Актуальна тема

Провідні країни розпочали щеплення своїх громадян від COVID-19. Українцям доведеться почекати, позаяк вакцина стане доступною не так швидко, як хотілося б, і далеко не всім. Про найближчі перспективи пандемії та про те, чи виправдане рішення влади знову посадити країну під замок розповів завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій доктор технічних наук, професор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету Віталій МОКІН.

Розробка колективу науковців Харківського національного університету міського господарства неінвазивний апарат штучної вентиляції легень, про яку повідомляв «Урядовий кур’єр» і захоплено розповідали десятки ЗМІ, потрапила у довгий лабіринт чиновницьких узгоджень, дозволів та інших бюрократичних зволікань. І відбувається це, нагадаю, в час, коли сотні лікарень потерпають від нестачі сучасного кисневого обладнання для лікування хворих на COVID-19. Схоже, що інноваційний недорогий мобільний і нескладний у користуванні апарат, виробництво якого за ліцензією Лондонського університету вчені Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова адаптували під українські стандарти, може спіткати доля численних винаходів, проєктів, які роками лежать у шухлядах чиновницьких столів.

Останнім часом Миколаївщина фігурує у ЗМІ як область, де боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби місцева влада приділяє неналежну увагу. У Южноукраїнську хворими зайняті 100% ліжок у місцевій лікарні. Тут планують в разі збільшення кількості недужих посунути тих, хто мав би лікуватись у гінекологічному і дитячому відділеннях. 80—100% ліжок зайняті хворими в Баштанській центральній районній лікарні. У миколаївських міських лікарнях №№1, 3 та 5 перебувають пацієнти з інфекцією.

Підсумки всіх виборів на Донеччині за минулі роки під час гібридної війни багатьох співвітчизників дивують, насторожують, дратують чи обурюють. А ще змушують замислитися. Бо й справді: чому жителі прифронтового краю, які на власному досвіді пізнали жорстокі реалії «рускава міра», знову віддають голоси за кандидатів, політичні партії та сили із чіткою проросійською орієнтацією? Чому їх нічого не навчив гіркий досвід окупованого Донецька, який за шість років під російськими триколорами та прапорами «республіки» з великого всеукраїнського індустріального, бізнесового, наукового, культурного та спортивного центру перетворюється на депресивну територію і руїну?

Для України контрольно-пропускні пункти на західних кордонах із країнами Євросоюзу — вікно в Європу. Більшість із них — у Закарпатській області, яка має унікальне географічне розташування і спільний кордон із чотирма європейськими країнами. Однак дуже часто тут виникають проблеми з безперешкодним перетином кордону, тож утворюються довжелезні черги великогабаритних вантажівок, які бажають якнайшвидше дістатися місць призначення.

Оборонна реформа у Збройних силах України триває відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Для кожної з них були конкретні завдання. Загалом 28 оперативних цілей і 139 завдань. Кількість результативних показників виконання становить 381, або 79%. Це непоганий результат. Найвагоміший напрям — нарощення оперативних, бойових і спеціальних спроможностей сил оборони, потрібних для забезпечення відсічі збройній агресії, оборони держави, а також підтримання миру й міжнародної безпеки в межах міжнародних зусиль. Ті завдання і заходи оборонної реформи, які дали змогу зупинити російського агресора, — головний здобуток її першого етапу.

Міністерство оборони і надалі зосереджує основні зусилля на тому, щоб максимально забезпечити потреби, визначені керівництвом ЗС України та Генеральним штабом ЗСУ, максимально ефективно використати бюджетний фінансовий ресурс на розвиток війська. Насамперед закупівлю техніки, озброєння, боєприпасів відповідно до програм державного оборонного замовлення. Такий основний пріоритет у діяльності вітчизняного оборонного відомства виокремив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак під час підбиття підсумків діяльності Збройних сил України у 2020 році.

Упродовж десятиліть історичним пам’яткам України випадає доля пасинків. Знищення на догоду комуністичній ідеології культових споруд, руйнація дворянських садиб — шедеврів архітектури минулих століть, витравлення із пам’яті українців автентичних перлин народного мистецтва… Епоха радянщини була злою мачухою української історичної спадщини.

Із самого початку загарбання 2014 року частини українських територій на Донбасі тамтешні люди живуть у страху. Російська пропаганда, нагадуючи вічний двигун, досі наганяє жах про «загрозу України» та «фашистів», «бандеровців», які буцімто з дня на день підуть у наступ і зрівняють Донецьк із землею.

Чотири роки тому миколаївське ТОВ «ЮГ ТЕХ СЕРВІС» запропонувало жителям дев’яти старих будинків по вулицях 1-а Лінія, 8-а Повздовжня, 9-а Повздовжня, Шкільна та Будівельників капітально відремонтувати теплові вводи у будинки і встановити прилади обліку теплової енергії. Пропозицію аргументували тим, що після завершення зазначених робіт витрати мешканців в оплаті за спожите тепло зменшаться. Містяни погодилися. Вони власним коштом оплатили проєкт встановлення теплових лічильників, але внаслідок здійснених робіт стали платити майже втричі більше, ніж до ремонту та встановлення лічильників. Чому так сталося і як тривала боротьба миколаївців за відновлення їхніх прав на доступні тарифи, дізнавався «УК».

Фармацевтичні компанії Pfizer, BioNTech та Moderna оголосили, що вакцини, над якими вони працювали, виявилися більш ніж на 90% ефективними. Pfizer уже заявив, що планує подати заявку на початок екстреного використання вакцини протягом кількох днів.

За кількістю та різноманіттям (понад 140 тисяч) унікальних пам’яток у різних регіонах Україна належить до країн з багатющою історико-культурною спадщиною. Нині триває активне проникнення нашої країни у світовий культурний простір, тому повне та глибоке виявлення й вивчення культурної спадщини для її комплексного збереження та використання — гуманістичне і науково-практичне завдання державної ваги. Захист вітчизняної культурної й духовної спадщини визнано одним із пріоритетів Стратегії національної безпеки України.