Працівники тваринницької галузі на Чернігівщині підсумували 2016 рік зростанням показників виробництва молока та м’яса.  Лише за 11 місяців у сільськогосподарських підприємствах було вироблено 210,5 тисячі тонн молока, що на 4,2% більше, ніж за відповідний період 2015-го (в Україні відбулося зростання на 1,3%). Вирощування м’яса худоби та птиці збільшено на 1,1%, що теж перевищує середній показник у країні.  Та це лише початок. В області роблять кроки у бік зростання показників і  прагнуть більшого. Про те, як планують втілити задумане в життя, розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олег КРАПИВНИЙ. 

Дорадництво — порівняно нове суспільне явище —  має на меті відродити сільське господарство та забезпечити його стабільні прибутки на основі підвищення рівня знань та практичних навичок, забезпечення найновішою інтегрованою інформацією із різних сфер, індивідуальними практичними порадами формувати нового господаря з новим типом економічного мислення, ринковою мотивацією та поведінкою. Сільськогосподарська дорадча діяльність уже стає явищем економічним і політичним. В усіх регіонах України сформовані та функціонують сільськогосподарські дорадчі служби, працюють і надають дорадчі послуги на постійній основі професійні сільськогосподарські дорадники, а також експерти-дорадники, яких внесено до державного реєстру. 

Нещодавно в Києві відбувся Другий виноробний форум, організований Торгово-промисловою палатою України та корпорацією «Укрвинпром» за підтримки Українського бюро винограду та вина і Всеукраїнської асоціації виробників продукції садівництва та виноградарства. Зауважимо: перший проходив у столиці України в лютому 2016-го з ініціативи трагічно загиблого журналіста Павла Шеремета. На вшанування його пам’яті й на продовження розпочатої ним справи винороби запропонували надалі проводити такі форуми двічі на рік, тим паче, що поговорити є про що. 

Аграрний сезон, як відомо, рахують від урожаю до врожаю, тому в новий рік переходять не лише здобутки, а й проблеми та загрози, що виникли раніше. Певна річ, про здобутки говорити приємніше. Але, на жаль, деякі загрози, що їх українські аграрії успадкували від року, що минає, не лише нікуди не зникнуть, а й можуть посилитися. 

Держава змінює правила гри на аграрному ринку, проте якими вони будуть, сільгоспвиробники ще й досі остаточно не знають.  

Коли ми кажемо: Україна — велика аграрна держава, то розуміємо, що індустріальною її навіть авансом не назвеш. Рекордні й дедалі більші врожаї чомусь ніяк не призводять до карколомних зрушень ані у переробній промисловості, ані у виробництві сільгосптехніки та сільгоспхімії. Втім, є одна задіяна під наше зерно галузь, де вже кілька років поспіль спостерігається справжнісінький бум. Це будівництво портових зернотерміналів та інших потужностей для відвантаження вітчизняних врожаїв за кордон. 

Ті, хто знає або щось чув про селище Миколаївка (донедавна Жовтневе), неодмінно згадують місцеву агрофірму «Вікторія». Адже вони, вважай, невіддільні одне від одного: впродовж останніх років і господарство, і населений пункт асоціюються насамперед з міцним аграрним господарюванням, чистотою й охайністю на території й виробництві, високим рівнем добробуту місцевої громади.

Власкорові «Урядового кур’єра» у Сумській області це вдвічі приємніше, бо Миколаївка — його мала батьківщина. Тож щоразу, навідуючись до рідних місць, неодмінно цікавлюся змінами і новинами, які, на щастя, здебільшого світлі, добрі та оптимістичні. 

Не стверджуватимемо, що для державної підтримки вітчизняного виноробства взагалі нічого не робиться. 7 жовтня Президент України Петро Порошенко підписав закон, який скасував ліцензію на оптовий продаж алкоголю для невеликих виробників місцевих плодово-ягідних вин із власної сировини, вартість якої досі становила 500 тисяч гривень на рік. Отже, створення невеликих вітчизняних підприємств, які б виготовляли ексклюзивні місцеві сорти вина у невеликих кількостях на кшталт французьких шато, стало реальністю.  

Якось вразила картинка, котра зненацька потрапила на очі: щасливі споживачі дякують Всевишньому за хліб, а стомлений комбайнер відповідає: «Будь ласка!» Чернігівські аграрії, знаючи, що зерновими приростає добробут краю, працюють на урожай фактично цілорічно. Нинішній збиральний сезон ще триває, та попередні результати свідчать, що жителі області будуть із хлібом, оскільки середня урожайність зернових краща, ніж торік, і становить 50 центнерів з гектара. На 4 тисячі тонн більше торішнього зібрано гречки, непоганий урожай проса. Порадували також обсяги зібраного зерна соняшнику та сої.

Наступний етап — якнайкраще розпорядитися вирощеним, у тому числі зберегти зерно в належних умовах. Про це наша розмова з виконуючим обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олегом КРАПИВНИМ. 

Фермерському господарству «Таврія-Скіф», що в Запорізькій області, щойно виповнився 21 рік. Сімейний бізнес брати Олег та Сергій Калімани, тесть Сергія Василь Іванович та брат дружини Віталій Юрченки 1995 року починали з площі у 38 гектарів. Спочатку організували фермерські господарства на своїх паях, відтак об’єдналися під єдиним прапором «Таврія-Скіф». Нині господарство обробляє 7 тисяч гектарів землі, працюють 200 постійних трудівників і майже 400 сезонних. 500 гектарів землі засаджують овочами, 156 гектарів — сади, під теплицями закритого ∂рунту — 2 гектари, є власний олійний цех, пекарня, млин, навіть будівельна бригада. «Таврія-Скіф» — бюджетоутворююче підприємство Михайлівського району, останні 15 років отримує стабільно високі врожаї, є лідером за врожайністю не лише в районі, а й у всій Запорізькій області.