Майже щомісяця в нашій країні закривають той чи той банк, це вже не дивує експертів і навіть пересічних громадян. Проте зовсім нещодавно в Україні начебто закріпилися нові тенденції — намагання банків зливатися одне з одним та масштабне закриття філій і відділків великих та середніх банків, які є доволі успішними.

«УК» намагався розібратися в цих трендах і в тому, як все це може вплинути на економіку країни та клієнтів фінустанов. 

Державна фіскальна служба (ДФС) розмістила на своєму сайті проект постанови про введення мінімальних цін на сигарети. А кількома днями раніше Кабінет Міністрів опублікував підписаний Прем’єром План пріоритетних дій уряду, одним із пунктів якого передбачено мінімальні ціни на тютюн скасувати. Що це — звичайна бюро кратична «нестиковка»? «УК» поцікавився думкою експерта тютюнового ринку, директора із корпоративних та юридичних питань компанії «Імперіал Тобако Юкрейн» Олега Стрекаля. 

Кількість наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 червня 2016 р. становила 42 673,9 тис. осіб. Упродовж січня—травня 2016 р. його чисельність зменшилася на 86,6 тис. осіб.

Порівняно із січнем—травнем 2015 р. обсяг природного скорочення зменшився на 8,2 тис. осіб. 

Уже кілька років поспіль йдеться про осучаснення «старих» пенсій, але досі істотних кроків у цьому напрямку не зроблено. А тим часом це мрія багатьох пенсіонерів, які пішли на заслужений відпочинок до 2012 року, адже виплати для них обчислюються за іншим алгоритмом, ніж для тих, хто став пенсіонером пізніше. Як пояснює прес-служба Мінсоцполітики, пенсії, що призначають щороку, вираховують на підставі формули, закладеної в закон про обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування. За розрахунок пенсії беруть середню зарплату того року, якого людина оформляється на заслужений відпочинок. І, відповідно, ті, хто оформив пенсію приміром у 2010 році, й ті, хто оформив у 2016-му, мають різний розрахунковий розмір середньої зарплати. 

Через понад два десятки кілометрів від районного центру Драбів із-за лісосмуги вигулькнула Остапівка. Село невелике, загублене серед майже непроїзних місцевих доріг, сховане поміж пшеничних, кукурудзяних та соняшникових ланів на правому березі річки з дивною назвою Чумгак. Дослідники вказують на тюркське її походження, що означає струмок, вода. У народі, однак, існує легенда, згідно з якою епідемія чуми, яка швидко поширювалася в часи середньовіччя, дійшовши до місця, де річка повернула на північ, утворюючи чималий гак, зупинилася. Отож люди й назвали річку Чумгак. 

В аграріїв нині гаряча пора. Чи щедро цього року нива віддячує хліборобам? Про це в матеріалах наших кореспондентів. 

«УК» неодноразово звертався до цієї теми. Але те, що діється останнім часом, викликає особливе занепокоєння. Скажімо, в першому півріччі 2016 року Держархбудінспекція (ДАБІ), а на цю службу покладено багато повноважень з ліцензування й контролю за будівництвом, провела 11,6 тисячі перевірок об’єктів будівництва та виявила 3,8 тисячі порушень містобудівного законодавства. Видано 159 приписів на усунення порушень, зупинено дію й скасовано 574 містобудівних документи (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, будівельні паспорти, паспорти прив’язки тимчасових споруд). 

Фермерське господарство «Таврія-Скіф», землі якого розкинулися на семи тисячах гектарів полів Михайлівського та Василівського районів Запорізької області, відсвяткувало двадцятирічний ювілей. Господарство займається овочівництвом, садівництвом та вирощуванням зернових. Тут працюють 240 фахівців  та чимало сезонних працівників, тож господарство 10 років поспіль є найбільшим роботодавцем серед сільгосппідприємств Запорізької області. 

Попередніх півтора року водії та підприємці — власники транспортних засобів на автодорогах Закарпаття не надто замислювалися над тим, скільки вантажу вони везуть на своїх залізних конях. Але період мораторію на перевірки, який тривав увесь цей час, закінчився. На трасі М-06 Київ — Чоп, зокрема на 756-му її кілометрі, встановлено пересувний пункт перевірки габаритно-вагових параметрів транспорту, що здійснює перевезення вантажів. 

«Електроважмаш» — підприємство, яке не має аналогів не лише на Харківщині, а й в Україні. Завод виробляє унікальну продукцію для теплових, атомних і гідроелектростанцій, обладнання для залізничного і міського електротранспорту. У 2000-му перебував у стані банкрутства. 2015-й закінчив із мільйонними збитками. З якими результатами підприємство підійшло до 70-річчя у 2016-му та які його перспективи розвитку, «УК» поцікавився у в. о. директора ДП «Електроважмаш» Дмитра КОСТЮКА.