Статті

Шановна редакціє газети «Урядовий кур’єр»! Останнім часом у межах декомунізації багато населених пунктів змінили назви. Тож нас цікавить: чи потрібно жителям таких міст замінювати документи, зокрема про право власності на нерухомість? Якщо так, то які і в які терміни? І чи треба ставити в паспорті новий штамп про прописку? Загалом на які зміни нам налаштовуватися? Володимир ПИРІЙ, Херсонська область

Четвертий рік поспіль перший місяць літа не минув без прикрих природних катаклізмів. Буревії, градобої, сильні зливи, що спричинили затоплення значних територій,  завдали великої шкоди господарствам України, Європи, Америки й Китаю. Зокрема, небувалий в історії аномальний град випав на Закарпатті та Львівщині — крижини завбільшки з кулак перетворили дахи  кількох  тисяч будівель на решето. Синоптики зазначають, що стихійні лиха, особливо пожежі та повені, рік у рік розширюють руйнівні масштаби. Науковці-екологи одностайно констатують, що так природа карає людей за їхнє безвідповідальне господарювання на планеті. Другий літній місяць заступає на вахту спекотною погодою. Інакше й не може бути: «Липень — року вершина, літу половина», — каже народна мудрість. Хлібороби південного регіону вже можуть прогнозувати, яким буде цьогорічний урожай. У попередні роки першою починала жнивувати Одещина.  Зичимо й нині її трудівникам ланів вдалого почину. 

У попередній своїй публікації «Юридичні термінологічні нісенітниці» в рубриці «Прошу слова!» («УК» за 25 травня ц.р.) автор цих рядків закликав правильно вживати слова. Продовжу цю тему далі. Нерідко в законодавчих та інших нормативних актах, які вичитують професійні філологи, трапляються справжні «перли». Наприклад, пишуть «згідно договору замовник фінансує будівництво лікарні». Це неправильно. Слід писати «згідно з договором». Конструкцію легко запам’ятати, бо у вислові двічі звучить літера «з». Якщо після «згідно з» стоїть слово, що починається з літер «з» чи «с», то слід використовувати «згідно із законом, замовленням», «згідно із самостійно складеним графіком». Використання «із» розширюється і поза зазначеним. 

Вони саме розслабилися, приймаючи теплі ванни, як холодно зблиснув ствол і пролунав здвоєний постріл. Розриваючи шкіру і м’язи, вдарила картеч… Це не оповідки про сицилійську мафію. Це сценарій, який може будь-якої ночі реалізуватися у Кутському держлісгоспі (ДЛГ). Браконьєри спорудили в цих краях кілька мисливських веж для незаконного полювання на кабанів, які приходять на улюблені галявини приймати грязьові ванни чи поритися у пошуках смачненьких корінців. Жертвами можуть стати й косулі або олені, що сторожко скрадаються до солонцю. 

Чергове засідання Кабінету Міністрів відбулося в день, який, за висловом Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, став не найкращим для об’єднаної Європи. Утім, Україна залишиться відданою європейським цінностям, попри результати референдуму у Великій Британії про вихід із Євросоюзу, заявив глава українського уряду. 

Про це повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева під час підсумкової конференції за результатами засідання правління регулятора з монетарної політики. «Зниження процентних ставок стимулюватиме відновлення попиту на кредити, отже, додасть стимулу економічному зростанню, — наголосила високопосадовець. — Водночас убезпечить інфляцію від тиску внутрішнього попиту. Через збереження помірно високих процентних ставок населення спрямує кошти на депозити у нацвалюті», — переконана вона. 

Черговий доказ геніальності англійського драматурга вклався у два рядки бюлетеня референдуму. Та на відміну від театральної паузи, життя змушене обрати одну відповідь. Отже, Великобританія вирішила піти своїм шляхом. Економічні дані, які з’явилися паралельно з результатами опитування, вказують, що це буде дуже важкий шлях. Тому вічне Шекспірівське «бути чи не бути» ще звучатиме в різних інтерпретаціях. 

Їхній будинок так і залишився на окупованій території, а спецоперація з евакуації малюків у 2014 році із захопленого бойовиками Луганська стала емоційною і тяжкою сторінкою у житті багатьох причетних до неї людей. Два роки колектив будинку дитини провів у Харкові. І ось тепер він може повернутися додому. В Сєверодонецьк приїхали 26 дітей-сиріт. Тепер головна турбота луганських обласних служб — забезпечити права дітей на виховання в сім’ї. Тобто знайти для них нових батьків і родинне щастя.

Школа №18 єдина в Сумах і області, яка має статус закладу національних меншин. Директор Олександр Серпенінов розповідає, що нині тут навчаються представники 19 національностей, хоч за 30 років, відколи він на цій посаді, її вихованцями були представники більш як 40. Нині серед учнів 70 росіян, 15 азербайджанців, 9 узбеків, 6 вірменів, по троє італійців, турків, палестинців, грузинів, персів, євреїв. А ще болгари, швейцарці, чеченці, французи. Одне слово, справжня інтернаціональна сім’я. 

