Гуманітарна політика
-
Дуга, що об’єднує Європу
Ми заслужено пишаємось знаменитими пам’ятками архітектури, що дісталися нам у спадок від предків, — Софійським собором і Києво-Печерською лаврою. Менш відомо, що крім них до об’єктів світової культурної спадщини, офіційно визнаних ЮНЕСКО, в нашій країні належать історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини, природні букові ліси Карпат і астрофізична дуга Струве, частина якої проходить територією України.
-
Провінційність властива не місту, а байдужим душам
На під'їзді до Запоріжжя обрій затягло сіро-блакитне марево. Мені пощастило: того дня подих численних труб відносило в інший бік. Вітер і сонце не залежать від волі влади, а ось чистота вулиць — її заслуга. І, звісно, майже 700 тисяч жителів, адже це одна із складових культурного буття міста. Яке воно в Запоріжжі?
У вихідні обласний центр пропонує насичену програму. Крім кінотеатрів — цирк, виставки, концерти, музеї: просто неба… і під дахом звичайної п’ятиповерхівки, де розмістили обласний художній музей. Дивно, адже Запоріжжя загалом вирізняється на архітектурній мапі, тут чимало цікавих будівель, бо «ніде в світі під конструктивізм не віддавали цілі міста». -
Мирослав СКОРИК: «Дмитро Шостакович захопився моєю музикою, переглянувши по телевізору «Тіні забутих предків»
Це немов за рядком Івана Драча, хоч він у поета і стосувався таїни слова, а не мелодії: «Вагітна скрипка стане породіллю»… Каприси віртуоза Ніколо Паганіні, написані саме для скрипки, із натхненної волі визначного українського композитора через кілька століть ніби продовжили свій рід у новому «багатодітному» звучанні — коли Мирослав Скорик зважився перекласти ці сольні твори неперевершеного італійця вже не для одного іншого інструмента чи кількох, а для всього симфонічного оркестру.
Водночас пан Мирослав не забуває про генеалогічне коріння української музики, струшуючи архівний пил з її призабутих скарбів: це завдяки йому ожили на сцені зокрема львівська лютнева табулатура ХVІ століття, опери «На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича, «Купало» Анатоля Вахнянина, «Роксоляна» Дениса Січинського, «Юнацька симфонія» Миколи Лисенка. -
Олександр ЯКИМЕНКО: «Доводилося бути і режисером, і звукорежисером, і навіть кілька разів замість диктора покрасувався»
Майже 52 роки тому відбулася перша пробна 10-хвилинна трансляція Чернівецької обласної телестудії. Її учасник оператор Олександр Якименко стояв за телекамерою до 2007-го. Хто ж, як не він, один з фундаторів буковинського телебачення, може розповісти про становлення галузі.
-
Містерію ночі завершила Ніно Катамадзе
Як відомо, свого часу тоді ще Лучеськ (нинішній Луцьк) фактично виконував роль другої столиці європейської супердержави — Великого князівства Литовського. Саме його обрали місцем проведення з’їзду європейських монархів. Узимку 1429 року сюди з усього континенту прибули наймогутніші люди того часу та 15 тисяч їхньої свити. Сім тижнів тут відбувалися наради щодо протидії османській експансії та розв’язували інші актуальні проблеми. Фактично це була перша спроба європейської інтеграції. Через століття її головна мета — зробити Європу безпечнішою — привела до створення нинішнього Європейського Союзу.
-
Цінностям давнини відкрито дорогу в майбутнє
Майже рік у Києві подовжували життя безцінним пам’яткам старовини. Днями в Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» представили результати проекту збереження колекції автентичних мозаїк XII ст. Михайлівського Золотоверхого собору.
Присутні, а серед них науковці, посол США в Україні Джон Теффт, оглянули відреставрований мозаїчний живопис XII ст. Михайлівського Золотоверхого собору, який зберігається на хорах Софійського собору, і розширену та доповнену не відомими раніше широкому загалу автентичними фондовими матеріалами постійно діючу експозицію. Представлено також науковий каталог «Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору», який уперше видано в Україні.
-
Літо під знаком фестів
Дедалі більше міст і містечок країни, наслідуючи вдалий досвід визнаних туристичних центрів, і собі запроваджують цікаві мистецькі заходи, популяризуючи тим самим свій край, а також, що вкрай важливо, додаючи надходжень у місцеву скарбницю. Тож приєднуйтесь, буде цікаво.
-
Василь ГЕЙ: «Люблять українську мову не за те, що вона найкраща, а за те, що рідна!»
Поет і прозаїк, заступник голови Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Василь Гей у Поліському регіоні добре знаний не тільки своєю поетичною, піснярською та прозовою творчістю, а й активною громадянською позицією. Волинянам Василь Степанович відомий ще й як високий моральний авторитет, людина, яка впродовж свого життя не допустила приниження інших, виникнення якихось сумнівного змісту оборудок — неетичних, антиморальних, псевдотворчих. Зважаючи на вищесказане, нам здалося абсолютно логічним поговорити з Василем Геєм про те, що нині особливо тривожить його душу.
-
Найстрашніша патологія — випалена совість
Ми вже розповідали про сповнений доброти вчинок 17-річної Вікторії Горячко із села Вовчинець на Буковині. Дівчина не вагаючись погодилась дати свою шкіру, аби врятувати дворічну племінницю Діанку. Їй вклонилася вся країна — Віка стала лауреатом загальнонаціональної премії «Гордість країни» в номінації «Дитяча мужність».
-
Усі рівні, але дехто — рівніший
З 3 по 27 червня тривала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Для участі в ній зареєструвалося 322133 майбутніх абітурієнта, які склали загалом 1 млн 68 тисяч 486 зовнішніх оцінювань з 13 предметів. Як відомо, найпопулярнішими стали українська мова і література, математика та історія України.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