Кінець минулого тижня ознаменувався оприлюдненням певної науково-пошукової сенсації. Доктор історичних наук професор Володимир Сергійчук у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» перед численними журналістами та відвідувачами виступив із повідомленням про те, що кількість жертв організованого голоду в Україні у 1932—1933 роках удвічі перевищує офіційно прийняту в Україні і доведену науковцями з Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ цифру 3,5—4 мільйони осіб. Він представив знайдені в архівах документи, на основі яких здійснив власні підрахунки жертв Голодомору. За його даними, щонайменше 7 мільйонів українців загинули внаслідок штучно організованого кремлівською владою голоду в Україні. Понад те, він назвав ще не взяті до уваги і не досліджені джерела, врахування яких може збільшити цю кількість до 10 мільйонів.
Статті
Платники податків зможуть самі оцінювати роботу фіскалів. У відомстві розпочинають тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає служба. Розповідаючи про основні новації, яких варто очікувати бізнесу вже найближчим часом, у ДФС вкотре наголосили, що приділяють посилену увагу детінізації економіки й ліквідації незаконних схем.
Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування. На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес. Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени. Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.
Нещодавно гостював у сестри, яка була на сьомому небі від щастя: після довгого очікування «на дембель» повернулися нарешті з-під Маріуполя добровольці-правосеки, дочка з зятем. За столом, звісно, зайшла мова і про війну. Але племінниця Марина з чоловіком Василем неохоче розповідали про Донбас. Бо те, що вони бачили там, не відповідало, на їхню думку, картинкам, які показували українські телеканали тут.
В Україні понад три мільйони працівників бюджетної сфери. Сьогодні головною умовою успішної реформи системи оплати праці в цьому секторі економіки є його модернізація в цілому. Передбачається насамперед скорочення надлишкових державних функцій, оптимізація присутності держави в економіці, здійснення доцільних структурних перетворень, використання сучасних ринкових методів управління в оплаті праці українських бюджетників тощо.
Краща гра сезону. Так коротко можна оцінити дії дніпропетровців у принциповому протистоянні з «гірниками». Результат, який хочеться забути якомога швидше, — так це саме видовище характеризують гравці і вболівальники донецького клубу.
Хоч Міністерство освіти і науки виконало держзамовлення із забезпечення новими підручниками учнів 4-х і 7-х класів, у деяких школах діти й нині не мають їх на партах. Чому склалась така ситуація, чи оголошено вже конкурс проектів нових підручників для учнів 8-х класів та якою стане школа майбутнього, «УК» розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія ВЯТКІНА.
Стан вітчизняних автошляхів цього тижня перебуває під особливим контролем уряду. На продовження цієї гострої теми й четвергового засідання Кабміну вчора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відвідав з робочою поїздкою Прикарпаття, під час якої побував на церемонії відкриття відремонтованої автодороги Івано-Франківськ — Львів. «Торік ми ухвалили рішення й пообіцяли, що дорога Львів — Івано-Франківськ буде — і її побудовано», — у цих скупих словах глави уряду акумульовано всі зусилля, що докладено для успішної реалізації проекту. А також подяка всім його учасникам — від простого робітника до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського й керівника Укравтодору Андрія Батищева.
На тлі значного погіршення економічних відносин Києва і Москви показники торгівлі України з Китаєм зростають. Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, товарообіг між нашими країнами торік становив $1,3 мільярда, тоді як у 2014-му лише 932 мільйони доларів. Експерти вважають, що таких показників вдалося досягти завдяки експорту, який торік становив $1,2 мільярда, що майже вдвічі більше, ніж позаторік за аналогічний період. Натомість, за даними Мінагрополітики, імпорт китайських товарів на українські ринки скоротився майже удвічі: $94 мільйони у 2015 році проти $165 мільйонів у 2014-му, повідомляє прес-служба Мінагрополітики. Олексій Павленко вважає, що 2015-й став роком серйозної роботи в активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та КНР: «За цей рік ми досягли значних результатів в освоєнні великого та перспективного китайського ринку». Посадовець пояснив, що зростання експорту української продукції до КНР відбулося завдяки збільшенню поставок продукції рослинного походження, передусім зернових ($678 мільйонів) та олії ($534 мільйони), обсяги експорту яких зросли на 83,5% та 46,6% відповідно.
Правоохоронці формально отримали ще рік на те, щоб розслідувати справи проти Віктора Януковича та чиновників його режиму. Та чи допоможе продовження санкцій повернути кошти, виведені за кордон, і хто зі «списку друзів» колишнього президента, врешті-решт, відповідатиме перед законом, досі не відомо. Фігуранти резонансних справ й досі роблять заяви та заперечують провину, намагаючись повернути свої статки через суди.
У більшості країн арештоване майно продають на електронних аукціонах. В Україні теж долучилися до цієї практики, і тепер кожен охочий може зайти на сайт https://setam.net.ua/, щоб купити вподобаний товар. «Ця система вже працює в Україні приблизно 2 роки, — зазначив заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр. — Спочатку це був пілотний проект, який працював лише в кількох областях нашої країни, потім ми побачили позитивні зрушення через цю новацію, і він поширився на всю Україну. Завдяки запровадженню електронних торгів вдалося прибрати корупційні ризики, на торги почали виставляти зокрема ті товари, яких раніше не було. Наприклад, металобрухт. Як переконує досвід, навіть такі некомплектні товари знаходять покупця». Нині державне підприємство «СЕТАМ» за два місяці роботи отримало прибуток приблизно мільйон гривень. Варто нагадати, що підприємство було визначено адміністратором системи електронних торгів арештованим майном із жовтня минулого року. Раніше ці функції виконувало ДП «Інформаційний центр».
