Економіка

Якби півроку тому мешканцям цього регіону хтось сказав, що невдовзі вони житимуть як у середньовіччі — без електрики, водопостачання та інших зручностей, вони нізащо не повірили б. Але реальність виявилася гіршою від найпохмуріших прогнозів. Нині, за даними Луганської облдержадміністрації, внаслідок збройного конфлікту в регіоні пошкоджено і зруйновано понад 3700 об’єктів, а загальна сума збитків перевищує 3,1 мільярда гривень. Чи не найбільших руйнувань та ушкоджень зазнали об’єкти електропостачання — кількість таких сягнула вже за 3,3 тисячі. Внаслідок цього на початок вересня без струму залишились 116 населених пунктів області.

Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник? Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи». 

З 11 вересня всі валютні надходження з-за кордону фізичні особи, які мешкають в Україні, отримують лише в гривнях.  Саме так розпорядився Нацбанк своєю постановою №540. Щоправда, вона діятиме поки що протягом трьох місяців. Певна річ, таке нововведення вдарить по пересічних людях, які кров’ю та потом заробляють гроші в далекому та близькому закордонні і пересилають їх в Україну своїм батькам, дітям тощо.  «УК» побіжно вже звертався до цієї теми. Тепер ми хочемо розібратися в цьому нововведенні докладніше.  

Про це повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко, зазначивши, що нині готується підписання відповідного меморандуму про взаємопорозуміння учасників ринку з урядом.  Уже три роки поспіль зерновий ринок працює без заборон. А все завдяки домовленостям бізнесу та влади, спільному контролю вивезення збіжжя з України відповідно до означених балансів на маркетинговий рік, розповів експерт. Це запобігає надмірним обсягам експорту зернових і гарантує продбезпеку, а також дає змогу експортерам виконати свої зобов’язання за контрактами, а виробникам — забезпечити максимальні доходи. Крім того, зберегти імідж та позиції держави як експортера збіжжя, що посідає друге-третє місця у світі, зауважив президент УЗА. 

У нинішніх умовах, коли наш головний регулятор майже щотижня надає рефінансування комерційним банкам (що свідчить про певні невирішені питання в цих структурах), дуже корисним буде знати, як все ж таки пересічній людині розібратися — яка фінустанова є проблемною, а яка ні. Найперша та найголовніша ознака — банки починають надавати завищені відсоткові ставки за вкладами. Експерти це повторюють щоразу.  

За підрахунками деяких експертів, країна недоотримала від заборон на вивіз брухту понад 215 мільйонів доларів валютної виручки. Вітчизняне законодавство і чиновництво стіною стоїть на «захисті інтересів металургів», при цьому нехтуючи ринковими реаліями і лишаючи заготівельників брухту на межі виживання. Останнім невигідно продавати брухт за заниженими цінами вітчизняним меткомбінатам, а щоб продавати вторсировину за кордон, потрібно отримати у Мінекономрозвитку дозвіл у вигляді квоти.  

Про це під час «круглого столу» в Українському кризовому медіа-центрі повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Вона уточнила, що 0,5 мільярда доларів уже надійшло від СБ у вересні під програму Фонду і ще стільки ж має надійти. 

На круглому столі «Реформування банківського сектору: першочергові кроки», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, зібралася сила-силенна журналістів. Не очікувала такого ажіотажу навіть сама голова  Нацбанку Валерія Гонтарєва, зізнавшись, що стільки представників ЗМІ в одному місці ще ніколи не бачила. Це й не дивно, адже для населення питанням номер один є зростання  долара, утримання у межах розумного гривні та порятунок регулятором  неліквідних банків. 

Підготовка до зими Сєверодонецька — міста з населенням у 120 тисяч жителів — виходить на фінішну пряму. Контролюється подача теплоносія до  кожного з 820 тутешніх будинків. Хоча ситуація в регіоні змушує враховувати не лише  небезпеку обов’язкових заморозків, що наближаються, а й бойових дій, внаслідок яких виявилася замінованою Щастинська ТЕС. Ця станція на сьогодні забезпечує 92% електроенергії для усієї Луганщини. Воєнні дії поблизу теплоелектростанції загрожують майже двом мільйонам людей гуманітарною катастрофою. 

Майже чотири роки тому на околиці Миколаєва буяло дике поле. Занедбана територія пустиря згодилася б хіба що для проведення сафарі. Гектари колишніх земель будівельного батальйону нікого не «надихали» на побудову тут сучасного підприємства. Проте ентузіасти знайшлися. І буквально за два роки з нуля з’явився красень-завод. Історія нагадує казку про чудові палаци, збудовані за ніч, але це реальність.  

Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску.  Як налагодити  належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.  

Про особливості управління землями та ринку землі в Європі і яких змін у земельній сфері слід очікувати Україні, вступаючи в ЄС, «УК» запитав у  міжнародного експерта постійного радника проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільгоспземель в Україні» Стефана ФЕРБУНТА.