Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026

Економіка

Оперативність, якість і науковий супровід

Останніми роками мальовниче селище Сад під Сумами асоціюється із загальноукраїнським фестивалем промислових конопель Hemp Fest, який щороку збирає численних науковців, виробників, переробників цієї стратегічно важливої для України сільськогосподарської культури. Ось і цієї осені сюди завітали майже 80 учасників не тільки із Сумської, а й Хмельницької, Рівненської, Вінницької, Житомирської, Київської, Чернігівської, Харківської, Полтавської та Одеської областей. З огляду на воєнний стан захід провели у форматі науково-практичного семінару, що дало змогу проаналізувати здобутки коноплярства на полях інституту, області й України, виокремити пріоритети подальшого розвитку галузі, зокрема підвищення врожайності та якості врожаю, розширення галузей застосування насіння, волокна, стебел. 

Зрушення стосуються нерухомості

 8 вересня Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений у парламенті законопроєкт №5091, який запроваджує запобіжні заходи від шахрайства забудовників. Чимало експертів вважають цей документ революційним. «Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати цей документ, щоб з’ясувати, чим він добрий для пересічних українців та поганий  для  недбайливих забудовників. Жодна українська компаніязабудовник не захотіла коментувати цей документ. Із цього можна зробити висновок, що закон добряче вдарить по потенційних та реальних не зовсім правових діях таких фірм  стосовно їхніх інвесторів.

Міжнародні резерви: настав час поповнення

 В Україні невпинно скорочуються золотовалютні резерви. Якщо на початок повномасштабної війни їх було 31 мільярд доларів, то тепер — лише 22,4 мільярда доларів. Яка причина такого скорочення? Чи можна було уникнути цього? «Урядовий кур’єр» шукав вичерпні відповіді на ці та інші запитання. Напередодні повномасштабної війни Україна мала істотний запас золотовалютних резервів — 31 мільярд доларів. Після початку російського вторгнення більшість людей стали скуповувати валюту, щоб зберегти заощадження. Кількість валюти в державі стрімко зменшилася внаслідок обвалу експорту через бойові дії та заблоковані порти.

Гранти — мікро, користь — максі

 Сумчанка Євгенія Пазинич — далеко не новачок у бізнесі: тривалий час займається підприємництвом в галузі ремонту та обслуговування автотранспортних засобів, має власну автомобільну мийку. Давно виношує задум про розширення бізнесу з надання послуг професійного хімічного чищення килимів. Підприємниця вважає, що ця послуга в області недостатньо розвинена та перебуває на стадії становлення. Дуже часто після непрофесійної хімчистки замовники отримують послугу не найвищої якості — килими втрачають вигляд.

Три десятки змін

 Нещодавно лідерка партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що парламент розглядатиме податкову реформу, яку назвали «10—10—10», лише якщо її підтримає Кабінет Міністрів України. Тож згодом, коли це відбудеться, у Верховній Раді має з’явитися урядовий законопроєкт. Автори податкової реформи висувають кілька вимог до неї. Насамперед податок на прибуток (ПП), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і податок на додану вартість (ПДВ) мають становити по 10% кожний. Заплановано скасування єдиного соціального податку (ЄСВ) та військового збору (нині 3%).

Бюджет-2023: головний пріоритет — оборона та безпека

 В умовах широкомасштабної війни, яку розв’язала росія проти нашої держави, український уряд докладає всіх зусиль, щоб країна могла протистояти агресорові та виконувала всі взяті на себе зобов’язання. А щоб вчасно почати фінансувати видатки в наступному році, Кабінет Міністрів вже напрацював і презентував держбюджет-2023. «Попри війну, ми передаємо бюджет до парламенту вчасно, тобто до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги. Уже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є.

Сільське господарство під час війни: зміна пріоритетів

 Попри масштабні руйнування сільськогосподарської інфраструктури, мінування наших полів та зниження обсягів виробництва, провідні експерти стверджують, що цій ключовій галузі навряд чи загрожує втрата статусу житниці Європи та світу. «Урядовий кур’єр» намагався проаналізувати стан сільського господарства України в цей важкий воєнний час, зміни у спеціалізації вирощування культур та роботу тваринництва, життєдіяльності підприємств.

Чи зустріне батьківщина податками?

 Згідно з чинним податковим законодавством, українські біженці мають задекларувати отримані від іноземних урядів кошти. А якщо так, то декларацію про отримані у 2022-му гроші треба подати до 1 травня 2023 року. Із цих грошей до 1 серпня 2023-го треба сплатити податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%). Чимало біженців,  дізнавшись про це, обурюються, кажучи, що за кордоном їм і так живеться нелегко, й  витрачають вони там не лише гроші іноземних урядів, а й свої кревні, які закінчуються.

Головний документ наступного року: які сценарії нас чекають

 Ще наприкінці першої декади серпня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розпочав роботу над державним бюджетом країни на наступний рік, наголосивши, що це буде документ воєнної економіки, в якому пріоритети — армія та безпека. Керівник уряду дав чітко зрозуміти: державний бюджет-2023 передбачає збереження виплат за всіма соціальними програмами. «Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему, хоч офіційних напрацювань щодо головного фінансового документа на 2023 рік ще немає. 

Жнивний фронт: що показав серпень

Миколі Зимогляду 58 років. Із них 36 працює у СТОВ імені Шевченка раніше Лебединського, нині Сумського району, зокрема 17 — генеральним директором. У молоді роки тривалий час трудився пліч-о-пліч із колишнім керівником господарства героєм соціалістичної праці світлої пам’яті Іваном Остапенком. Саме від нього перейняв найкращі риси аграрія-господарника, завдяки чому товариство багато років залишається флагманом сільськогосподарської галузі Сумщини й України.

Важка, але перемога!

Хлібороби Полтавської області здобули важливу перемогу на аграрному фронті. У складних погодних умовах і з розбомбленим Кременчуцьким НПЗ, коли пальне для збиральної кампанії доводилося завозити з-за меж області, вони впорали майже 368 тисяч гектарів ранніх зернових сільськогосподарських та зернобобових культур. Зокрема 262 тисячі гектарів озимої та ярої пшениці, 91,4 тисячі гектарів озимого та ярого ячменю, 4,4 тисячі гектарів жита, 2,2 тисячі гектарів вівса, 7,7 тисячі гектарів гороху і намолотили 1,5 мільйона тонн зерна (торік було 1,73 мільйона тонн), з них пшениці 1,1 мільйона тонн.  Середня врожайність — 41,2 центнера з гектара.

Банки тримають планку

 Нещодавно Нацбанк України оприлюднив звіт про роботу банківської системи під час воєнних дій. У ньому зазначено, що діяльність банківських установ уже повністю відновлено навіть у тих місцевостях, які було звільнено від окупантів. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно проаналізувати сучасний стан роботи банків.