Більшість проектів у новітній історії української культури, на жаль, не вирізняються стабільністю. Причина банальна і образлива: фінансування цієї сфери нашого життя не таке як слід. Серед винятків був і є Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», який цього року відбудеться вже сорок шостий раз. Визначальною подією у підготовці саме цього фесту стало нещодавнє підписання меморандуму про співпрацю між КМКФ «Молодість» та Київською міською державною адміністрацією. Одним із головних результатів цієї угоди стало те, що «Молодість-2016» значно збільшила кількість фестивальних локацій — події форуму розгорнуться не лише в кінотеатрах «Київ», «Жовтень», «Кінопанорама», як у попередні роки, а й у всіх муніципальних та кінотеатрах мереж «Сінема Сіті», «Планета Кіно».
Статті
Кращі теле- і радіожурналісти з України, Угорщини, Румунії, Словаччини, Сербії, Чорногорії, Польщі й Австрії приїхали в Ужгород, щоб упродовж трьох вересневих днів взяти участь у роботі фестивалю. Його головна мета — активізувати висвітлення життя національних меншин, їхніх культурних надбань і цінностей, шляхів розв’язання проблем етнічних спільнот, що компактно проживають і в Україні, і інших країнах.
Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства з більшості показників посідає лідерські позиції серед 25 регіональних управлінь лісової галузі України. Про роботу сумських лісівників та її результати напередодні професійного свята кореспондентові «УК» розповідає начальник управління Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Перший біограф Кобзаря Легенди Спадщанського лісу Велич справжньої поезії проти великоруського шовінізму
Восьмого змагального дня українські каноїсти прославили Україну у дебютному для Паралімпіади і для нашої збірної виді — параканое. Наталя Лагутенко у жіночому фіналі (клас KL2) продемонструвала другий час — 55.599 секунди, що майже на дві секунди менше, аніж у британки Емми Вігс, а вже у чоловічому фіналі (клас KL3) ми посіли найвище місце: Сергій Ємельянов проплив за 39,810 секунди, що на кілька сотих швидше, ніж німець Том Кірі. Крім того, українець установив фактично паралімпійський рекорд, щоправда, на таких змаганнях результат залежить від багатьох чинників (наприклад, погодні умови, стан води), тому повторити його в іншому місці майже нереально.
Цинізму, святотатства й блюзнірства ідеологам самопроголошеної «ДНР» не позичати. Бо запасів цього «добра» у них вище місцевих рукотворних гір — принишклих і похмурих териконів. І як уже повелося, використовують вони його за випробуваним принципом «На злодієві шапка горить». Тобто категорично звинувачують свідомо обрану «жертву» у власних хибах і злочинах. Чого тільки вартий недавній гвалт, зчинений у «республіці». Тутешні засоби масової дезінформації вкотре звично взялися відволікати увагу знедолених жителів від довгої-предовгої низки проблем, через які життя у «Мордорі» (так саркастично звуть окуповані території самі ж мешканці) перетворилося на виживання. Цього разу вони звинуватили співробітників СБУ в тому, що ті завербували для здійснення диверсій групу затриманих ними неповнолітніх дітей.
Не секрет, що наші підприємці, які мають на депозитних рахунках банків чималі кошти, у випадку, коли фінустанову доведено до банкрутства та її ліквідовують, отримують гроші у шосту чи сьому чергу. А це означає, що 95—99% бізнесменів вже ніколи їх не побачать, і кошти залишать собі у кишенях ТОПи банків чи вони потраплять в офшори і зникнуть. Саме таким чином, як наголошують економічні експерти, в останні 10 років у бізнесменів, які тримали депозитні рахунки у фінустановах, викрали до 400 мільярдів гривень.
В Україні вугілля — важливе джерело енергії. Тим часом ми одними з перших ратифікували Паризьку кліматичну угоду (докладніше — в матеріалі «Новий погляд на зону, клімат і національні парки», «УК» від 17 серпня 2016 р.). Стратегічна мета угоди — запобігти катастрофічним змінам клімату на планеті. Для цього учасники угоди домовилися припинити до 2050 року використання в енергетиці викопного палива, зокрема вугілля. Відомо, що вугільна енергетика — одне з основних джерел викидів парникових газів. Тобто пріоритети — енергії сонця, вітру, океанічних хвиль тощо.
