АПК

 Фахівці з різних країн висловлюють небезпідставне побоювання щодо збитковості вирощування пшениці та кукурудзи в нинішньому сезоні. Це пов’язано із широкомасштабною війною в Україні. «Урядовий кур’єр» попросив експертів проаналізувати сучасні тренди на ринку та з’ясувати, чи не забракне світові зерна.

 СТОВ «Перемога» Сумського району — компактне і високорентабельне аграрне підприємство, де вирощують вагомі врожаї сільськогосподарських культур, насамперед пшениці. Цього року, за словами директора товариства Анатолія Онайка, озимина в доброму стані. На всіх більш як 500 гектарах рослини зберігають високий відсоток життєздатності, що дає підстави розраховувати на високий урожай. Принаймні, не нижчий, ніж торік, коли зібрали більш як по 60 центнерів з гектара. 

 Про вплив російської агресії на продовольчу безпеку України та світу і впровадження нових виробничих технологій ішлося днями під час семінару в межах проєкту Міжнародної організації праці та ООРУ. Як повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики, в заході, крім фахівців профільного міністерства, взяли участь представники НАНУ, Аграрної конфедерації України, директор з міжнародних відносин, керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв’язків міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Ауліккі Хулмі, провідні українські й міжнародні експерти.

 Полтавська міська рада успішно пройшла етап добору в ме­жах всеукраїнської ініціативи «Сади Перемоги у містах» і розпочала втілювати проєкт «Міський сад-город у Полтаві». Така співпраця відбувається згідно з укладеним меморандумом між міською радою та Alinea International Ltd — виконавцем проєкту «Супровід урядових реформ в Україні». Про це повідомила керівник КО «Інститут розвитку міста Полтава» Тетяна Татаріна. Цей проєкт міжнародної технічної допомоги фінансує уряд Канади.

 Черкащина надійно тримає продовольчий тил, а її агропромисловий комплекс, який є головною складовою економіки регіону, забезпечує продовольчу безпеку та вагомо впливає на наповнення ринку. Так недавно оцінив ситуацію заступник начальника обласної військової адміністрації Олександр Турченяк. Війна постійно вносить корективи у вже налагоджену звичну роботу працівників АПК. 

 Кілька років ми  бачили значне зростання ролі аграрного сектору в економіці країни. Проте через повномасштабне російське вторгнення галузь зазнала колосальних збитків. Відбулося зменшення посівних площ, скорочення виробництва, падіння експорту, подорожчала логістика тощо. Усі ці чинники, а також погодні умови впливатимуть на весняну посівну кампанію.

 Купуючи тваринницьку продукцію, навряд чи хтось замислюється про відповідну породу худоби: молоко  — то й молоко, м’ясо — то й м’ясо, сир —то й сир. Хіба що окремі гурмани або допитливі вряди-годи можуть поцікавитися. А цивілізовані країни весь час підкреслюють унікальність виробленої сільськогосподарської продукції. До прикладу, у Франції певні види сирів виготовляють лише з молока місцевої нормандської породи корів, в Іспанії для виготовлення знаменитого хамону використовують тільки свиней іберійської породи.

 Торік український бізнес експортував 99,8 мільйона тонн товарів (з яких 16,3 мільйона — через зерновий коридор) на суму 44,1 мільярда доларів США. Цей результат перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко назвала подвигом в умовах війни. «Це перший рік, коли фізичні обсяги експорту такі важливі, — через війну і блокаду портів на перший план у торгівлі вийшла логістика. Так, вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж 2021-го, фізичні обсяги скоротилися на 38,4%, але підсумки як для умов воєнного часу позитивні. Поки що всі цифри — оперативна статистика. Уточнені дані буде оприлюднено 15 лютого, як і інформацію про міжнародну торгівлю послугами», — цитує слова урядовиці пресслужба міністерства.

Торік через війну, розв’язану росією проти нашої держави, величезних збитків зазнали різні галузі української економіки. Надзвичайно сильно постраждав аграрний сектор. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на брифінгу розповів, що агросектор зазнає втрат через війну. Зокрема, понад 20% орних земель наразі не під контролем України, а під окупацією. Це здебільшого землі, які давали країні ранні зернові (озиму пшеницю, частково озимий ячмінь) та частково соняшник. І саме вони нині найбільш заміновані.

 Це довів дводенний народний форум «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог», який відбувся у Києві.   Представники Асоціації фермерів та приватних землевласників України, особистих селянських господарств, організацій громадянського суспільства, академічної громадськості, які зібралися разом у великій конференц-залі НАН України, обговорили найактуальніші питання продовольчого забезпечення українців продукцією вітчизняного виробництва, основних підходів щодо розширення участі селян і фермерів у процесах повоєнного відновлення України,  налагодження політичного діалогу між дрібними сільськогосподарськими виробниками та органами влади різних рівнів.

 Кожне четверте із 5,2 тисячі опитуваних сільських домогосподарств скоротило або зупинило сільськогосподарське виробництво через війну. А в деяких регіонах України понад 40 відсотків домогосподарств припинили виробництво сільгосппродукції. Такі дані містяться в оприлюдненому днями звіті продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Вплив війни на сільське господарство та засоби до існування сільського населення в Україні».

 Втрата обсягів виробництва продукції рослинництва в натуральних величинах 2022 року порівняно з попереднім становить 35—40%. Так вважає провідний аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. «Це зумовлено скороченням посівних площ (тимчасовою окупацією кількох областей України) і нижчою врожайністю порівняно з попереднім роком. У тваринництві ситуація трішки краща, однак і тут спостерігається скорочення обсягів виробництва на 10—15%  залежно від категорії», — зазначає експерт.