Економіка

Розвиток українських виробників і залучення інвестицій в реальний сектор — сталі пріоритети державної промислової політики. Три роки тому було започатковано грантову програму для переробних підприємств, за якою вони можуть отримати до 8 млн грн на оновлення виробничих фондів та придбання нового обладнання. «За цей час 1027 підприємств з усіх областей України одержали державну підтримку на суму понад 5,1 мільярда гривень. Уряд систематично розширює програму, враховуючи виклики воєнного часу, запити бізнесу, нові технологічні тренди та галузеві потреби», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. 

 «URC-2025 стала платформою для презентації конкретних підсумків відновлення, ефективного управління інвестиціями, запровадження нових інструментів державно-приватного партнерства та зміцнення довіри до України як надійного партнера. Ми отримали чіткий посил від друзів та партнерів України, вони готові інвестувати в наше відновлення. Доказом цього стала ініціатива створення коаліції відновлення, Європейського флагманського фонду для відбудови України, а також підписання конкретних угод, меморандумів та спільних заяв на загальну суму понад 3,5 мільярда євро», — наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Щоночі росія запускає сотні дронів і ракет, тому Україна потребує збільшення інвестицій у протиповітряну оборону та створення коаліції країн для відновлення. Про це Президент Володимир Зеленський заявив на відкритті Конференції з питань відновлення України URC-2025, що відбувається в Римі 10—11 липня. Глава держави зазначив, що в ніч з 8 на 9 липня росія запустила по Україні понад 700 дронів і ракет, а в ніч з 9 на 10 липня — понад 400. Унаслідок останньої атаки на Київ загинуло дві людини, ще 16 поранено, повністю зруйновано медичну лабораторію, пошкоджено житлові будівлі, торговельний центр, ветеринарну клініку та базову міську інфраструктуру. Президент закликав партнерів збільшити постачання ППО та інвестиції у дрони-перехоплювачі, системи протиповітряної оборони й ракети.

Днями в Києві відбувся форум «Велике майбутнє малого бізнесу. Візія ФРП:2.0», на якому було представлено підсумки діяльності Фонду розвитку підприємництва за 2022—2024 роки, а також перспективні плани щодо перезавантаження — оновлений мандат діяльності Фонду на найближчу перспективу. Відкриваючи захід, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що в умовах повномасштабної війни український бізнес — надійна опора для збереження макрофінансової стабільності та забезпечення обороноздатності країни.  

У травні 2023 року держава запровадила програму «єВідновлення», щоб українці, чиє житло пошкоджене або знищене внаслідок війни, одержали підтримку для відбудови. За цей час 100 тисяч родин уже скористалися допомогою — хтось відремонтував свій дім, а хтось придбав новий завдяки житловому сертифікату. З них  9,6 тисячі придбали нові домівки. Понад 93 тисячам погодили компенсацію на відновлення житла після пошкоджень на загальну суму 9,8 мільярда гривень. З них вже перераховано заявникам — 8,9 мільярда гривень. 

Президент України Володимир Зеленський зустрівся із працівниками й працівницями енергетичної галузі, подякував їм за роботу та відзначив державними нагородами. Він зауважив, що вже третю зиму повномасштабної війни Україна пройшла без блекауту й змогла зберегти об’єднану енергосистему.

 «Розвиток оборонно-промислового комплексу — нині пріоритет всієї держави. Тож Міністерство економіки шукає способи підтримати ОПК в межах програм для цивільних виробників. Торік ми розширили програму грантів на переробку і дали змогу користуватися нею й виробникам дронів. Тепер запроваджуємо окремий напрям для виробників компонентів до озброєння. Підприємства можуть отримати до 8 мільйонів гривень для закупівлі обладнання на умовах співфінансування: 50% покриває держава, а 50% — виробники. Для підприємств у прифронтових регіонах та виробників БпЛА діють окремі умови: грант може покрити до 80%», — наголосила перший віцепрем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко.

 Безпека і оборона — головний напрям спрямування коштів, що залучені від випуску ОВДП. Інвестиції в державні облігації разом з міжнародною фінансовою допомогою продовжують сприяти фінансовій стійкості країни в умовах повномасштабної війни.

 У межах «Зроблено в Україні» об’єднано масштабні програми підтримки бізнесу, які стимулюють інвестиції, розширюють виробничі потужності та формують попит на українські товари. За рік понад 50 тисяч підприємств і підприємців одержали державну підтримку. За підсумками 2024 року, реалізація політики «Зроблено в Україні» забезпечила 0,64% додаткового зростання ВВП, що еквівалентно 88 мільярдам гривень.

 Традиційно технології агропромислового виробництва та технічні засоби для їх реалізації спричиняють взаємний вплив розвитку, вони як два крила сільського господарства, які забезпечують його зростання. Тому й під час розроблення інноваційних технологій для агропромислового виробництва, і під час створення відповідних технічних засобів необхідно враховувати виклики сьогодення, зокрема: необхідність вирішувати питання мінімізації питомих витрат енергії на виробництво сільськогосподарської продукції, її післязбиральну обробку та зберігання, зменшення обсягів використання викопних палив, адаптації виробництва до зміни клімату, зменшення чисельності працівників, а також збереження довкілля та виведення операторів з робочих місць з підвищеним забрудненням.

 Президент України Володимир Зеленський відвідав Хмельницьку атомну електростанцію, де заслухав доповідь щодо процесу будівництва третього енергоблока та провів енергетичну нараду. «Сьогодні атомна енергетика — реальна база для того, що в Україні є світло, є електрика, є життя. І це дуже важливо. Це те, що, я вважаю, зберегло в принципі нашу державу, особливо в ці три складні зими», — сказав глава держави.

 Чи готове сільське господарство до викликів зміни клімату? На жаль, вони вже тут. Посухи, аномальна спека, раптові заморозки та зливи, що знищують урожай, — це реальність, з якою стикаються аграрії. У цій ситуації перед Україною постає вибір: або активно впроваджувати механізми адаптації до кліматичної зміни, або опинитися в умовах, коли сільське господарство перестане бути стабільною основою економіки.