житлових та майнових прав. За результатами судового розгляду цивільної справи позовні вимоги прокуратури в інтересах дівчинки задоволено: за нею визнано право власності на дві п’яті частини житлового будинку в Бердянську. Об’єкт нерухомості вдалося витребувати на користь малечі з чужого незаконного володіння, а попередній договір про відчуження визнано недійсним.

У будинку в київському Голосієві Максим Рильський мешкав останні 14 років свого життя — із 1951-го по 1964 роки. Відомо, що ідея заснувати тут музей належить відомому мистецтвознавцю і близькому другу класика Олександрові Дейчу. Її підтримала очолювана Олесем Гончарем Спілка письменників України, а сини поета Богдан і Георгій передали державі в дар садибу батька.

Однак партійна влада республіки всіляко зволікала з ухваленням відповідної постанови. Тож Олександр Дейч організував розголос цієї ініціативи, заручившись підтримкою московських діячів культури — відомих поетів М. Ісаковського, О. Твардовського, М. Тихонова, оперного співака І. Козловського.  

Фестиваль культури «Українська весна» відбувся вдев’яте. Тривав він не лише в адміністративному центрі Великопольського воєводства. Заходи відбувалися в містах Лешно, Гнєзно, Понєц, Бояново, у гмінах Червонак, Пакослав. Виступали митці з Києва, Харкова, Тернополя, Чернівців, Рівного, інших наших міст.

Фестиваль започаткував нині світлої пам’яті Лукаш Горовський. У 1990-х роках у його фермерському господарстві з’явилися заробітчани з України й просили роботи. Працевлаштував. Згодом отримав запрошення відсвяткувати разом з ними Різдво в їхньому селі Цигани, що на Тернопіллі. Побачивши українське життя на власні очі, почав допомагати спочатку Циганам, а згодом і Борщівському району. 

Державний резерв матеріальних цінностей — запорука виживання країни у ситуаціях, що загрожують здоров’ю населення або його існуванню. Але, на жаль, про розкрадання в системі Державного агентства резерву України (Держрезерв), що існувало в минулі роки, не говорив хіба що ледачий.

Не обійшла сумнівна репутація і його наукову установу — Український науково-дослідний інститут «Ресурс». У середині листопада 2015 року його директора Володимира Линника звільнили з посади через те, що він надавав юрособам послуги оренди приміщень всупереч чинному законодавству та виплачував зарплатню фіктивному співробітникові. З 17 листопада минулого року генеральним директором установи призначено Бориса ЗАПТАЛОВА. Він і розповів «УК» про реорганізацію УкрНДІ «Ресурс» та відновлення його репутації. 

Син однієї нашої співробітниці служить у зоні АТО. Точніше, воює. Мати, звісно ж, по кілька разів на день дзвонить йому на фронт, щоб переконатися, що живий. Особливо непокоїться за кровиночку бідолашна після повідомлення у пресі, що в травні 2016 року на Донбасі загинули 26 українських вояків.

І ситуація на фронті весь час загострюється. Якби не масовий героїзм наших солдатів, неминучими були б більші втрати. Схиляю голову перед українськими захисниками Авдіївської промзони під Донецьком, яку несамовито обстрілюють бойовики. В інтернеті прочитала, як один з наших вояків на ім’я Сергій, поранений шістьма осколками, відмовився від госпіталізації. Він, показавши на маленький український прапорець на рукаві гімнастерки, просто сказав: «Тут мої хлопці, і я їх не покину». 

Уже майже півроку як створено єдиний контролюючий орган у сфері продовольства — Держпродспоживслужба замість кількох корумпованих. Що вдалося зробити за цей час та з якими труднощами стикається служба? Яких новацій слід очікувати бізнесу? Про це «УК» запитав у голови Держпродспоживслужби Володимира ЛАПИ. 

Засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО, яке відбулося вчора у столиці, покликане наблизити нашу країну до відповідей на багато актуальних запитань і викликів сьогодення, чіткіше визначитися з євроатлантичним вектором розвитку, зрозуміти перспективи не лише в контексті подальшої співпраці з Альянсом, а й із Євросоюзом.