Наука не класифікується за віковими категоріями — цю тезу почула від шанованого академіка, коли при ньому вжили термін «студентська». А в її правильності переконуюся щоразу, знайомлячись із досягненнями юних талантів з Малої академії наук. Ну не можна їхні винаходи назвати дитячими!  Адже більшість із них створена для того, щоб полегшити життя нам, дорослим.

Чи могли кілька тисячоліть тому аборигени донецьких степів передбачити наступне жахіття? Їхніми могилами в колись високих курганах повзтиме залізне страховисько, що чмихає димом від спожитої солярки і легко ріже та перекидає плугом землю.  

Доля викроїла Маркіянові Шашкевичу коротку, лише у 32 роки, життєву дорогу. Але як багато він устиг зробити за ці роки! Бо навіть якби він разом з однодумцями Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким з «Руської трійці» лише створив свій шедевр — альманах «Русалка Дністровая», звернувшись до безправного українського народу його мовою, цього було б достатньо, аби заслужити шану всіх наступних поколінь українців.  

Скорочення квот на українське мовлення з 50% до 25% спричинило в українському суспільстві великий і цілком очікуваний резонанс. Ухвалений законопроект розкритикував на засіданні Гуманітарної ради Президент України Віктор Янукович, зазначивши, що парламент перегляне цей документ. Не підтримало зміни й Міністерство культури, чию позицію озвучив перший заступник глави відомства Юрій Богуцький. Позаяк дискусії не вщухають і досі, «УК» повертається до обговорення цієї теми.   

Сидить собі 50-річний, вкритий легкою сивиною чоловік. І споглядає затьмареними і водночас удивовиж глибокими очима на пляшку й склянку, що виблискують спустошеністю перед його трохи почервонілим носом.   Він гадає думу про кращі часи, але занадто мало зусиль до цього докладає... Так словесно змалював «УК» обличчя вітчизняної карикатури професіонал цієї справи Ігор ЛУК’ЯНЧЕНКО, дивлячись із вікна столичної кав’ярні на монумент Незалежності.

На Волині презентували Луцьке Євангеліє — ця книга датована XIV ст., отже, вона молодша за Галицьке, але старша за Пересопницьке. Її друге народження стало можливим завдяки підтримці видавничого проекту Волинською єпархією УПЦ.  

Те, що  написав  25-річний студент Віденського університету Сильвестр Яричевський 1896  року в своєму «Лавровім вінку», збулося через 105 років. І сталося це з нагоди 120-ї річниці від дня його народження.  

Він увірвався в український театральний світ і трохи струсонув його своїм відвертим патріотизмом, молодою енергією та амбітністю. Очоливши провінційний театр, він не тільки зробив його помітним на мистецькій мапі країни, а й популярним серед глядачів та економічно успішним.  

Нещодавно відбулася презентація нової книжки Ірени Коваль «Балерина без пуантів». Переклав «фантазію для дорослих дітей» Петро Таращук, в активі якого є твори Гіларі Клінтон та Тоні Блера. Видавництво «Дуліби» запропонувало подарунковий формат у чорно-білих ілюстраціях графіка та режисера Сергія Маслобойщикова. Книжку з передмовою театрознавця Валентини Грицук видано за сприянням посольства США в Україні.   

Як свідчить історичний досвід, на різних етапах суспільного розвитку України її класичні університети виконували роль  інтелектуальних, духовно-культурних, просвітницьких центрів.