Економіка

Під час робочої поїздки до АР Крим міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з ходом весняно-польових робіт, побував на племінному заводі з вирощування і розведення української червоної молочної породи корів тощо. Керівник підприємства «Партизан» Петро Калин звернув увагу міністра на низку проблем, з якими стикаються кримські аграрії. Зокрема йшлося про потребу збільшення виплат дотацій на підтримку розвитку молочного і м’ясного тваринництва, проблеми з подачею води для зрошування полів та високу ціну її перекачування.  

Як без годівлі курки не можна отримати яйця, так і без вкладань не може бути віддачі. Цей принцип чудово освоїли у Криму, створивши максимально привабливі умови для інвесторів. І результат не забарився. Торік Крим очолив ТОР-10 регіонів України з приросту прямих іноземних інвестицій (41,3%), значно обігнавши Івано-Франківщину, що посіла в рейтингу друге місце (приріст —  21,4%). У Мінекономіки Криму повідомили, що на 1 січня 2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив $ 1,17 млрд, тобто у розрахунку на кожного кримчанина припадає майже $ 600.

Останніми роками точиться багато розмов про глобальне потепління. З цього приводу презентовано не одне наукове дослідження і майже кожне з них критикують скептики. Проте є очевидні факти зміни клімату, які, якщо уважно придивитися, неозброєним оком може побачити кожен. Скажімо, ми всі помічаємо, що рік у рік зима в Україну приходить пізніше, а стовпчик термометра в холодний період піднімається трохи вище, ніж зазвичай. Кліматичні зміни найбільше відчуває сільське господарство, зокрема рослинництво. Тож «УК» спробував дізнатися думки з цього приводу представників профільних відомств та наукових установ.    

Шахтний метан — одвічний супутник вуглевидобутку. Проблема його нейтралізації виникла паралельно з початком нелегкого підземного промислу. Cпершу наявність газу у виробках сприймали лише  як шкідливий чинник, який потрібно ліквідувати для безпечної роботи гірників. Власне, безпека людей — і сьогодні головний пріоритет дегазації вугільних пластів, хоч існують ще й інші напрямки — екологічний та економічний. Щодо останнього, то його важливість не викликає сумнівів із урахуванням актуальності використання альтернативних джерел енергії. Тим більш, що промисловий Донбас, маючи у вугільному підземеллі багатющі запаси шахтного метану, поки що не може похвалитися раціональним його використанням.

Приводом для написання цієї кореспонденції стала інформація, поширена у мережі Інтернет. У ній ішлося, що за попередній рік число підприємців на Черкащині скоротилося на 50 тисяч. З огляду на те, що в області всього приблизно 55 тис. підприємців, у достовірності цих даних я засумнівався і звернувся за коментарем в обласне управління розвитку підприємництва. За словами начальника управління Миколи Папуші, кількість підприємців на початок 2012 року, порівняно з відповідним періодом 2011-го, справді зменшилася на майже п’ять тисяч. І це, на його думку, природний процес, бо з бізнесом попрощалися так звані «мінімізатори» та «тіньовики», що не «дружили» із законом. Зате свою справу відкривають нові суб’єкти підприємницької діяльності, чому й сприяє місцева влада.  

Президент Віктор Янукович провів планову зустріч з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, у ході якої глава уряду доповів про стан національної економіки та поточні питання, що потребують нагального вирішення. «Ми домовилися, що уряд посилить увагу до таких важливих галузей, як промисловий комплекс і транспорт», — поінформував Микола Азаров після закінчення зустрічі. 

З агрострахуванням в Україні не склалося. Кілька спроб впровадити випробуваний в усьому світі механізм захисту вітчизняного товаровиробника від примх погоди не увінчався успіхом. Непростою була й доля Закону «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою». Ухвалений наприкінці минулого року, в січні цього він був заветований Президентом. Однак уже в лютому депутати знову проголосували за документ, а вже 2 березня глава держави підписав рамковий закон, який дає можливість для гнучкого розвитку системи аграрного страхування, не прив’язуючись до жорстких норм і правил.

300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.  

Цікаво: за Київської Русі яблуко було з черв’яком, чи без нього? Та ні, у мене ні на йоту немає бажання одягти кольчугу, шолом, припнути до пояса меча, взяти у ліву руку щит, щоби правою зірвати з дерева «колискове» яблуко. Річ у іншому. Зайшов до супермаркету, а там гарна молодиця стоїть перед полицею з яблуками, як ніби вони їй мають щось сказати. Зробити вибір, справді, непросто, адже асортимент широкий: червонощокі, жовті, зелені, більші і менші, вітчизняні та імпортовані. І за ціною різні — від 12 до 21 грн за 1 кг. Ну, думаю, зараз я її спровокую. Та підійшов до лотків і закляк, згадавши, що у студентські роки один професор повчав: «Найкраще те яблуко, в якому є черв’як». То яке краще, власне, тепер, навесні, коли пролежало півроку? Чи корисне воно?  

Вітчизняні агрохолдинги та нові вертикально і горизонтально інтегровані утворення вміло використовують податкові пільги, преференції, передбачені законодавчо для розвитку сільського господарства. Натомість якість життя селян щороку погіршується через консервативне ставлення до них як до «підсобних» і «неперспективних», адже вони практично не мають прямого доступу до системи держпідтримки. Їхні потреби у модернізації виробництва, отриманні справедливих цін, захисті економічних і соціальних інтересів нехтуються. Із 3,1 млн осіб, зайнятих у 2010 р. в агросекторі, приблизно 2,2 млн вважалися такими, що працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), і перебувають поза системою соцстрахування.

«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер. Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. 

Це дасть можливість заповнити внутрішній ринок власним якісним насінням, зменшити його імпорт і збільшити експорт. Адже дотепер аграрії змушені були купувати посівний матеріал переважно за кордоном, при цьому ніхто не був застрахований від його браку. Про те, як у подальшому розвиватиметься цей ринок, що стримує прихід інвестицій у нього та інші проблеми, з якими стикається галузь, «УК» розповіли експерти.