Статті

Микола АЗАРОВ,  Прем'єр-міністр України про перспективи нафтобудування: «Років через десять в Україні видобуватимемо власні, я думаю, мільйонів 7-8 тонн нафти»      

Цього разу «черговим» прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів був керівник Міністерства культури і туризму Михайло Кулиняк. Здавалось, головними дозвонювачами мали бути працівники галузі, люди, яких цікавлять проблеми культури і яким є  що запропонувати для її піднесення. Але перше ж звернення порушило, здавалось, логічне передбачення. 

На зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Польща Радославом Сікорським перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв позитивно оцінив хід переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Віце-прем’єр-міністр України — міністр інфраструктури Борис Колесніков узяв участь у семінарі та бізнес-форумі у Парижі «Українські зустрічі — 2011», організованих Французьким агентством з питань міжнародного розвитку підприємств. 

Чи кожна з адміністрацій органів виконавчої влади у нашій державі є приязною до відвідувачів? Чи реально, щоб ставлення до людей, котрі звертаються до органів влади зі своїми проблемами або хочуть отримати певні адміністративні послуги влади, було доброзичливим? Відповідь на ці запитання дає виставка, розгорнута у Будинку уряду. 

Слова Михайла Грушевського «Писати історію, творити історію» — яскрава ілюстрація внеску у вітчизняний конституалізм Олександра Копиленка, одного з провідних українських учених-правознавців і водночас безпосереднього учасника творення Основного Закону незалежної держави. 15 років тому 35-річний фахівець, енциклопедичні знання якого вражають своєю глибиною, був якраз в епіцентрі вікопомних для вітчизняного державотворення подій, гідним вінцем яких стало ухвалення Конституції. Принагідно зауважимо, що Олександр Любимович  давній автор «Урядового кур’єра»: його перша публікація на наших шпальтах з’явилася ще 1992 року. Сьогоднішня наша розмова — своєрідний місток з 1996-го у 2011-й. 

Цього чоловіка зустріла на святі талантів у Рівненській українській гімназії: він особисто вітав кожного переможця олімпіади чи Малої академії наук і вручав йому грошову премію. Так громадянин Канади, успішний бізнесмен Ераст Гуцуляк щороку повертається в своє дитинство. Адже і його життєва стежина починалася з Рівненської української гімназії, де працював професором географії та історії його батько Михайло Гуцуляк. 

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» потопає у вишиванках: такого їх розмаїття не зустрінеш, здається, більше ніде. Дев’ятої п’ятниці після Великодня Україна вшановує героїв-козаків, які поклали свої голови за її волю на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році.

На сьогодні в Україні готові прийняти дітей понад 16,8 тисячі оздоровчих закладів. З них 180 дитячих санаторіїв, 269 спортивно-оздоровчих таборів, 689 заміських закладів, 714 таборів праці та відпочинку і майже 15 тис. таборів з денним перебуванням.  Втім, якщо до державних закладів можна отримати путівку безкоштовно або з батьківською доплатою (у середньому від 600 до 1200 грн), то в приватних відпочинок дитини обійдеться 5 тис. грн і більше. Однак медики наголошують: щоб знати, куди краще відправити своє чадо, треба обов’язково пройти медичний огляд у поліклініці за місцем проживання. На численні запитання читачів «УК» під час «прямої лінії» відповідає директор департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Світлана ОСТАШКО.

Давно відшуміло свято Перемоги. Але на Пагорбі Слави в Черкасах ще й досі відчувається святковий дух, турбота нащадків про те, щоб не згасала пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив сьогоднішній мирний день. Про них нагадує й монумент «Батькіщина-мати», встановлений тут на честь визволителів ще в 1977 році.  

Звичайний вечір після напруженого робочого дня. Вмикаю телевізор — і від жаху починає ворушитися волосся на голові. На екрані — пенсіонер, що з’їв хліб із запеченою в ньому мишею і через сильне отруєння позбувся голосу. Нещасна людина через якісь страшні мікроби повністю втратила обличчя (показують крупним планом). Все це коментує металевий голос за кадром, який врізається у свідомість, немов Фредді Крюгер у сни своєї жертви. 

