Газета Кабінету Міністрів України5 жовтня 2026
5 жовтня 2026

Статті

Телевізійний ефір став каналом поширення деяких психічних захворювань

Майже не дивлюсь передачі на федеральних російських каналах, хоч маю таку змогу, бо вже багато років користуюсь послугами «гарячого птаха» — комунікаційного супутника Hot bird. Та все-таки час від часу вмикаю Перший канал чи РТР: мушу це робити як журналіст, котрий пише про проблеми медіа-простору, як викладач кількох телевізійних дисциплін. 

Чорний список Януковича

В українських правоохоронців є час до березня розслідувати справи проти Віктора Януковича та чиновників його режиму, щоб Євросоюз не зняв з них санкції і не розморозив їхніх рахунків, переконують політики й наполягають, що потрібно максимально прискорити цей процес. Політологи і юристи вважають, що питання не у швидкості, а в якості розслідування, і пропонують розділити список тих, хто потрапив під санкції, на дві частини. 

Артур ДЕРЕВ’ЯНКО: «Коли закон ухвалять, у нас будуть усі підстави надавати бійцям-добровольцям статус учасників бойових дій»

Питання надання статусу учасника бойових дій, отримання соціальних гарантій бійцями добровольчих батальйонів, які воюють на сході країни, дуже актуальне. Особливо гостро це відчувається у Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, яка опікується цією категорією. Про це розмова з очільником служби Артуром ДЕРЕВ’ЯНКОМ. 

У Баришівці на Київщині він створив музей Тараса Шевченка

Серед тих, хто закладав підвалини незалежної України, — яскраві особистості, про яких через різні обставини призабули. А їхній внесок в утвердження нашої молодої держави також вагомий. Саме такий, на думку полтавців, їхній земляк, державний та громадський діяч, учений-історик, шевченкознавець Василь Костенко (1912—2001), якого, як стверджує директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки член-кореспондент НААН України Віктор Вергунов, незабутній Олександр Довженко любив більш за всіх людей в Україні. Про це він прочитав у щоденнику метра. 

Китайський урок для старшого брата

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями» Для політиків — авантюра, для народів — трагедія Герої протичумної війни 

Володимир ФЕДОРОВ: «Чому найбільше завдячує генеалогія? Бюрократії!»

Зустрілася з киянином Володимиром Федоровим на столичних Позняках і водночас у Чернігівській губернії, якій належала ця місцевість, коли такий нині близький до Києва, а не до Полтави Бориспільський район, де я народилася, значився в Полтавській губернії, а Київська — простягалася тільки до правого берега Дніпра. Цей чоловік, за освітою економіст, працює за фахом. Він росіянин по батьку, чий рід із Псковської губернії, і українець по мамі, рід якої з Подільської. За три десятиліття, відколи поринув у генеалогію, викроює на неї вільний час чи не щодня. І дозахоплювався вивченням свого походження настільки, що перестав рахувати знайдених родичів, зібравши їх майже дві тисячі.  

Оселіть мрію у пряниковий будиночок

Ви звикли, що Новорічне свято асоціюється із запахом мандаринів та хвої? А от у сім’ї cєвєродончан Семененків, як і в багатьох містах Європи, — це пряниковий дух, чудові аромати імбиру і коріандру, мускатного горіха і меду. «Рік тому захотілося здивувати свою сім’ю. Зробити незвичайний подарунок одразу всім рідним на Новий рік. І зробила свій перший пряниковий будиночок. Він справді став центральною окрасою нашого різдвяного столу, і довго ніхто не хотів його їсти, — зі сміхом згадує Анна, майстерно розминаючи в руках сонячно-коричневе медове тісто. — Та смачна поробка простояла аж до Різдва.  

«І радосте безрадісна моя!»

Недавно у колі місцевих літераторів згадували нашого генія Василя Симоненка, який пішов із життя похмурого грудневого дня. Відвідали його могилу, на якій завжди червоніють живі квіти. Читали вірші. Виявляється, серед шанувальників витязя української поезії багато молоді, яка дуже чутливо реагує на будь-які утиски національної свідомості, на спроби путінських пропагандистів принизити українців.  

Україна і Польща істотно поглибили дружні міждержавні відносини

Якнайширше двостороннє співробітництво та взаємодія в євроінтеграційній сфері — ці питання були головними в порядку денному державного візиту в Республіку Польща Президента Петра Порошенка. Їх детально обговорювали не тільки під час зустрічі глав двох держав віч-на-віч, а й у розширеному форматі. 

Олена СТЕПОВА: «Люди, які проклинали й запевняли, що російських військових в Україні немає, почали просити: допоможи знайти сина»

Книга «Все буде Україна, або Історії із зони АТО» склалася з текстів, які раніше Олена Степова оприлюднила в соціальній мережі «Фейсбук». Пронизливі розповіді очевидця про те, як люди чинять опір війні, одразу звернули на себе увагу читачів з багатьох країн. Серед перших й «УК» надрукував добірку цих мініатюр. Перший наклад книжки в тисячу примірників дуже скоро довелося додруковувати. Нині волонтери допомагають Олені Степовій зробити переклад її творів п’ятьма мовами світу — ці розповіді чекають в Італії й Франції, Німеччині й Росії. Автор їздить з презентаціями по містах України, а на гроші, зібрані від продажу видання, переправляє в рідний Свердловськ ліки й харчі для тих, хто не може виїхати. На зустрічі з автором люди приходять з листами-трикутничками, що стали оберегами. 

