Гуманітарна політика

Протягом кількох місяців систему вітчизняної охорони здоров’я лихоманило. Лікарі і пацієнти били на сполох: кількість життєво необхідних ліків в Україні обмежено. За деякими позиціями ситуація була  зовсім критичною — приміром, з ліками від гемофілії, яких просто не було. Ця проблема розглядалася на одному з засідань Кабміну в липні, де Прем’єр-міністр Микола Азаров розкритикував МОЗ за те, що: «Вісім місяців хворі не мають змоги придбати ліки».  

У всі часи університетському люду не сиділося на місці: жага пошуку нових знань спонукала їх долати тисячі кілометрів, щоб у храмах науки  інших країн удосконалювати свої навички і вміння. Тож і нині, мабуть, не знайти жодного українського вишу, який має історію, де б окремим напрямком не значилася міжнародна діяльність.  

Цукровий діабет — одне з найпоширеніших захворювань у сучасному світі, що посідає третє місце серед причин смертності після серцево-судинних і онкологічних хвороб. Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я його було визнано неінфекційною епідемією ХХІ століття. 

Уже навіть не роками, а десятиліттями вимірюється час, відколи точаться дискусії про необхідність реформування системи охорони здоров’я. Торік  реформа стартувала офіційно й нині до неї прикута велика увага як влади, так і  медиків та пацієнтів.  

Що, на думку Людовика ХVІ, могло зруйнувати Бастилію? Уявіть: вистава… Сценічне дійство, якого боявся король і яким відкрив свій ювілейний 85-й сезон Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка: «Весілля Фігаро» П’єра Бомарше.  

Не секрет, що українські університети прагнуть потрапити до світових рейтингів. У цьому контексті згадується найперша мова міжнаціонального спілкування – мова науки. Саме вона в усі часи об’єднувала представників різних народів для спільної діяльності в ім’я розвитку.  

Коли справа йде безкінечно по колу, тут кажуть: закінчуй ту «коломийку». І чи не вперше на батьківщині понад 400-річного народного танцю люди, які вийшли на центральну площу райцентру Коломиї, просили ту «коломийку» продовжувати.  

Виповнилося 80 років із часу заснування Глухівського інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини, що працює під егідою Національної академії аграрних наук України.  

Поспішати повільно українці уміли завжди: зокрема й на ярмарок, куди вчасно привезти крам у давнину встигали волами, вигукуючи «цоб» та «цабе». А нині вдаються до транспорту не такого громіздкого й сучаснішого – залучають равликів. Недаремне й символ миттєвої пошти в електронних адресах в Україні почали називати іменем цієї істоти, бо він все-таки більше нагадує її, а не собаку.

Стан медичної сфери і хід її реформування представники галузевих громадських організацій обговорили під час зустрічі з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим.  «Уряд приділяє значну увагу медицині. І це відбивається не тільки у збільшенні фінансування, а й у реалізації серйозних проектів, які передбачають створення в кожній області сучасних лікувально-діагностичних закладів», — одразу ж наголосив очільник Кабміну.  

Телебачення можна дивитися чи ні, любити чи критикувати, проте його колосальний вплив на аудиторію є беззаперечним.  

Чи талановитий одесит Микола Сєднєв? Не братимусь навіть міркувати на цю тему. Довірюся смакам експертів, які 2007 року номінували його роман «В околицях Мілени» на престижну літературну премію «Російський Букер». А ще далекого 1991-го дебютна стрічка кінорежисера Миколи Сєднєва «Прокинутися в Шанхаї» отримала Гран-прі на Міжнародному фестивалі для дітей та юнацтва у Харкові, а через рік здобула найвищий рейтинг з-поміж дитячих стрічок на кінофорумі «Інтерфест» у Москві.