Сонячного травневого ранку я кружляла приватним сектором Одеси в пошуках потрібної адреси. Було тихо, аж сонно: вихідний день. Довго блукати не довелося: Борис Херсонський уже стояв біля хвіртки, вітально піднявши руку. …У невеликій кімнаті, де розмовляємо з ним, — комп’ютер з відкритим YouТube. «Перед тим, як ви прийшли, слухав Бреговича», — каже Борис Григорович. На стінах — народні ікони. — Це хобі, — ловить мій погляд. — Колекціонував, потім віддав другові, згодом знову назбирав. Ось це буковинська, а це чернігівська». Розповідаючи, дивиться так, ніби десь здалеку. Мружиться від спогадів, очі стають вологими, коли йдеться про батька. Цитує напам’ять Гомера, Сковороду, Євангеліє. Кореспондентові «УК» Борис Григорович розповів, чому останню книгу есе «Клаптикова ковдра» він, російськомовний поет, писав й українською, а також про те, як ізоляція в Одесі відкрила для нього нові горизонти та розкритикував одеський традиційний кримінальний міф.  

Якби років з тридцять тому хтось сказав, що в магазинах за покупки платитимемо не паперовими грошима, а карткою, більшість із співгромадян навряд чи повірила б. Бо як же обійтися без них, кровно зароблених, затиснутих у руці? А якщо до цієї зручності додати ще й можливість розраховуватися за комунальні послуги за допомогою термінала, то й поготів. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Чужі на власній землі «…Ридає вітер з України» «Брати і сестри» вусатого вождя 

Перелік кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року 

Чи знаєте, що ведмеді… вміють саджати дерева? Маячня, скажете? Анітрохи! У шкільному підручнику з математики за 2 клас умова задачі переконує: «Ведмедик посадив першого дня 4 дерева, а другого — ще 6». Звісно, другокласник повинен полічити, скільки всього рослин посадила тварина. А ще у семирічному віці треба розуміти, як перемотують сувої тканин, замішують будівельну суміш, що робити з центнерами пшениці тощо. Такі задачі, відірвані від життя, чи не щодня доводиться розв’язувати українським школярам з 1 класу. Шкільні програми досі перевантажені термінами, визначеннями, не зрозумілими маленьким школярам. А ще цілим возом зайвої інформації, неточностей, повторів. Щоб нарешті поліпшити ситуацію, у Міністерстві освіти і науки вирішили змінити шкільні програми з усіх предметів й під час літніх канікул винесли їх на розсуд громадськості. Батьки й учителі найменших учнів поділилися з «УК», що саме потрібно першочергово змінити. 

Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю. Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

Під час червневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи стало помітно, що дедалі більше депутатів уникають заяв про відповідальність російської влади за окупацію Криму та війну на Донбасі. Натомість гучніше в кулуарах та сесійній залі лунають заяви про необхідність міжпарламентського діалогу з Москвою. 

Останні цифри про кількість постраждалих від кишкової інфекції в Ізмаїлі повідомив на своїй сторінці в соцмережах міський голова Андрій Абрамченко. Понад 200 постраждалих досі перебувають у лікарнях. Дорослих пацієнтів через 2—3 дні переводять на амбулаторне лікування. Дітей, а це більш як половина загальної кількості хворих, лікують у стаціонарі.  Реагуючи на надзвичайні обставини, керівництво міста відкликало з відпусток лікарів, розгорнуло додаткові ліжко-місця у класах однієї з місцевих шкіл. Комунальники проводять дезинфекцію подвір’їв у приватному секторі. За версією фахівців, саме звідси у місто пішла зараза. 

У Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Масовий голод 1946—1947 років у радянській Україні», присвячена трагічній даті в історії України. Після її презентації відбувся «круглий стіл» за участі провідних науковців академічних інститутів, музейників та архівістів, яких об’єднує дослідження історії голодоморів в Україні. «Урядовий кур’єр» поцікавився останніми висновками науковців, записами спогадів про ті події, напрацюваннями співробітників музеїв та архівів, виданнями з цією тематикою. 

Розірвані антитерористичною операцією зв’язки позначилися й на системі надання медичної допомоги в Луганській області. Багато сіл та селищ опинилися за кілька кілометрів від лінії фронту, зате на великій відстані від лікарень. Тож тут із нетерпінням чекають на білий мікроавтобус з емблемою МDМ. Сьогодні його з раннього ранку чекають у гірницькому селищі Тошківка-1. Поголос уже поширив повідомлення про те, що лікарі з міжнародної організації надають всебічну допомогу, тож до Тошківки їдуть жителі принаймні шести навколишніх сіл. Одна з мобільних бригад «Лікарів світу» регулярно приїздить до Мирної Долини, а також до Врубівки, Новоіванівки, Оріхового та Підлісного. І так по колу. Їхнім жителям, на жаль, допомоги більше ніде шукати. 

Протистояння місцевої влади та окремих сільських громад через будівництво курників триває на Черкащині понад півроку. Жителі сіл Чигиринського, Кам’янського та Черкаського районів звинувачують владу в потуранні будівництву пташників «Нашої ряби» і дуже занепокоєні можливим зведенням промислових потужностей поблизу їхніх населених пунктів. У зверненнях до голови облдержадміністрації Юрія Ткаченка та інших поважних інстанцій, зокрема до Президента України, Прем’єр-міністра, селяни нарікають на те, що прихильники спорудження нових виробничих цехів не беруть до уваги думки громад. Вони зауважують, що за можливого розміщення курників упритул до сіл чомусь не враховують ризиків для довкілля.