Статті

Державна податкова служба України направила для використання у роботі рекомендації (лист від 22.02.2012 р. № 5157/7/15-2117) щодо особливостей справляння у 2012 році плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, в умовах дії Податкового кодексу України та Закону України від 22 грудня 2011 року № 4235-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів”.   

Про проблему шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу «Урядовий кур’єр» пише вже вп’яте за останні півтора року. Вперше про небезпеку викидів червоного шламу газета попереджала у грудні 2010-го. Трохи раніше сталася аварія на глиноземному комбінаті Айка в Угорщині, де майже один мільйон тонн небезпечної сировини забруднив територію країни. Вже в лютому-березні 2011-го забруднення не оминуло й нас. 

Україна володіє значними запасами незадіяних ресурсів газу, які прийнято називати нетрадиційними (сланцевий газ). За прогнозними оцінками, його обсяг становить близько 15—25 трлн кубометрів. Розробка нетрадиційного газу в державі може бути налагоджена вже в найближчі 6—8 років, що дасть можливість істотно збільшити видобуток газу в Україні, а отже, посилити енергетичну безпеку держави.  

Випереджаючи можливе здорожчання курячих яєць перед Пасхальними святами, Антимонопольний комітет на початку березня рекомендував 39 найбільшим птахофабрикам та основним торговельним мережам утриматися від встановлення економічно необгрунтованих оптово-відпускних і роздрібних цін на цей товар протягом березня-квітня 2012 року. Мовляв, немає об’єктивних причин на перегляд цін у бік їх збільшення.  

Дотична лінія двох областей традиційно була кордоном, який не роз’єднує представників  слов’янських народів, а навпаки об’єднує їх. Саме громади, що проживають на прикордонних територіях, є і, переконана, будуть справжніми народними дипломатами, котрі, незважаючи на жодні політичні торнадо чи економічні цунамі, спілкуються між собою насамперед мовою власних сердець. Свідчення тому — офіційна угода про співпрацю між Рівненською та Брестською областями, яка, зважаючи на нові економічні реалії, вже, так би мовити, потребує модернізації. 

Далеко за межами Сумщини і України відома солодка продукція, яку випускають у виробничих цехах ПАТ «Крафт Фудз Україна», що в Тростянці. Підприємство невпинно розвивається, збільшує обсяги виробництва, урізноманітнює асортимент. Здається, зовсім недавно тут взялися за спорудження нового виробництва з виготовлення бісквітів, у яке інвестували 40 мільйонів доларів. Минуло менше року і цех випустив першу продукцію. Вкластися в такі рекордні терміни допомогло єдине інвестиційне вікно, запроваджене в області.  

Це перший візит колективу до нас. Тим часом співпрацюють театри уже понад 5 років. Зокрема, кияни щорічно брали участь у Міжнародному фестивалі «Життя прекрасне», що проходив на сцені Бухарестського театру оперети. В Києві румунські та українські артисти порадували публіку феєричним гала-концертом, який тривав майже три години. Хоч у ньому взяли участь усього четверо гостей-співаків — Альфредо Паску, Стефан Попов, Тіна Мунтяну, Б’янка Іонеску і балетна пара Діана Ференц та Релу Добрін, вони змогли переконати глядацьку залу, що румунська оперета справедливо посідає високі  світові рейтинги. 

Слова, винесені в заголовок, належать геніальному українському педагогові Василю Сухомлинському, що намагався в будь-якій людині відшукати та розвинути якості, з допомогою яких вона разюче зміниться сама й побудує довкола красивий і зручний  світ.   Так-от, буття всіх нас також може стати набагато досконалішим після того, як кожен разом зі своїми колегами, друзями, сусідами, місцевою владою безпосередньо долучиться до перетворень там, де живе, —  у селі, селищі, місті чи мегаполісі, районі або області.

За кілька місяців сучасною українською мовою має побачити світ Бучацьке Євангеліє. Його наклад становитиме щонайменше 5 тисяч примірників. Над перекладом унікального видання з давньої галицько-волинської говірки працюють не лише науковці-філологи, а й священики. Зініціював видання Бучацького Євангелія Ярослав Фліссак, голова Тернопільського земляцтва у Києві. 

— А покажіть мені, як цим користуватися! — чоловік у фуфайці і шапці-вушанці, довгенько проморочившись з банкоматом, протягнув мені свою картку. І… назвав ПІН-код. — Та що ви?! — аж злякалася. — Ніколи так не робіть! Це те саме, що віддати чужим людям власний гаманець! Справді, неодноразово чула історії про те, як така довірливість закінчувалася погано. Шахраї вигадали велику купу способів заволодіти чужими коштами — від елементарної крадіжки картки до її підробки завдяки встановленому на банкоматі приладу для зчитування ПІН-коду або мініатюрної відеокамери. 