До проведення великої приватизації, яку намітив Кабінет Міністрів України, в експертному колі ставлення неоднозначне. Фахівці активно дискутують, чи на часі вона нині. І кивають то на корупцію, то на інтереси різних бізнес-груп, за чим губляться інтереси держави, то на порушення законів. Виключення ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Одеський припортовий завод» та ДП «Укрхімтрансаміак» з Переліку суб’єктів природних монополій відбулося з грубим порушенням антимонопольного законодавства України. Такого висновку дійшли фахівці Центру дослідження корпоративних відносин в опублікованому у відкритому доступі дослідженні «Втрачені природні монополії». Так, проведений експертний аналіз показав, що зникнення трьох найбільших компаній з Переліку відбулося з порушенням українських законів і вже призвело до негативних наслідків.
Є посади, які вимагають від того, хто їх обіймає, окрім професійних навичок і знань, бути цікавим співбесідником і харизматичною особистістю. Цими якостями цілком володіє генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос. Ця посада — складна, копітка і відповідальна, адже гендиректору доводиться постійно спілкуватися з іноземними послами й урядовцями. А взаєморозуміння між собою співбесідники досягають не лише під час офіційних розмов, а й так званих зустрічей без краваток. Незаангажоване людське спілкування важить інколи більше, аніж дипломатичний протокол.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Заповідник переляку Каторжна епопея доктора філософії Козацька доба українки з Донбасу
Підопічні Мірчі Луческу обіграли бельгійський «Андерлехт» у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи УЄФА з досить комфортним для себе результатом. Тож за тиждень у Брюсселі зможуть грати розкутіше. «Шахтар» розпочав зустріч з активного пресингу, і супернику довелося багато працювати в обороні. Однак ближче до 20-ї хвилини поєдинку «Андерлехт» посмілішав, змусивши господарів поля контратакувати.
Про унікальну родючість вітчизняних, зокрема донецьких степів здавна ходять легенди. Мовляв, варто навесні увіткнути суху палицю в землю, і невдовзі вона зазеленіє, розквітне, зашелестить листям і щедро вродить восени смачними плодами. На жаль, місцеві специфічні умови густонаселеного і помітно русифікованого Донбасу стали дуже сприятливими і для «вирощування» дуже шкідливих явищ, серед яких українофобія, сепаратизм тощо. Причому всупереч природі врожай цього лиха тут заходилися збирати не восени, а у березні 2014 року, коли почалася зловісна «русская весна», внаслідок якої у Донецьку пролилася перша кров українців. Якраз два роки тому 13 березня посеред міста відбулася кривава прем’єра звірячої українофобії: донеччан, які зібралися на мітинг на підтримку України, жорстоко били тільки за те, що вони в своїй державі прийшли на площу з державними прапорами чи синьо-жовтими стрічками!
Про українське кіно нині багато говорять. Бо приводи з’являються раз по раз. Більшість позитивних вміло представлено. Особливо, коли йдеться про початок зйомок: потроху вчимося роботи промоцію фільму задовго до його прем’єри. Останнім часом справді вдалося запустити значну кількість стрічок, зокрема через відновлення державного фінансування. Певну роль відіграли й зміни правил у кіносередовищі. Головні ще має ухвалити парламент, але чимало регулятивних актів, які блокували розвиток галузі, набули ознак притомності завдяки рішенням уряду, профільного міністерства, Держкіно. Пилип ІЛЛЄНКО запевняє, що «ми над цим постійно працюємо, докладаючи багато зусиль».
Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці.
Уже третій тиждень поспіль жителі міста Новий Буг і селища Казанка Миколаївської області блокують трасу Миколаїв — Дніпропетровськ, пропускаючи лише легкові авто. Кажуть, що дорогу, яку востаннє по-людськи ремонтували 33 роки тому, розбили вантажівки, які везуть товари до Миколаївського порту. Активісти переконують: деякі ями такі глибокі, що можна в них лягти й тебе не буде видно. Тож вимога капітально відремонтувати трасу державного значення не є чимось екзотичним. І місцева, і центральна влада з проблемою ознайомлені. Зокрема 2 березня Миколаївська облдержадміністрація заборонила перевозити шляхом вантажі понад 20 тонн, а наступного дня уряд ухвалив рішення надати 50 мільйонів гривень на ремонт. Звісно, цих коштів могло б вистачити хіба на ямковий — один з найнепрозоріших механізмів використання бюджетних ресурсів. Тож активісти наполягають: не знімуть блокування, доки не доб’ються кардинального рішення.
Євросоюз навстіж відчиняє перед Україною двері. Польща — серед перших країн, які нас зустрічають у спільному європейському домі. «Ми не просто сусіди, а друзі й бізнес-партнери, а успішний бізнес — це розвиток наших країн, — наголошували учасники міжнародного форуму «Співпраця — шлях до розвитку українських та польських підприємств», що відбувся у Чернівцях.