Економіка

 Один із них - Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва" - набрав чинності позавчора і розроблявся на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. З цього приводу керівник головного управління з питань соціально-економічної політики Адміністрації Президента Роман Жуковський і провів брифінг. 

Відновлення економіки України у 2011 році відбувається в умовах збільшення обсягів світової торгівлі та розгортання інвестиційної активності в реальному секторі. Саме такою була основна теза круглого столу «Економіка України у 2011 році: прогноз динаміки, виклики та ризики», який нещодавно відбувся в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). 

Новостворене підприємство, цехи якого піднялися неподалік обласного центру Волині, взяло в оборот три гектари місцевих пустирів. Нині вони вкриті твердим покриттям та оздоблені газонами. Комплекс будівель включає у себе фабрику з виробництва м’якої іграшки, гуртовий склад, корпус з виробництва пластмасової іграшки та адміністративне приміщення.

Традиційно більшість працюючих на підприємствах легкої промисловості — жінки. Мабуть, не випадково. Адже саме краща половина людства дбає  про порядок у домі, аби всі ми були одягнуті і взуті зі смаком і  в обновках почувалися комфортно. Цим вони опікуються, про  це нас запитують.

Про розкрадання державної власності ЗМІ ледь не щодня писали у часи активної приватизації держмайна. Наразі ця тема не надто актуальна, враховуючи те, що більшість майнових об’єктів нині у приватних руках. Та це не означає, що в Україні не лишилося власності, яка й досі працює безпосередньо на держбюджет і все ще цікава охочим скористатися нею для власної користі. Тож поки ніхто не бачить, деякі підприємства з державною часткою власності  зникають з майнової мапи України. Для цього застосовуються різноманітні схеми, серцевиною яких, звісно,  є банкрутство.

Фінансово-економічна криза найболючіше вдарила, як кажуть, прямо в серце по будівельній галузі та галузі промисловості будівельних матеріалів. Сотні компаній ринку не витримали важких часів і згорнули свою діяльність. Однак деякі, передусім відомі та великі компанії, хоча і зазнали значних фінансових та ресурсних збитків, продовжили пошук «рецептів» утримання на плаву. 

 Постійне подорожчання газу та інших видів палива і, як правило, збільшення оплати за комунальні послуги не може не викликати доречного запитання: «А чи є в Україні технології, що дадуть змогу значно зменшити залежність споживачів від виробників тепла?». Ні, мова не про широке залучення альтернативних видів палива (хоча непрямо — так). Сьогодні частіше лунають заклики українських і закордонних фахівців ретельніше приглядатися до так званого «теплого» або пасивного будинку. Саме в такому помешканні, яке зводиться за абсолютно нетиповою архітектурою, можна заощадити тепло та енергію в десятки разів більше, ніж у звичайних будівлях.

 ...Якби виникла необхідність прокласти залізницю до. Місяця, згодилася б продукція сталеварів "Азовсталі". Адже за 76 років роботи мартенівський цех виплавив 155 млн тонн сталі, з яких 2,3 млн тонн - рейкового металу. Цієї кількості цілком достатньо, аби облаштувати залізницю до супутника Землі й назад. Отож на прощальній плавці на печі N8 зварили саме рейкову сталь М76Т. А потім одну з останніх з усіх 12-ти мартенівських печей вивели з експлуатації.

У ці дні у виставковому центрі на Броварському проспекті в столиці проходить ХХІІІ Міжнародна агропромислова виставка-ярмарок "Агро-2011" - один із найбільш представницьких заходів, де вітчизняні виробники аграрної продукції й техніки для сільгоспробіт мають можливість, так би мовити, і на людей подивитися, й себе показати. 

 Проведена в області з ініціативи поштовиків акція "Діалог заради розвитку" дала можливість зв'язківцям отримати об'єктивну оцінку своєї праці, а керівникам місцевих органів влади - краще зрозуміти специфіку роботи галузі, послугами якої ми користуємося майже щодня.

 Нещодавно Національна комісія з питань регулювання зв'язку погодила положення про свою Громадську раду, тим самим привівши її діяльність у відповідність до вимог урядової постанови "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

 В принципі те, що прогнозували експерти ще два місяці тому, та про що говорили російські урядовці й дипломати, сьогодні стало напівреальністю. І хоча ЗМІ, які анонсують перше рішення Комісії Митного Союзу щодо українських товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, подають все це як факт, що вже відбувся, насправді до остаточного рішення ще далеко. Фактично такий крок з боку Митного союзу, а точніше Росії, якщо врахувати яка роль відведена їй в цьому об'єднанні, поки що є пересторогою та нагадуванням Україні, що російський Прем'єр слів на вітер не кидає. Адже під час свого останнього візиту до Києва у квітні цього року Володимир Путін в ході зустрічі зі своїм українським колегою зазначав, що у випадку приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС Москва змушена буде вживати економічні та митні заходи для захисту власних товарів.