Цього року фестиваль зібрав на сцені концертного залу Запорізької обласної філармонії близько п’ятисот учасників із дванадцяти регіонів країни, а також  Росії та Білорусі. Перш ніж потрапити на такий авторитетний музичний форум, юні музики пройшли відбірний тур на… Ютубі.  

Серед розмаїття книжок, що з’явилися останнім часом у видавництві «Фенікс», по-справжньому подивувала збірка віршів «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука)» Олега Гончаренка — автора, не відомого широкому загалу. Поет задивився в утаємничений світ геніального художника і талановито проілюстрував його роботи, гортаючи сторінку за сторінкою каталог Майстра, що містить 500 уже хрестоматійних шедеврів.  

За кілька днів до матчу, який наввипередки називали головним поєдинком туру та всього чемпіонату, наважився провести опитування. Десять уболівальників зі стажем отримали такі запитання. Скільки жовтих карток отримають у суботньому протистоянні гравці обох команд? Скільки буде вилучень із поля? У чиї ворота і скільки разів пробиватимуть пенальті? Результати виявилися прогнозованими: десять «гірчичників» прогнозували відразу сім респондентів із десяти. Шестеро були впевнені, що за вилученнями гравців буде рахунок 1:1. А щодо пенальті, то тут теж нічия: п’ятеро чекали призначення пенальті у ворота господарів і стільки само у ворота гостей.  

Напередодні почула пересторогу: погано, коли ці свята збігаються. Справді, із Благовіщенням пов’язано багато народних прикмет, але збіг двох великих свят не несе загрози. Коли Благовіщення збіглося з Великоднем, а було це у 1991 році, знайшлося чимало пророків кінця світу, та, як бачимо, життя продовжується.   

На ринку праці та в структурі освіти України існують проблеми, що не дають змоги підвищити рівень зайнятості населення. А це у свою чергу гальмує економічне зростання. Нині кількість активного робочого населення практично зрівнялася з кількістю пенсіонерів. Це унеможливлює повною мірою вирішувати питання соціального забезпечення людей.  Крім того, існує дисбаланс між підготовкою фахівців у вищій та професійно-технічній освіті й реальними потребами економіки. З одного боку, нині відчувається дефіцит робочої сили у певних галузях промисловості, а з другого — велика кількість людей з дипломами економістів, фінансистів, маркетологів, філологів не можуть знайти роботу за фахом. Яким чином розв’язати ці та інші проблеми у сфері зайнятості населення, Прем’єр-міністр Микола Азаров консультувався з профільними експертами та представниками громадських організацій. 

Завдяки наполегливим діям урядової команди товарообіг між Україною та країнами СНД збільшено в рази. Але наша держава на цьому не зупиняється, і Прем’єр-міністр Микола Азаров ініціював підписання якісно нового договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД, де фігуруватимуть  правила гри, вигідні передусім самій Україні.  

Житлове питання  та його вирішення в Україні цікавить без перебільшення всіх громадян. Чимало задля цього робить і держава — ухвалює непогані закони для сприяння розвитку ринку нерухомості, декларує соціальні ініціативи у цій царині. Проте для більшості українців купівля житла залишається їхньою особистою проблемою, яку вони розв’язують  самотужки. Як сьогодні живе ринок вторинної нерухомості країни? Які тенденції його розвитку? Чи чекати людям здешевлення житла? На всі ці запитання читачів «УК» відповідає президент Асоціації фахівців із нерухомості України Сергій ЗЛИДЕНЬ. 

Сьогодні супермаркети зазвичай пропонують покупцеві власну випічку. Наприклад, у центрі Луганська можна побачити на полицях хліб «Янтарний», «Тостерний» і «Томатний», вироблений за італійською рецептурою. Навіть назви апетитні. Але поряд з елітними сортами хліба обов’язково знайдеш і вироби «соціальні». Дуже привабливі за ціною: «цеглинка» білого коштує 2,50 грн, «Станиця» — 3,19 грн й трохи дорожчий  батон «Луганський» — лідер купівельного попиту. А нові власники контрольного пакета акцій ПАТ «Коровай» навіть заявили, що готові реалізовувати на території краю хліб соціальних сортів за найнижчою в Україні ціною! Тож на полицях — ціла «армія» короваїв. Який хочеш вибирай. Так працює меморандум взаєморозуміння між виробниками хліба та облдержадміністрацією, який підписано в березні цього року. 

Останнім часом Сирецько-Печерську лінію метрополітену згадують як чиновники, так і пасажири. Перші намагаються переконати, що їздити підземкою безпечно, другі все ще з острахом йдуть на платформу, яка нещодавно горіла, поширюючи сморід. І якщо з часом він вивітрився, то побоювання, що може трапитися щось подібне, залишилось.  

Така вже особливість Волинської області, що обидві світові війни залишили на її території велику кількість вибухонебезпечних «сюрпризів». У тому числі й хімічних, маловідомих боєприпасів часів Брусиловського прориву, мінні поля, засипані землею склади боєприпасів та саморобні партизанські міни…