Газета Кабінету Міністрів України3 жовтня 2026
3 жовтня 2026

Статті

Бути чи не бути зеленим оазам степів

Степова південна область України небагата на лісові масиви. Натуральних комплексів, за окремими винятками, тут немає. Ліси на Миколаївщині з’явилися лише завдяки праці спеціалістів, працівників галузі лісового господарства. Завдяки злагодженій, повноцінно організованій роботі та державному фінансуванню площа земель державного лісового фонду області зросла за останні 50 років більш ніж у п’ять разів та становить 84 тисячі гектарів. На жаль, нині галузь опинилася у безвиході. Через брак будь-якого державного фінансування в цьому році та примарні перспективи на рік наступний працівники лісогосподарських підприємств області вийшли на попереджувальну акцію протесту, щоб привернути увагу до своїх проблем та до галузі, яка потребує термінового «лікування». 

На шляху реанімації довіри інвесторів

У «гучній справі» про банкрутство створеного свого часу родиною Гутів агрохолдингу «Мрія», що в Тернопільській області, з’явилися нові деталі. Причому такі, які, на переконання фахівців, істотно вплинуть не лише на долю самого агропідприємства і його працівників, а й загалом на імідж нашої країни. Йдеться про те, що теперішній менеджмент «Мрії» домовився з комітетами іноземних кредиторів та бондхолдерів про реструктуризацію чималої частки понад мільярдного доларового боргу: планується, що борг буде скорочено з 1,1 мільярда до 330 мільйонів доларів, за що кредитори отримають сформовані пакети акцій компанії. Майбутня структура власності «Мрії» матиме такий вигляд: мотиваційний пакет обсягом 7,5% належатиме топ-менеджменту компанії, 50—54% — незабезпеченим кредиторам, 7,5% — кредиторам (провайдерам) робочого капіталу на 2015 рік і 31—35% — кредиторам робочого капіталу на 2016 рік. Кредитори, які стануть власниками, кажуть у компанії, у подальшому зможуть розраховувати на збільшення повернень через підвищення капіталізації «Мрії» і можливий продаж своєї частки в агрохолдингу. 

Довір’я пайовиків голова виправдав

Цього року в селі Воздвижівка Гуляйпільського району День села збігся з черговою річницею визволення району від німецько-фашистських загарбників. Свято відбувалося біля меморіалу загиблим односельчанам. Такої величної стели, як у Воздвижівці, під якою зібралися на свято ветерани та жителі села, не те що в районі, в усій Запорізькій області немає. — Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїнів, які віддали свої життя за перемогу, дали можливість нам жити під мирним небом, у спокої і злагоді, — звернувся до односельців голова місцевого ТДВ «Агронива» Микола Новохатько. — Дорогі мої земляки, дякую всім за вашу любов і вірність рідному селу, за працю й турботу, щоб Воздвижівка жила і далі процвітала, щоб над нашими головами завжди був мир. 

Особливістю Черкащини можуть стати аграрно-індустріальні парки

У Сокирному під Черкасами відбувся другий міжнародний інвестиційний форум. Найочікуваніша бізнес-подія року зібрала представників обласної та міської влади, підприємців області та України, потенційних інвесторів із різних куточків світу. Зокрема прибули представницька делегація з польського міста-побратима Черкас Бидгоща, а також понад 140 інших учасників, у тому числі представники Польщі, Франції, Нідерландів, США, Німеччини, Сінгапуру. 

