Футбол

Рік тому Мирон Маркевич мав чудову можливість здійснити мрію будь-якого амбіційного тренера — зіграти в груповому турнірі Ліги чемпіонів. На жаль, перша спроба виявилася невдалою. Спортивний арбітражний суд у Лозанні пригадав «Металістові» старі гріхи: футбольні чиновники визнали матч харків’ян проти львівських «Карпат» договірним і не допустили срібного призера української Прем’єр-ліги до розіграшу найпрестижнішого турніру Старого Світу. 

21 червня 1992 року на львівському стадіоні «Україна» футболісти сімферопольської «Таврії» стали першими чемпіонами незалежної України. У фінальному матчі підопічні заслуженого тренера Анатолія Заяєва обіграли київських динамівців. Восени того ж року кримський клуб представляв нашу країну в розіграші Ліги чемпіонів.

Найцікавіші події континентальних кубкових змагань розпочнуться у вересні, коли стартують групові турніри Ліги чемпіонів і Ліги Європи. Два українські клуби — «Шахтар» та «Динамо», звільнені від кваліфікації, неспішно готуються до осінніх іспитів. Іншим нашим представникам на євроарені, які мають пройти сито відбірних матчів, легкого життя чекати не доводиться. 

Після жеребкування кваліфікації найпрестижнішого турніру Європи вітчизняні вболівальники полегшено зітхнули. Наприкінці липня дніпропетровцям випав далеко не найсильніший суперник — віце-чемпіон Данії. Більшість експертів у майбутній двоматчовій дуелі віддавали перевагу команді Мирона Маркевича. У футболістів «Копенгагена» була щодо цього власна думка. 

Сьогодні на Новоріївському кладовищі поховають міського голову Кременчука Олега Бабаєва, який 26 липня став жертвою нападу невідомих. 48-річний Олег Мейданович був президентом футбольного клубу «Ворскла», членом виконкому Федерації футболу країни. Під його керівництвом полтавський клуб досягнув небувалого злету, вперше в історії вигравши Кубок України, а згодом впевнено дебютував на міжнародній арені в Лізі Європи. 

Символізм завжди мав місце у футболі. Ось і цього разу класичне вітчизняне  дербі між чемпіоном України донецьким «Шахтарем» та володарем Кубка київським «Динамо»  відбувалося у Львові. Першими об’єдналися вболівальники: донецькі, київські та львівські фани пройшли від площі Ринок до вул. Стрийської загальним маршем єдності. 

«Ми зганьбили всю країну», — не приховував розпачу по закінченні побиття навіть не хлопчиків, а немовлят  капітан  пентакампеонів,  за відсутності дискваліфікованого Тьяго Сілви, Давид Луїс. Насправді матч, який  побив кілька рекордів світового футболу, засвідчив: можна п’ять разів стати чемпіоном, а потім програти 1:7 на підступах до фіналу і про минулі заслуги ніхто не згадає.  

Уболівальники в усіх куточках світу ще довго згадуватимуть найяскравіші моменти групового етапу бразильської першості. У 48 матчах було забито 145 м’ячів. Щоб зрозуміти всю неординарність цього показника, досить нагадати: чотири роки тому в Південно-Африканській Республіці середня результативність була утричі меншою. За всієї несподіваності результатів у восьми групах катастрофічного падіння фаворитів Старого Світу — збірних Іспанії, Італії та Англії — до останнього зберігалась одна залізна закономірність.  

Для «Скуадри Адзурри» все починалося якнайкраще. У матчі з англійцями 35-річний Андреа Пірло сповна продемонстрував свої таланти: віддавав філігранні передачі на 40—50 метрів, диригував діями партнерів у середині поля, майстерно виконував штрафні удари. Багато хто з фахівців назвав півзахисника туринського «Ювентуса» кращим гравцем першого туру. Гідний вигляд мали й інші чемпіони світу-2006 — футболісти майже не помилялися в передачах. Як підрахували статистики, цей показник у стартовій зустрічі становив 93,2%. Такого раніше не вдавалося жодній команді за всю історію фінальних турнірів. Клаудіо Маркізіо та Маріо Балотеллі втілили перевагу італійців у два забитих м’ячі. Перед підопічними Чезаре Пранделлі відкривалися прекрасні турнірні перспективи. 

З далекого 1930 року капітани лише восьми збірних піднімали над головою Кубок ФІФА.  Такий цей своєрідний клуб чемпіонів: Уругвай, Бразилія, Аргентина, Італія, Німеччина, Франція, Іспанія, Англія. Двадцятий за ліком мундіаль ще не досяг свого екватора, а дві команди Старого Світу — іспанці та англійці —  можуть замовляти квитки додому. Вже сьогодні шанс повторити свій історичний успіх може втратити ще один колишній переможець. У курортному бразильському місті Натал путівку в 1/8 фіналу розіграють між собою Італія та Уругвай. А після двох турів максимальний результат у цьому квартеті має команда, яка в рейтингу ФІФА посідає скромне 28-е місце. Напередодні футбольного свята в Бразилії букмекери так визначили шанси на вихід з «групи смерті»: Італія — 68%, Уругвай — 63, Англія — 60, Коста-Рика — 9. 

Раніше за всіх на євроарену вийдуть футболісти луганської «Зорі». Свого першого суперника підопічні Юрія Вернидуба знатимуть 23 червня. Цього дня кинуть жереб стартових кваліфікаційних етапів Ліги Європи. Своє повернення в єврокубки після 30-річної перерви Григорій Ярмаш, Дмитро Хомченовський та їхні партнери відсвяткують 17 та 24 липня. Серед можливих конкурентів непереможних не може бути по суті: «Гориця» зі Словенії і білоруський «Неман», «Тренчин» зі Словаччини і угорський «Дьор». 

24 травня ввечері в Лісабоні не було щасливіших людей, аніж гравці мадридського «Реала». Обігравши в драматичному фіналі своїх земляків з «Атлетико», підопічні Карло Анчелотті здобули найпрестижніший приз європейського клубного футболу — Кубок чемпіонів. У цей час більшість національних збірних уже готувалася до наступного випробування — чемпіонату світу-2014. Кожна велика перемога має свою ціну. Цю відому футбольну істину вкотре підтвердив старт бразильського мундіалю. Найкраща команда планети — Іспанія — в першому турі виглядала відверто безпомічною на фоні чинних віце-чемпіонів світу — голландців. Найслабшою ланкою піренейців були футболісти «Реала» — Ікер Касільяс, Серхіо Рамос і Хабі Алонсо.