Чому черговий? Бо нові стандарти мали б діяти у нас ще з 1 січня 2010-го, але рішення щодо цього постійно переносились. Аргументація — три з шести вітчизняних НПЗ Дрогобицький, Надвірнянський (належать групі «Приват») і Шебелинський (НАК «Нафтогаз України») не модернізовані та можуть виробляти пальне лише за старими стандартами «Євро-2», «Євро-3».
Економіка
На урядовому брифінгу керівництво митної та прикордонної служб підбили підсумки роботи під час Євро-2012. Зокрема, перший заступник голови Держмитслужби Олександр Дороховський повідомив, що очолюване ним відомство забезпечило максимально швидкий і комфортний перетин кордону під час європейської футбольної першості.
Співпраця у галузі морського, залізничного, авіа- та автотранспорту стали головними темами для обговорення під час одинадцятого засідання підкомісії з питань транспорту комітету економічного співробітництва українсько-російської Міждержавної комісії під головуванням віце-прем’єр-міністра України Бориса Колеснікова та міністра транспорту Російської Федерації Максима Соколова.
Після футбольного Єврочемпіонату єврочиновники суттєво змінили риторику стосовно України. Принаймні говорячи про економічний розвиток нашої держави та реформи в енергетичному секторі.
Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери.
Полтавська область за запасами води перебуває на 11 місці в Україні, а тому до наявних тут ставків, річок, озер, боліт, підземних водних ресурсів населення завжди ставилося з особливим пієтетом. У 1970-х та 1980-х роках в області побудували більшу (із наявних) кількість малих водосховищ, ставків, шлюзів-регуляторів на річках. Майже в кожному населеному пункті, особливо в селах, побудовано водойму. А то й цілі їх каскади, що були на утриманні колгоспів і радгоспів. Вони підтримували їх у робочому стані й ремонтували. Після реформування агросектору землі водного фонду разом із прибережними смугами і гідроспорудами перейшли у відання селищних та сільських рад — відтоді всі ці об’єкти, що мають балансову вартість, практично є безгоспними і поступово виходять з ладу, а нові не будуються. Тому обласна влада ставить завдання — зберегти хоча б наявні ставки, водосховища та гідротехнічні споруди у складі водогосподарського комплексу регіону.
На відміну від чорноземних регіонів, що спеціалізуються, насамперед, на вирощуванні зернових, поліське село традиційно тримається молочного тваринництва. Більш того, вже перетворене на штамп визначення «корови-годувальниці» якнайточніше відображає реальний стан справ, бо йдеться як про молоко до столу, так і органічну поживу для полів, без удобрення яких на Поліссі доброго урожаю не дочекаєшся. Отож цілком закономірно, що Житомирщина за поголів’ям ВРХ — на шостому місці в державі, за чисельністю корів — на четвертому, за валовим виробництвом молока — на п’ятому. Для області, де жителів майже вдвічі менше, ніж, наприклад, на Одещині, Львівщині чи Дніпропетровщині, це напрочуд вагомі показники.
Урожай сільгоспкультур 2012 року однозначно буде меншим за минулорічний. Втім, фахівці майже в один голос запевняють, що зібраного цілком вистачить для забезпечення попиту на внутрішньому ринку. При цьому уряд ставить перед аграріями завдання, щонайменше, зберегти досягнуті важкою працею експортні показники. І навіть зміцнити державний потенціал у цій сфері.
У січні — травні 2012 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року приріст промислової продукції становив 0,7%. Зростання випуску продукції спостерігалось у добувній промисловості, виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, хімічній та нафтохімічній промисловості, машинобудуванні, виробництві та розподіленні електроенергії.
У місті над Ворсклою презентували дослідження за кілька останніх років Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з цього питання. Висновок невтішний: в Україні щось таки робиться з реформування цієї сфери, але недостатньо.
Те, про що говорять і мріють в Україні — незалежність від газової монополії, на нафтовому ринку давно є реальністю. Бензин ми імпортуємо більш ніж з десяти країн, що унеможливлює будь-які цінові домовленості. Нафту Україна отримує з Росії, Азербайджану, Казахстану, видобуває з власних родовищ. При цьому ринок регулює сам себе, без втручання держави.
Причин, через які суб’єкти господарювання порушують конкурентне законодавство, не злічити. Як і кількості зловживань, що їх постійно виявляють фахівці АМКУ по всій країні. Обласні територіальні відділення штрафують порушників, однак їхня чисельність не зменшується навіть попри значні суми, які винуватці змушені перераховувати до бюджету. Складається враження, що зароблене незаконним шляхом не йде ні в яке порівняння з можливими втратами.