Візит в Україну міністрів закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра та Франції Жана-Марка Еро мав на меті повернути процес мирного врегулювання на Донбасі у нормандський формат і підживити мінський процес, щоб у зоні конфлікту на сході України встановився стабільний режим припинення вогню і відбулося розмежування по лінії зіткнення. Після зустрічі важковаговиків європейської дипломатії з Президентом Петром Порошенком сторони оголосили, що з 15 вересня на сході України щонайменше тиждень триватиме перемир’я. Під час переговорів Петро Порошенко наголосив, що ініціатива української сторони, яку підтримали канцлер ФРН Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд щодо запровадження режиму припинення вогню з 1 вересня, не виконується: на Донбасі тривають артилерійські обстріли, є загиблі й поранені українські військові.
Міжнародний валютний фонд завершив другий перегляд чотирирічної програми співпраці з Україною (EFF) й ухвалив рішення надати Києву третій за рахунком кредитний транш на мільярд доларів. Так загальний обсяг виплат за угодою про кредитування сягнув майже 7,62 мільярда доларів (він має становити 17,5 мільярда). Кошти з Вашингтона надійдуть найближчим часом. Ними влада поповнить золотовалютні резерви. По завершенні засідання ради директорів МВФ директор-розпорядник цієї структури Крістін Лагард заявила, що рішення було для України позитивним, оскільки наша держава демонструє помітні ознаки економічного відновлення попри всі зовнішні труднощі, з якими доводиться стикатися. «Економічна активність пожвавлюється, інфляція помітно зменшилася, посилюється стабільність, ростуть резерви і обсяги депозитів у банківській системі, — йдеться у коментарі організації.
Для багатьох людей залишається загадкою те, чим займаються працівники деяких академічних установ на зразок Інституту фізики конденсованих систем НАН України, що у Львові. Вони не мають величезних лабораторій чи спеціального обладнання. Проте з деякими їхніми розробками маємо змогу ознайомитися в побуті вже сьогодні та, є сподівання, ширше — в майбутньому. Приклад нової розробки — патенти та свідоцтва на комп’ютерні програми, видані на нову технологію кольорового друку докторові фізико-математичних наук професорові Михайлові ШОВГЕНЮКУ, який обіймає посаду провідного наукового співробітника.
Якість і вартість житлово-комунальних послуг — з цього приводу у споживачів завжди чимало питань до надавачів цих послуг. Особливо ж нині, коли змінюються тарифи і відносини у сфері управління будинками, коли наближається новий опалювальний сезон, до надавачів послуг кількість запитань, звернень по роз’яснення зростає в рази. «Гарячі» телефони стають справді гарячими, фахівці не встигають відповідати на всі запитання, що звичайно ж, не може не викликати справедливих нарікань людей, які не можуть додзвонитися чи достоятися в черзі. Отже, надавачі послуг мають шукати інші шляхи спілкування зі споживачами. Однак це роблять далеко не всі. Одні не можуть придумати нічого нового, а інші не хочуть: менше запитань і нарікань від людей — то нібито й проблем у них менше… Утім, деякі підприємства намагаються поліпшувати комунікацію споживачів і надавачів послуг, йти назустріч споживачам. Певні новації у цьому запровадив Київводоканал.
Єгор Дементьєв займається велоспортом з 10 років. До того як потрапити у паралімпійський спорт, досяг успіхів у звичайному. Та 2011 року потрапив у ДТП: в Донецьку спорт смена збив автомобіль. Зазнавши компресійного перелому хребта, Єгор провів у ліжку чотири місяці. Це поставило під загрозу його подальшу спортивну кар’єру. Та завдяки підтримці рідних і тренерів він звівся на ноги. А вже 2012-го в Лондоні виграв золоту медаль. Сьомого змагального дня у Ріо Єгор Дементьєв став триразовим паралімпійським чемпіоном. До здобутої раніше найвищої нагороди на треку додав «золото» в індивідуальній гонці з роздільним стартом на шосе.