Король Йорданії Абдалла ІІ Ібн Аль Хуссейн вперше прибув із офіційним візитом до України. Під час переговорів у розширеному складі Президент Віктор Янукович говорив із ним про зміцнення політичної довіри та взаєморозуміння.

«Цивілізований ринок землі — це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології та забезпечать всім селянам достойний рівень життя», — наголосив на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи схвалений напередодні Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок землі», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства. Фактично він дав старт початку земельної реформи, і стосується загальнонаціонального ресурсу, цінність якого, за влучним висловом глави уряду, «визначається не тільки грошовим еквівалентом». 

Впровадження реформ в Україні, безумовно, відбуватиметься з урахуванням точки зору інвесторів. Про це заявив Президент Віктор Янукович під час зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції і розвитку Томасом Міровим, яка відбулася перед початком засідання Ради вітчизняних та іноземних інвесторів. 

 Добре відомо, що на Україну припадає майже третина світових запасів чорнозему й четверта частина придатної для оранки землі в Європі. Це 0,69 га орної землі на одну людину. У Європі цей показник становить усього 0,25 га, в т.ч. у Польщі — 0,30, Франції — 0,31 гектара. Йдеться не лише про найбільш цінне національне багатство, а й про, мабуть, найбільш важливу (за своїм потенціалом) конкурентну перевагу нашої економіки, якою треба скористатись. Як це планує зробити уряд і які новації передбачені у законопроекті «Про ринок земель» — наша розмова з міністром аграрної політики та продовольства Миколою Присяжнюком.

Влада зважилася на одну з найсерйозніших реформ — земельну. Її завдання — підняти добробут села, перетворити аграрну галузь на прибутковий бізнес, а фермерські господарства — на успішні підприємства зі сталим доходом. Це можливо за умови, якщо селяни стануть справжніми власниками паїв, а земля буде не лише родючим чорноземом, а й фінансовою цінністю, котра, як кажуть економісти, «приведе у село гроші». 

Україна — не перша і не єдина країна у світі, якій доводиться проводити земельну реформу. Над питанням «Кому володіти сільськогосподарськими угіддями?» замислювалися у багатьох державах, де сільське господарство успішно функціонує. Що об’єднує Болгарію, Румунію, Угорщину, Литву та деякі штати США? Те, що земля там перебуває у приватній власності, але іноземцям її не продають. Аналогічну модель планують запровадити і в Україні. 

Вважається, що земельна реформа стартувала в Україні ще наприкінці 1990 року, коли Верховною Радою тодішньої Української ССР була прийнята постанова «Про земельну реформу та Земельний кодекс Української ССР». Ще тоді спеціалісти звертали особливу увагу, що земельна реформа є істотною та невід’ємною частиною, підгрунтям загального процесу радикальних економічних реформ в Україні. Таким чином, зараз країна може, якщо хоче, звісно, святкувати двадцяту річницю початку реформування в аграрному секторі. Отакий собі адміністративний довгобуд! Цікаво, що в 1997 році на офіційному рівні було заявлено, що земельна реформа успішно завершила другий етап і перейшла до третього. І знов усе вщухло. І тільки зараз за ініціативи Президента Віктора Януковича ця реформа, нарешті, отримала потужний імпульс для переходу в фінальну стадію.

— Остання версія документа, яку я бачив десь тиждень тому, має задовольнити багатьох суб’єктів земельних відносин. Поясню, чому. Справа в тім, що фермери, сільгоспвиробники, великі агрохолдинги, інші власники землі по-різному бачать реформу, у них різні цілі. Уряд обрав шлях, спрямований швидше не на розвиток ринку купівлі-продажу (торгівлі) землею, а на врегулювання проблемних питань, які склались у господарюванні. 

 Скасування мораторію на купівлю-продаж землі неможливе без прийняття законів про Державний земельний кадастр і про ринок землі. Перший законопроект Верховною Радою прийнято за основу і рекомендовано профільним комітетом затвердити в цілому. Другий схвалено урядом і вноситься до Верховної Ради. На прохання оглядача «Урядового кур’єра» законопроекти коментує заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Микола Калюжний.