Ви бачили, як сталь стає схожою на… пластилін? А потім із неї народжуються підсвічники, підвазонники, вершники, троянди і навіть серця! 80 металевих сердець тепер в унісон б’ються в самісінькому центрі Рівного. Металеве та частинку власного серця залишив тут кожен з учасників колоритного й неповторного триденного фестивалю «Металеве серце України».
Гуманітарна політика
Три минулих літніх місяці були щедрими на спеку і грозові дощі. Попри погодні негаразди, трудівники села зустрічають осінь із хорошим урожаєм: державні засіки повняться добірним зерном. На осінніх ринках маємо широкий вибір овочів і фруктів, винограду та баштанних. Непоганий «урожай» зібрали й пасічники: оскільки пишно цвіли медоноси, літній взяток був щедрим.
СПЕЦВИПУСК "УРЯДОВОГО КУР'ЄРА" Відомі діячі вітчизняного кінематографа і театру розмірковують про сьогодення і майбутнє галузі
Перемоги українських кінематографістів на міжнародних фестивалях, цікавість глядачів, критиків та світової кіноспільноти до фестивального руху в Україні, початок зйомок спільних з європейськими кінодержавами картин, нарешті, цьогорічна прем’єра першого повністю українського фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» — такими є ознаки змін, що сьогодні відбуваються у вітчизняному кінематографі. Головна з них — увага держави до галузі.
Відкриття театрального сезону в Рівному — це той момент, коли зала не вміщає глядачів. Вони сидять на сходах і стоять у проходах: тільки б нічого не пропустити! Цієї бурштинової осені рівненські театрали відкриють сезон незабутнім гоголівським «Ревізором» у постановці лауреата Шевченківської премії Анатолія Дзекуна. А далі… Що ж, власне кажучи, далі? І не лише, сказати б, «на картинці» перед глядачем, а й за лаштунками, у становленні талановитого колективу, в розвитку театрального мистецтва в Україні?
«Сьогодні ті, хто ще не був у Національній опереті, живуть стереотипами: «так ето ж аперета…» Чому? Банальний брак культури! Тому я щоденно створюю театр високого рівня в усьому: ми пропонуємо глядачеві не просто виставу, а окремий інтелектуальний проект від інтерактивного спілкування з глядачем до шоку! Звичайно, позитивного мистецького шоку! Моя мета — театр широкого профілю, якому підвладне як класичне музичне мистецтво, так і його авангардні течії. Це практика всіх великих європейських театрів», — упевнений наш герой, художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський, який працює, не чекаючи «дякую», а за покликанням серця.
Минулого сезону репертуар театру поповнився кількома виставами, дві з яких створені і виконані вперше у світі: це балети «Каприси» і «Перехрестя». Перший поставив відомий український балетмейстер Віктор Литвинов у декораціях Марії Левитської на музику 24 каприсів Ніколо Паганіні, майстерно і вишукано оркестрованих композитором і нині художнім керівником театру Мирославом Скориком.
Кіно в Україні, де найпершу зйомку за часів Російської імперії здійснив харківський фотограф Альфред Федецький, — багатолике. Ось хоча б у столиці. В кінотеатрах воно переважно голлівудське, авторське буває лише в «Києві» та «Жовтні». Більшість українців переглядають фільми в Інтернеті, а деякі виставляють там своє відео, іноді збираючи й по 40 тисяч глядачів. То де ж відроджувати українське кіно і яке саме?
Однією фарбою театральної картини не намалюєш — це радше хроніка піднесень і спадів, де, як у драматургії, кожна нова картина заперечує попередню. Що, власне, і є стрижнем драми, у нашому випадку — українського театрального поступу доби Незалежності.
Для дітлахів, котрі цієї суботи вперше почують шкільний дзвоник, починається нове життя: доведеться звикати до нового режиму, колективу, обстановки, що, звісно, є певним стресом для дитячого організму. Як найкраще організувати день першокласника, що і в якій кількості слід їсти та як уникнути психологічних «гострих кутів», досліджував «Урядовий кур’єр».
У Луцьку завершився ХІІІ Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором». Задекларований у затвердженому нещодавно логотипі міста слоган «Луцьк — приємне відкриття!» виявився дієвим. Місцева влада, як свідчать останні події, не тільки розуміє всі переваги розвитку туризму, а й проголошені нею плани вміє підтверджувати конкретними справами. Як новими, так і тими, що мають уже досить солідну «біографію».
Мій приятель забив руку. Дні минають, а біль не вщухає. Отже, візит до лікаря неминучий. У центрі первинної медико-санітарної допомоги до травматолога черга. Нарешті, після тригодинного чекання, вдалося потрапити на прийом. Приятель зауважив, що лікар — добрий спеціаліст і чемний з пацієнтами. «Сьогодні знову йти до нього, і, мабуть, знову буде черга», — поскаржився він мені.