Національна безпека потребує переформатування

Україна потребує переозброєння, і одна з причин великих людських втрат на сході — це те, що нашій країні не вистачає сучасної високоточної зброї. Про це заявив на брифінгу новопризначений Секретар РНБО Олександр Турчинов. За його словами, передовсім Укроборонпром має розірвати схему, де передбачено участь російської сторони у виготовленні вітчизняної зброї, та перейти на стандарти НАТО. 

Від театральних вистав до верховенства права

В Україні 19 грудня традиційно відзначають День адвокатури. Дату було обрано не випадково, адже саме цього дня в 1992 році парламент ухвалив Закон «Про адвокатуру». Згодом цей нормативний акт коригували, проте він так і не став ідеальним, тому й досі триває дискусія щодо змін у ньому. Тож чим сьогодні живуть фахівці, головне завдання яких — захист наших з вами прав та інтересів, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

«Стій, стрілятиму!»

До парламенту подали вже кілька законопроектів про вогнепальну зрою. Автори переконують, що питання вільного до неї доступу населення нині актуальне. Наводячи як приклад США та деякі європейські країни, запевняють, що таке право, закріплене на законодавчому рівні, себе виправдовує. Чи готові українці до того, щоб отримати таку свободу, з’ясовувала кореспондент «УК».

Захистіть від «захисників», а з руїнами впораємося!

Яскрава зірка, запалена на копрі донбаської шахти, колись свідчила про вагому трудову звитягу гірників. Нині ж подекуди навіть банальне електросвітло у вікнах будинків деяких шахтарських селищ — невелика, але таки перемога над руїнами та іншими важкими наслідками так званої гібридної війни. Проте на Донеччині не зрадили багаторічній традиції звітувати наприкінці року черговими трудовими досягненнями, які, щоправда, поза всякими порівняннями з минулорічними «мирними» виробничими успіхами. 

На канікули янгола — з надією на Диво?

Тих, хто наснажився ними, відвідавши в Києві VІІІ міжнародний салон «Модна лялька» в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті, — понад 10 тисяч. Маємо свої асоціації від мистецтва майстрів ляльок, цікаве не тільки дітям, а й дорослим, і ми, журналісти. Крихітна лялечка Олени Князєвої — дівчатко з довгим волоссям у короткій сукенці — вмостилась упоперек чоловічої долоні, затуливши собою острівок його долі, яка прочитується по лініях руки для тих, хто обізнаний у хіромантії. Я — не з них і не зважаю на переплетіння ліній і те, що вони означають. 

Анатолій КОВАЛЬСЬКИЙ: «Допомога громадськості і місцевої влади поки що тільки на словах»

У лісі мало хто хоче і здатен працювати — ця робота споконвіку для сильних і сміливих. Зате всі кому не лінь мріють лісом керувати. У Чернівцях, приміром, такі любителі зелені не приховують, що у лісовому господарстві їх цікавлять виключно три питання: призначати директорів лісгоспів, роздавати лісорубні квитки і контролювати експорт деревини.  Не дивно, що битва за погони лісового генерала області й цього разу була гарячою. Але новий начальник, відомий у країні спеціаліст лісового господарства, виявився для буковинських лісівників давнім добрим знайомим, який зумів двічі на революційних хвилях ступити в один і той самий управлінський кабінет. Щоправда, перед тим йому, палкому патріотові України, активному учаснику Євромайдану, довелося одним із перших прийняти на себе удар загарбання Криму, коли разом зі своїми друзями — активістами української громади півострова провів страшні 10 днів у полоні окупантів. Як проукраїнського активіста його викрали у Криму та утримували в заручниках, погрожуючи фізичною розправою за підтримку України. Про здобутки лісової галузі та проблеми довкола неї — відверта розмова з начальником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолієм КОВАЛЬСЬКИМ. 

Територія різдвяного настрою

Відновивши кілька років тому давню галицьку традицію проведення різдвяних ярмарків (їх скасували ще у передвоєнні роки минулого століття), Львів-туристичний долучився до когорти популярних європейських міст, куди у святкові дні приїжджають тисячі гостей задля того, щоб поринути в особливу ярмаркову атмосферу. Тож нині важко уявити українську архітектурну перлину без цієї території різдвяного настрою.  

Піддавки для Путіна?

Сісти за написання цих рядків змусила публікація «А з водою вихлюпнули й дитину», що побачила світ в «УК» від 16 грудня цього року. Як розповіла у ній моя колега Інна Омелянчук, компетентний і наполегливий керівник, який чимало зробив для людей — колишній голова Корецької райдержадміністрації Рівненської області Михайло Волинець, — враз став непотрібним нашій державі. Внаслідок непродуманого ухвалення, а потім найчастіше бездумної, механічної реалізації Закону України «Про очищення влади». 

Доктор медичних наук Олег ЧАБАН: «Посттравматичні стресові розлади серед вимушених переселенців та учасників АТО тільки починаються»

«Коли настане день, Закінчиться війна…» — разом з Вакарчуком думаємо-співаємо нині всі ми. Але наступний рядок цієї пісні — «Там загубив себе…» Бо ще будемо мати справу з відлунням того, що переживаємо сьогодні. Наслідки посттравматичних стресових розладів серед вимушених переселенців та воїнів АТО можуть датися взнаки й через кілька років, розповів читачам «УК», що дзвонили на «пряму лінію» нашої газети, професор медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Олег ЧАБАН.