Цього разу захід відкривав перший заступник міністра оборони Іван Руснак, наводячи факти-спростування щодо заяви народного депутата фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва про нібито ненадійність пластин у бронежилетах українських військових у зоні АТО. Він заявив, що бронежилети для наших вояків відповідають стандартам і всім технічним критеріям четвертого класу захисту. Спеціальна комісія провела відповідні випробування цих бронежилетів, що й дало підстави посадовцю з Міноборони стверджувати: «Пластина витримала всі кулі. Такі бронежилети закуповує Міноборони для Збройних сил». Він поінформував Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що підприємство-монополіст з постачання бронежилетів українській армії «Темп-3000» технологічно відпрацювало пластини 5-го і 6-го класу захисту. Вони важчі, однак постачатимуть їх у спецпідрозділи, які ведуть контактний бій з противником. Бо такі види захисту не рекомендовано для масової поставки у війська. Вислухавши доповідача, глава уряду доручив направити результати експертизи пластин для бронежилетів у парламент і депутатові фракції «Батьківщина».
Економіка
Робоча поїздка Прем’єр- міністра Арсенія Яценюка до Харкова не обмежилася лише благословенням груп швидкого реагування патрульної поліції, про що ми писали у попередньому номері. Це місто — потужний промисловий та індустріальний центр країни. Тож не побувати принаймні на одному з великих підприємств глава уряду просто не мав права. Ним став завод «Електроважмаш». Тут склалася непроста ситуація з керівництвом, тож Прем’єр мусив розібратися що й до чого. Простіше кажучи, судовим рішенням стосовно іншого судового рішення відбулося звільнення одного керівника і призначення іншого, що, на думку Арсенія Яценюка, неприпустимо.
— У 2005 році Закарпатська область першою отримала сертифікат відповідності європейським вимогам лісокористування, а тепер ми повинні пройти ресертифікацію, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Міжнародний аудит від середини лютого протягом двох тижнів проводитиме компанія FCE, яка представляє Всесвітній фонд охорони природи. Перевіряльники керуються десятьма принципами, що супроводжуються 50 критеріями.
Днями Міністерство аграрної політики та продовольства України презентувало державний логотип органічної продукції (справді образний і промовистий), який визначатиме її товарне «обличчя» і слугуватиме своєрідним виробничо-торговельним брендом. Але наскільки висока ймовірність масової появи в торгівлі таких продуктів? Не знайдеться покупця, який би не хотів купувати їжу, виготовлену без застосування будь-яких хімічних чи мінеральних добавок, що останніми роками буквально нашпигували землю. І судячи з нинішніх аграрних тенденцій, навала штучних стимуляторів на полях і фермах навряд чи ослабне.
Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна.
Питання, чи бути нашій землі предметом вільної купівлі-продажу, на найвищому державному рівні майже вирішено. Проте єдиної думки у суспільстві немає. Дискусії тривають. Бо це якраз та ситуація, коли перш ніж прийняти остаточне рішення, треба дуже добре подумати. Кореспондент «УК» розпитав кандидата наук з державного управління, в. о. завкафедрою автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Григорія ШАРОГО, що він думає з цього приводу.
За всіх політичних метаморфоз і організаційних неузгодженостей, які неминуче виникають під час кардинальних змін у суспільстві, в кожному регіоні нагромадилося багато проблем. Їх невідкладно потрібно розв’язувати, адже від цього залежить життя людей, можливість просувати заявлені в державі реформи.
Громадські консультації, ініційовані Державною регуляторною службою, що проходили днями у Клубі Кабміну, були гарячими. На захід з’їхалися директори найбільших промислових підприємств, що працюють на експорт, зерновики, залізничники та профспілки. Кожна сторона намагалась донести і відстояти свою позицію.
За вікном уже ледь не весняне тепло — ось-ось у поле. А фермери та селяни — у глибокій зажурі: не знають, звідки брати гроші на посівну. Адже крім нестабільних цін через зростання курсу долара на паливно-мастильні матеріали, насіння, міндобрива, розбалансованого аграрного ринку, цього року ще й мізерна бюджетна підтримка. На всю країну на часткову компенсацію банківських кредитних ставок за програмами пільгового кредитування передбачено лише 300 мільйонів гривень і ще 50 мільйонів — на розвиток тваринництва. При цьому аграріям скасували спецрежим 100-відсоткового відшкодування ПДВ, що діяв до 1 січня 2016 року. І встановили 80% повернення ПДВ у тваринництві, 50% — в овочівництві та 15% — у рослинництві. За таких умов не можна розробити бізнес-план на сезон, не кажу вже про господарський рік. Для завжди терплячих селян зміна в системі оподаткування стала останньою краплею, і вони вийшли під Верховну Раду, а потім і перекрили дороги, зокрема на Рівненщині. Кажуть, продовжуватимуть у такому дусі, якщо не буде полегшення податкового навантаження.
Нещодавно Кабмін змінив постанову «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги», чим істотно посилив вимоги до банків-агентів. Виконати їх банкам буде вкрай важко, тому, по суті, йдеться про те, що уряд має вкотре велике бажання перевести всі зарплатні проекти бюджетників у державні банки.
Коли 26 червня 2015 року директором колись потужного промвелета призначили «варяга» Олега Винника, мало хто зі старожилів вірив у швидкі зміни на краще. Та сталося, здавалося б, неможливе. Завод уже розрахувався з багатомільйонними боргами, заробітки піднялися в рази, робітники зітхнули з полегшенням. — Відбулися грандіозні зміни, — каже голова первинної профспілкової організації ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» Володимир Батюнін, людина літня, який, пригадую, найбільше сумнівався в новому керівникові не з місцевих, що той зможе підняти завод із прірви. — Із червня завод постійно додає, і ми вийшли на належний рівень. Це без зайвих слів, щоб не зурочити.
Під захоплені вигуки наших інформагенцій, зловтішні репліки недоброзичливців та стримані коментарі фахівців агітпоїзд з Іллічівська (півмісяця тому це місто звалося саме так) з деяким запізненням дістався пункту призначення на кордоні Казахстану з Китаєм. Чому агітпоїзд? Тому що суто технологічних резонів для того, щоб гнати напівпорожній потяг через півсвіту і дві поромні переправи фахівці не вбачають. Шлях цей не був чимось незвіданим — сухопутний маршрут через Кавказ і Середню Азію «протоптали» ще у 1990-х й назвали його міжнародний транспортний коридор TRACECA (Transport corridor europed Caucaus Asia). Тож, мабуть, трішки відтермінувавши старт, можна було залагодити всі організаційні питання (зокрема розробити тарифи) і відправити до Китаю Трасекою чи, більш поетично, новим Шовковим шляхом уже повноцінно завантажений потяг. Імовірно, тут переважила передусім політична доцільність дати негайну відповідь агресорові — через кілька днів після того, як він закрив свої кордони для українських та трансукраїнських товарів.