Гуманітарна політика

Упродовж двох років у Грузії відбулася одна з найрадикальніших реформ у сфері охорони здоров’я. В спадок від Радянського Союзу їй, як і решті республік, дісталася система Семашка, котра непогано працювала за часів планової економіки, але виявилася непридатною в нинішніх умовах. Був час, коли ВООЗ оцінювала грузинську медичну галузь як одну з найкорумпованіших: зокрема сектор нелегальних платежів становив близько 80%. Крім того, погані показники щодо хронічних захворювань, неефективне використання наявних коштів, регулярні «відкати», недоступність деяких ліків, котрі можна було придбати лише на чорному ринку. Знайома картина, чи не так? 

Як відомо, такі посади в урядових структурах запроваджено для імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Що і як робитиме МОЗ, новопризначений заступник міністра Юрій Савко розповів на першій зустрічі з журналістами. Він наголосив, що важливо адаптувати українське законодавство до євростандартів, показати, що Україна відповідає правилам ЄС, що ми проводимо реформи, які роблять Україну європейською державою. 

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ: Нашого квіту — по всьому світу Лідер з великою душею Хто винайшов кіно? 

Заходжу в один з  лікувальних вуликів, які в Національному науковому центрі «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» з’явилися кілька років тому. Зачиняю двері й одразу відчуваю, що повітря тут особливе. На дерев’яних стінах — золоті краплини смоли. Під стінами два лежаки. Займаю один. За короткий проміжок часу хилить у сон. 

Не думали, не гадали Лариса і Віталій Гусовські, що матимуть кілька- сот дітей. Та ще яких! Здібних, талановитих, здатних захоплювати своїм мистецтвом десятки країн світу.  Підтверджено це участю в численних міжнародних конкурсах, де діти Гусовських виборювали лише  гран-прі та перші місця. Всього  за двадцять років дитячий хореографічний  ансамбль «Веселад», яким  керує подружжя, отримав майже сто дипломів, кубків, медалей і почесних призів. 

На початку вересня в Києві у «Кінопанорамі» відбувся Тиждень українського кіно на підтримку політв’язня кремлівського режиму Олега Сенцова. Акція зібрала понад 120 тисяч гривень, які були передані сестрі українського режисера. Акцію продовжать в інших містах України. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Пророцтво мрії Яйце правди Російська слава — українською ціною

Любомир Левицький увірвався в сучасний національний кінематограф, оскільки щиро переконаний, що всіх причетних до «найважливішого з мистецтв» можна поділити на кілька категорій: авантюристи, бунтарі, ремісники та митці так званого авторського кіно. Наш герой вважає себе бунтарем, бо робить власне новаторське кіно, яке захоплює нову глядацьку нішу — молоде покоління, що його не треба переучувати, оскільки вітчизняне кіно для них — tabula rasa.  

У  завідуючого кафедрою дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика професора Анатолія Косаковського кілька робочих місць, які в підсумку можна вважати одним. Чому? В поліклініці він приймає хворих, в лікарні — консультує колег, а в академії «переварює» побачене й почуте в наукові праці й допомагає іншим вийти на якісно новий рівень роботи. Це той випадок, коли академічна наука одразу відповідає на виклики життя. 

Символічно, що презентація цих двох томів «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947)», виданих чернівецьким видавництвом «Букрек» (на черзі — третій том), відбулася під час міжнародного форуму видавців, який цього року проходив у Львові під гаслом «Україна — Європа: культурні та історичні цінності». Видання здійснюється за підтримки Меморіального фонду імені Теодоти та Івана Климів, Вічного фонду Целестини та Ірини Суховерських і Меморіального фонду ім. Марусі Онищук та Івана Харука з Канадського Інституту українських студій в Альбертському університеті. 

Мистецтво робить молоду художницю Юлію Скрипку щасливою. А свої картини вона називає «станами, які доводилося переживати». Її твори — відлуння емоцій багатьох глядачів. Принаймні це було помітно на виставці Юлії Скрипки «Deadline», що відбулася в Національному музеї Тараса Шевченка.  Полотна художниці цікаві й своєрідні. Ваблять не лише стародавньою технікою левкасу, в якій їх створено, а й оригінальними образами. Вони відверті й водночас оповиті таємницею. Про життєві чари і магію мистецтва — в інтерв’ю з Юлією СКРИПКОЮ.  

«Коронація слова» готується до 15-річчя. З цього приводу засновники премії зібрали прес-конференцію. За ці роки конкурс відкрив для читачів 397 письменників. Засновниця «Коронації» Тетяна Логуш називає їх «третьою хвилею української літератури». «Коронація слова» прийняла програму «Воскресіння розстріляного відродження». Організатори закликають писати про авторів 20—30 років минулого століття, яких занапастив сталінський режим. Історики вказують, що було знищено близько 500 українських літераторів.