Хто хоче, той робить…

Наприкінці минулого року найперше, що зробила моя невістка запоріжанка Тетяна, коли вийшла з пологового будинку після народження дитини, — стала в чергу на отримання місця в дитсадку. Так їй порадили подруги, молоді мамці, бо в Запоріжжі найперше, що повинна зробити породілля, — стати на чергу в дитсадок. Ще донедавна містом ходили навіть анекдоти про те, як батьки віддали свого 18-річного сина замість армії в дитсадок, бо… підійшла його черга. Запоріжці давно вже не вірять, що з чергами в дитсадки колись буде покінчено. І от, вперше за довгі роки, запорізька міська влада нарешті серйозно взялася за цю проблему. Найперше, що зробив Запорізький міський голова Володимир Буряк торік у листопаді, щойно його було обрано на цю посаду, — доручив розробити й реалізувати комплексну програму для вирішення цього питання. І за дуже нетривалий час в її рамках уже почали відкривати нові групи у дошкільних закладах та навчально-виховних комплексах — і тих, які працювали, і щойно відкритих після реконструкції, у приміщеннях дитсадків (і таке було), які ще донедавна пустували. 

Споживачі оголосили війну стихійній торгівлі

Купуючи продукти у місцях, не призначених для торгівлі, люди ризикують здоров’ям, а то й життям. Адже несанкціонована торгівля не відповідає жодним правилам чи нормам. Вона категорично заборонена в багатьох країнах, проте в наших реаліях боротися з нею надзвичайно складно. Стихійна торгівля існуватиме доти, доки люди «голосуватимуть» за неї власними грошима. Тим часом продаж продуктів у такий спосіб — правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від одного до семи неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією товару або без неї. 

Микола ВОЛИНКО: «Наближаємо визволення Донецька й усього краю»

Уже ні для кого не секрет, що блюзнірське «мавпування» перетворилося на одну з головних складових політики так званої ДНР. Нещодавно тут підло позбиткували з пам’яті про легендарну 383-ю стрілецьку дивізію, створену в серпні 1941 року з добровольців Донбасу. А оскільки в підрозділі були переважно гірники, він увійшов в історію під народною назвою «Шахтарська дивізія». Цю історичну назву цинічно привласнили й використали лідери проросійських незаконних збройних формувань, оголосивши у 2014-му про формування власної так званої Шахтарської дивізії. Утім, навіть місцеві прихильники «ополчення» не могли не помітити, що у формі з шевронами цього підрозділу швендяють типи, яких копри шахт чи терикони вперше побачили зовсім нещодавно, коли ті прибули на Донбас. 

Як запобігти екологічній катастрофі

Відтоді, як у селищі Білики Полтавської області запрацював свинокомплекс на майже 60 тисяч голів, життя п’яти тисяч людей перетворилося на жахіття. Свинські аромати не дають їм дихати. На жаль, це далеко не єдиний випадок, коли агропромислові або інші виробництва нищать звичний уклад життя людей і руйнують їхнє здоров’я. «УК» писав про таке не раз. Узяти хоча б ситуацію у селі Шульгівка, що на Дніпропетровщині, де, попри протести громади, звели потужну норкоферму («Замість національного парку — забійний цех?», 8 вересня 2015 року).

«Прожитковий мінімум зростатиме швидше, ніж інфляція»

Це вже друга зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. У Клубі Кабінету Міністрів охочих заслухати інформацію щодо нової соціальної політики уряду зібралося близько 120 осіб. Організатори цього заходу розподілили порядок денний на три блоки: «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України», «Нові підходи уряду до соціального захисту населення», «Тарифоутворення: відповідальність органів місцевого самоврядування». Володимир Гройсман спершу тезово розповів місцевим служителям пера і мікрофона про фінансові параметри, закладені до проекту кошторису країни на наступний рік, а вже потім дав відповіді на запитання, які найбільше хвилюють громадськість. Як виявилося, серед таких і контроль за використанням коштів місцевих бюджетів, і «децентралізація» доріг. 

Дніпро прощалося з Артемом Кутушевим та Ольгою Макаренко

Екіпаж  патрульної  поліції  міста  Дніпро у складі  Артема Кутушева та  Ольги Макаренко  вранці  минулої неділі  отримав інформацію про порушення правил дорожнього руху і поїхав на виклик. Автомобіль  «Citroen» проїхав на червоне світло і був затриманий поліцейськими. Патрульні попросили водія надати документи для перевірки. Однак той почав відмовлятися і наполягав, щоб його відпустили, на що отримав належну відповідь: поліцейські мають виконати свої службові обов’язки. Артем Кутушев сів у автівку і почав перевіряти документи порушника. Той вийшов із машини і вистрелив у патрульного. 27-річний правоохоронець загинув на місці, але встиг зробити постріл у відповідь. Напарниця загиблого поліцейського намагалася затримати вбивцю товариша, та злодій випустив у жінку кілька куль. Ольга Макаренко зазнала серйозних поранень, кулі зачепили легені, печінку, ногу.  Лікарі намагалися її врятувати, та, на жаль, це не вдалося — молода жінка померла на операційному столі. 

Сергій ТАРАНЕНКО: «Успішно опановуючи ринки далекого зарубіжжя, ми, перш за все, зацікавлені у відродженні ефективної співпраці з Укрзалізницею»

Нове керівництво Укрзалізниці (УЗ) розробляє програму модернізації українських магістралей. Зокрема обговорюють питання переходу вітчизняних залізниць із рейок типу Р50 і Р65 на рейки європейського профілю типу 60Е1. Згідно з рішенням Організації співробітництва залізниць, на території України мають бути укладені швидкісні міжнародні коридори сполученням Європа — Азія. Обидва напрямки роботи передбачають забезпечення УЗ новими сучасними стрілочними переводами для швидкісного руху — продукцією, на якій вже багато років спеціалізується Дніпропетровський стрілочний завод, якому в цьому році виповнюється 100 років. Наш позаштатний кореспондент Валерій Пличкан зустрівся напередодні ювілею з керівником уславленого підприємства. 

До Стамбула через Суми

Букмекери вважають шанси на перемогу турецького «Бешикташа» вищими, ніж в київського «Динамо» у протистоянні команд у другому турі групового етапу футбольної Ліги чемпіонів. Приміром, лідер букмекерської справи — контора William Hill у понеділок приймала  ставки на успіх турецького клубу з коефіцієнтом 2,30, а на перемогу киян  — 3,40. Утім, не варто забувати  історію протистояння  «Динамо» та «Бешикташа»: у попередніх восьми очних  зустрічах кияни мають п’ять перемог, дві поразки і одну нічию. Та, як стверджує головний тренер киян Сергій Ребров, про все це  його підопічні подумали вже після фінального свистка у Сумах. А в дев’ятому турі «Ліги Парі-Матч» несподіванок не було: лідери чемпіонату, донецький «Шахтар» та київське «Динамо», розгромно розібралися зі своїми суперниками, а луганська «Зоря» вдома обіграла полтавську «Ворсклу». 

Чи можна запобігти загрозі?

За останні майже два з половиною роки Україна занурилася у нову для себе реальність — воєнні дії, провокації, цілодобовий режим підвищеної небезпеки. У цій реальності й інші країни світу, та що там, майже весь цивілізований світ. Тільки цього року світ здригнувся від страшних вибухів в аеропортах Брюсселя й Анкари, жорстокого й безглуздого теракту в Ніцці, атак одинаків у потягах Німеччини і Швейцарії. І це тільки верхівка айсберга. Україна тим часом потерпає від постійних кривавих провокацій на передовій та не менш небезпечних ситуацій всередині країни під час майже кожного масового мітингу чи заходу з великим скупченням народу. 

Із самого серця

Він дивом уцілів і майже місяць прожив з осколком у серці. В середині серпня 23-річний командир взводу 30-ї бригади Євген Волок біля Старогнатівки підірвався на міні. Осколки уразили мозок, легені й серце. За що хапатися лікарям, коли життя прошитої смертоносним залізом людини висить на волосині? В серці — кровотеча, в мозку — набряк.  На консиліумі вирішили оперувати спершу мозок, потім, коли стан  буде стабілізовано, зайнятися серцем. В обласній лікарні ім. Мечникова, що в Дніпрі, бійцю терміново зробили кілька складних втручань, зокрема зашили рану серця, зробили операцію на головному мозку. Кілька днів — кома, Євгена тримали на штучній вентиляції легенів.  