Комп’ютерні технології в Україні — один з найперспективніших і найвагоміших чинників розвитку економіки. Третє місце (попереду — металургія і агросектор) за внеском у ВВП країни — це серйозна заявка на те, щоб бути серед державних пріоритетів. Тож потрібен державницький підхід до цієї галузі, усіляка підтримка розробників, зокрема й моральна. Це дасть надію на збереження найкращих і найперспективніших фахівців. До речі, за деякими підрахунками, лише за роки незалежності з України виїхали десятки тисяч ІТ-спеціалістів (деякі соціологічні дослідження свідчать, що таких 50 тисяч). Ясна річ, це відбувається тому, що в Україні бракує гідної оплати праці IT-шників, належної уваги і фінансування розвитку цього важливого науково-технічного напряму. Тим часом науковий потенціал цієї галузі в Україні є одним з найпотужніших у світі.
За інформацією СБУ та Мінсоцполітики, понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, яким з початку року було припинено всі виплати, не підтвердили свого проживання на підконтрольній території. А кількість переселенців та суми соцвиплат і субсидій за всіма категоріями їх отримувачів на базах даних 24 (!) державних відомств різняться. «Урядовий кур’єр» спробував разом з авторитетним фахівцем з’ясувати, як саме діють схеми злочинного присвоєння шахраями-«переселенцями» коштів, призначених для справді нужденних, де можуть бути шпаринки, крізь які, за прогнозами Мінфіну, просочуються майже 60 мільярдів гривень бюджету на незаконні соціальні виплати і субсидії.
Проект Державного бюджету на 2017 рік буде подано до Верховної Ради 15 вересня відповідно до норм Конституції. Принаймні про це з упевненістю заявив, анонсуючи проведення спеціального засідання уряду для затвердження цього проекту документа, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав міністрам, зокрема й представникам Міністерства фінансів, яке має завершити всю необхідну роботу, що пріоритетами проекту бюджету є фінансування оборонного комплексу, реалізація проектів, пов’язаних з інфраструктурою та енергоефективністю, підтримка аграріїв і освітня сфера.
Фінансування сектору безпеки та оборони наступного року, зважений розподіл коштів — ці питання стали наріжним каменем засідання РНБО напередодні внесення до Верховної Ради проекту головного кошторису держави на 2017 рік. «Ключова позиція, яку ми повинні забезпечити цим проектом державного бюджету, — 5% ВВП має бути зафіксовано на видатки оборони і безпеки», — підкреслив під час зібрання Президент Петро Порошенко. — Цього року я буду уважнішим до виконання ще одного рішення Ради національної безпеки і оборони — щоб 3% із цих 5% було спрямовано винятково на оборону. Загальна цифра фінансування становить 129 мільярдів гривень».
Парламентські вибори у Росії, які відбудуться цими вихідними, можуть виявитися нелегітимними, оскільки будуть проведені й в анексованому Криму. Адже світова спільнота засудила російську окупацію Кримського півострова, кваліфікувавши її як кричуще порушення міжнародного права. До речі, це вперше у новітній історії на окупованій території відбудуться вибори до парламенту держави-окупанта. Наприклад, у Нагірному Карабасі ніколи не проводили виборів до законодавчого органу Вірменії, а на Північному Кіпрі — до парламенту Туреччини.
То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади.
Нині великого резонансу набули вирубки лісів у заповідній зоні, зокрема на Закарпатті. «Лисі» гори неабияк тривожать місцевих мешканців, адже через це, кажуть вони, виникають повені, інші природні катаклізми. Люди розповідають, масове винищення дерев відбувається незаконно. Тим більш тривожно, коли «під ніж» ідуть насадження у заповідних зонах. Як зупинити це ганебне явище і взагалі поліпшити стан наших лісів? Про це говоримо з т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич.