Як відомо, нещодавно Нацбанк України значно  — до 25%  — підвищив облікову ставку. Критики рішення головного фінансового регулятора зауважують, що такий високий показник зробить дуже дорогими кредити для бізнесу та населення.
Урядовий кур’єр» збирав думки за і проти такого рішення та з’ясовував, як збільшення облікової ставки відобразиться на роботі банківської системи, економіки й пересічних громадян.

На Полтавщині попри воєнний стан не припинили підтримувати в належному стані дорожню інфраструктуру, розуміючи, що краще ремонтні роботи виконувати влітку. У матеріалі «Дороги зв’язують країну під час війни» («УК» №112 за 19 травня) ми вже повідомляли про відновлення зруйнованих автошляхів та дорожніх знаків, які було демонтовано на початку повномасштабного вторгнення росії. За час, що минув відтоді, обсяги дорожньо-ремонтних робіт в області збільшилися.

 Хоч літо щойно почалося, уряд, економічні експерти й пересічні українці переймаються очікуванням нового опалювального сезону, підготовка до якого триває в умовах жорстокої  війни. Ідеться насамперед про використання природного газу, адже саме на ньому нині працюють майже 90 відсотків усіх котелень, які подають людям тепло, і облгази, що подають блакитне паливо для приготування їжі.

Україна веде переговори з кількома країнами та Організацією Об’єднаних Націй про розблокування портів для безперешкодного вивезення зерна. Проте головним гарантом у цьому питанні залишається зброя, яку ми отримуємо від держав-партнерів. Про це сказав Президент Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ з нагоди Дня журналіста, повідомляє Офіс Президента.
«Для нас важливо, що ми готові випускати зерно. Ми маємо інформаційний наратив росії про те, що дефіцит харчових продуктів — через Україну, через те, що ми не вивозимо. Це неправда, і ви чудово про це знаєте», — зазначив глава держави.

Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.

Пригадується,  як після початку широкомасштабної війни росії проти України курс долара до гривні в обмінних пунктах зріс мало не до позначки 40. Потім, щоправда, знизився, і за долар вже давали не більш як 33 гривні. Після 20 травня знову спостерігаємо зростання — до позначки 37,5. Такі цифри були в обмінниках і трохи вищі — на чорному ринку. Дехто вважає критерієм оцінки ринкової вартості гривні саме ці сегменти ринку.

Насамперед як гаранта експорту до країн ЄС найбільш чистої зеленої, тобто безвуглецевої електроенергії, яку генерують і українські атомні станції. Нагадаю: до війни з росією ми мали експорт лише з Бурштинського енергоострова до 800 МВт, який ДТЕК забезпечував виключно своєю тепловою, найбільш брудною генерацією. Імпорту електроенергії, за словами міністра енергетики Германа Галущенка,  з початку війни в нас не було, хоч з моменту синхронізації ми можемо використовувати аварійну допомогу з Європи. 

Перед владою й суспільством нині постає питання: чи треба підвищувати податки для бізнесу, адже державна скарбниця значною мірою працює на перемогу України у війні. «Урядовий кур’єр» зібрав думки фахівців з цього приводу.
Війна — це дуже дорого, а тому ніколи не проходить безслідно для бюджетів держав, втягнутих у збройний конфлікт. Методів залучення коштів на воєнні потреби небагато, й один з них — підвищення податків.
Чи є досвід підвищення податків у країнах, де був воєнний стан, у цьому чи минулому столітті?

ООН б’є на сполох: через блокування російською армією українських портів експорт зерна істотно скоротився, а це  загрожує голодом значній кількості країн.
«Без реінтеграції сільськогосподарського виробництва України врегулювати глобальну продовольчу кризу неможливо», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН (WFP) сподіваються,  що зможуть достукатися до сумління російського керівництва.

У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти.
Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України.