Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» внесено зміни до Земельного кодексу, законів України «Про землеустрій» та «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» та запроваджено сертифікацію інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. Усі ці зміни набули чинності з 4 грудня 2012 року. А вже з 1 січня 2013-го набере чинності Закон «Про державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Фахівці вже встигли назвати ці зміни революційними. Що ж принесе «земельна революція» пересічним користувачам та власникам земельних ділянок? Про це «УК» дізнавався в начальника головного управління Держземагентства у Рівненській області Світлани БОГАТИРЧУК-КРИВКО. 

Нацбанк України завжди перебуває у фарватері не лише фінансово-банківського, а й загалом економічного розвитку країни. Найголовніше, що він неабияк впливає й на життя пересічних людей. Саме тому «УК» напередодні нового 2013 року вирішив поспілкуватися з головою Ради регулятора Ігорем ПРАСОЛОВИМ, наблизивши запитання та відповіді саме до інтересів громадян. Адже вони турбуються за долю своїх заощаджень, курс національної валюти, порядність банків, яким люди довірили свої кошти.  

Експертну спільноту і звичайних громадян продовжує лихоманити через запровадження нових правил реєстрації прав на нерухоме майно з 1 січня 2013 року, а також передачу юридичних функцій від Бюро технічної інвентаризації (БТІ) до реєстраційних служб управлінь юстиції (під патронатом Мін’юсту) у містах та районах. І, схоже, зовсім не даремно.
Наприклад, керівники столичного БТІ зазначають, що кияни  досі не знають місцезнаходження реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, графік її роботи і навіть робочі телефони організації. 

Узимку Олексій Гачківський змінює свій Harley-Davidson на легковик. А влітку, щоб швидше добиратися з власного офіса до Аудиторської палати України (в ній він працює на громадських засадах), надає перевагу байку, якому не страшні столичні затори. На ньому він у 2007 році перетнув Австралію, а в 2008-му — Америку. Останні роки нові далекі подорожі на байку не планував, занурившись у сферу аудиторської діяльності. Ми розмовляємо з ним в офісному кафе для персоналу на п’ятому поверсі, оформленому в байкерському стилі, куди він легко піднімається з другого поверху — офіса для клієнтів з класичним британським ремонтом і картинами Подолу, в який давно закоханий. «Мої співробітники іноді обурюються, що немає ліфта, зате ми постійно рухаємося», — зізнається він за чашкою чаю. Про те, куди рухатиметься Аудиторська палата України і які перепони долає вона на своєму шляху, кореспондентові «УК» розповідає заступник голови Аудиторської палати України ??Олексій ГАЧКІВСЬКИЙ.  

— Нещодавно зіткнувся з абсолютно абсурдною ситуацією. Податківці оштрафували підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», яке займається виробництвом біодобавок до кормів для тварин, на майже мільйон гривень через те, що вони споживали послуги закордонних консультантів, — розповідає адвокат Анатолій Гасюк. — Податкова припустила, що цих консультацій взагалі не було. Тоді підприємство надало у ДПІ Печерського району м. Києва звіти консультантів із зазначенням їхніх імен і прізвищ, копії паспортів з позначками про перетин митного кордону України тощо, а також документи, що підтверджують, хто саме в компанії скористався послугами іноземних фахівців.

Цього «яблучного» року садівники Черкащини зібрали понад 20 тис. тонн плодів і ягід. Самих же яблук, за словами начальника відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василя Харченка, одержано майже 18 тис. тонн, чого достатньо для забезпечення потреб споживачів області. Ці дані, однак, попередні, й до того ж, не враховують урожаїв фермерських та присадибних господарств.  
На Черкащині вже сформувався потужний сектор великих садівничих господарств із площами від 100 га і більше. Успішно працюють понад 60 великих сільськогосподарських і фермерських підприємств.

«Завод зупинено. Прохідна зачинена», — таким оголошенням на склі дверей, якими ще недавно проходили тисячі працівників підприємства, зустрів нас, журналістів, Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ). Ще гнітючіше враження справляють порожні цехи унікального, одного з найбільших у Європі, виробника феросплавів і єдиного, що виплавляє весь асортимент цієї продукції та металевий марганець. Точніше, виплавляв, оскільки з 1 грудня завод зупинено. Як, до речі, і Стахановський завод феросплавів (СЗФ) — головне бюджетоутворююче підприємство міста, в якому воно розташоване. Навіщо і кому це вигідно? Відповідь на ці запитання ми намагалися одержати, спілкуючись із керівництвом та працівниками ЗЗФ.

«Українські вугледобувні підприємства плануємо продавати за інвестиційні зобов’язання і одну гривню. Починатимемо вже наступного року», — так висловився голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Рябченко. Цей процес проходитиме за новою для України процедурою. Передбачається, що збиткові шахти продадуть за символічну ціну, а змагання між покупцями полягатиме в тому, хто більше вкладе у розвиток підприємств.  

За 11 місяців цього року столичні платники податків перерахували в бюджет понад 29,9 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом торік казна додатково отримала майже 5,7 млрд, повідомила очільник Державної податкової служби у м. Києві Ірина Носачова. Зокрема на 25% збільшилися надходження від ПДВ, на 23 — зріс показник сплати податку на прибуток, на 18 — податку на доходи фізичних осіб. А до бюджету Києва надійшло 7,5 млрд грн, майже на 1,4 млрд або на 23% більше, ніж у 2011-му. 

Із 1 січня 2013 року набере чинності законодавча норма (зміни до постанови Нацбанку №502 від 12. 12. 2002 року), за якою фізособи мають пред’являти внутрішній український паспорт під час купівлі й продажу валюти. Про це нещодавно повідомив директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. Це значно знизить попит населення на інвалюту, переконаний він (її «вигрібають» з ринку пересічні українці, намагаючись відкласти на «чорний» день. — Авт.). Крім того, це чи не найголовніший метод боротьби з тінізацією ринку обміну валют. До нього останнім часом долучився й інший — можливе введення збору з продажу валюти. Однак усе по порядку.

Фактично нову «новорічну» норму щодо паспортизації обміну валют як українці, так і закордонні гості нашої країни вже виконували протягом певного часу (з жовтня 2011 року).