Верховна Рада мусить поспішати

 Під час учорашньої години запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав народних депутатів на наступному пленарному тижні ухвалити проект закону про спецконфіскацію, щоб акумулювати до Держбюджету 1,5 мільярда доларів, заарештованих на рахунках посадовців часів Януковича. «Уряд висловлював свою позицію, що і розвиток національної економіки, і безпека та оборона, і соціальні стандарти входять до пріоритетів використання цих ресурсів, які належать українському народу. Тому я вважаю, що нам треба повернути ці ресурси в законодавчий спосіб, згідно з практикою європейських країн», — додав Володимир Гройсман.

Замість віз до ЄС вірогідна платна реєстрація

У структурах ЄС Європарламент виступає потужним адвокатом України в питанні отримання безвізового режиму і може проголосувати за резолюцію щодо візової лібералізації вже у жовтні. Про це під час брифінгу в Києві, де відбулося чергове засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС, повідомив його співголова Андрей Пленкович. 

Петриківка розквітала дивоцвітом

Жителям Наддніпрянського краю не звикати до різнобарв’я знаменитого петриківського розпису. Однак недарма українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ—ХХІ ст. включено ЮНЕСКО до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Цими життєдайними яскравими розмальовками можна милуватися безкінечно. Отож на фестивалі, який днями відбувся у селищі Петриківка, було на що подивитися і чому дивуватися. На центральному проспекті імені Петра Калнишевського розгорнули яскраві презентації всі райони Дніпропетровщини, а окрім традиційного петриківського розпису, привезли свої вироби й умільці з вишивання, соломоплетіння, гончарства, ковальства тощо з інших областей.  

Раз, два, три! Паровозику, оживи!

34 роки тому в Миколаєві відкрили на той час єдиний у країні культурно-ігровий комплекс «Казка» з усіма атрибутами змістовного дозвілля для дітей і підлітків. Парк площею 2,5 гектара створили, як тоді казали, методом народного будівництва. Архітектори, художники, скульптори, корабели долучилися до доброї справи. 1982-го тут відкрили містечко, а через рік встановили один із центральних експонатів — справжнісінький паровоз «кукушка». 

Нова надія погорілих

Хоч загалом споруда колишнього Англійського клубу перебуває в цілком пристойному стані й перепрофілювання її під щось некультурне не передбачається. Втім, говорити про виразні перспективи відродження Музею морського флоту не випадає. Коли морські експонати повернуться до рідних стін, сказати важко. Навесні їх перевезли з однієї тимчасової локації — Одеського морвокзалу — до іншої, також тимчасової. Коли на території морського вокзалу почали робити ремонт для створення єдиного митного простору, морські старожитності спрямували до спорідненого закладу — музею морського порту ім. Де-Волана. Це компромісне рішення директор погорілого музею Людмила Бондаренко вважає цілком прийнятним і дякує портовикам та колегам, які потіснилися, щоб дати притулок уцілілим реліквіям. 

Сергій ДЗЮБА: «Письменники несуть у світ знання про Україну»

Подружжя письменників Тетяна та Сергій Дзюби живуть у Чернігові. Вони дуже комунікабельні, приятелюють із багатьма закордонними літераторами, обмінюються думками і творчими новинками. Поезія талановитих чернігівців сподобалася, її почали активно перекладати і друкувати. В кінцевому підсумку стався такий собі літературний феномен: торік у Канаді вийшов тритомник «Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60 мовами світу». Саме це видання вразило журі престижного Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє в Одесі, де змагалися понад дві сотні письменників з 20-ти країн світу. На ньому подружжя здобуло два «Діамантових Дюки» в номінації «Поезія», а Сергій виборов і третій, переміг у літературних Олімпійських іграх, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах.