Світові ціни на продовольче зерно зростають, тож його експорт начебто може бути вигідним — якщо не втрутяться додаткові чинники і загалом буде що експортувати. Бо зниження врожаю порівняно з торішнім очевидне для всіх фахівців. Але річ не лише у цьому. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зауважує: зниження врожаю торкнеться тільки групи ранніх зернових, найперше колосових — пшениці, жита, ячменю. Пізніші культури, зокрема кукурудза, мають показати гарні результати. Але головною проблемою цього року буде не кількість, а якість зібраного.
Економіка
Восени Україна розраховує ввести в експлуатацію перші локомотиви, які буде виготовлено й укомплектовано для ПАТ «Укрзалізниця» за коопераційним договором з американським промисловим гігантом General Electric. Про це повідомив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
У непростому сьогоденні видається, що успішними можуть бути певні люди, окремі колективи, але не місто обласного значення. Навіть якщо містоутворююче підприємство — потужна Ладижинська ТЕС. Та в будь-якій територіальній громаді є нагальні проблеми. Саме якість їх розв’язання формує життєвий рівень, забезпечує динаміку руху вперед. Ладижинці можуть гордитися ефективністю своїх рішень: якщо раніше місто було дотаційним, то тепер це один з донорів державного бюджету.
Кожен, хто сходить з літака в аеропорту або поспішає на рейс, мріє, щоб час у дорозі минув швидко й без проблем. Проте досі, ніде правди діти, це було можливо не завжди й доступно не кожному. Особливо якщо пасажир торує цей шлях не у власному авто, а послуговується громадським транспортом. Та невдовзі цю проблему мають успішно розв’язати
Цього року в Україні дозрів небувалий урожай яблук. Це бачимо з пропозиції ранніх сортів на ринках і в супермаркетах — вона величезна
Чорною п’ятницею вже охрестили у ЗМІ 20 липня. Того дня в Україні сталося аж три страшні аварії за участі маршруток: на Миколаївщині, Житомирщині й Київщині
Проблема довговічності автошляхів та збереження їх покриття завжди була актуальною для України. Тож приємною для нас новиною стало те, що на порталі Світового банку опубліковано оголошення про міжнародний тендер «Проектування, постачання та встановлення пілотної системи зважування в русі»
Ситуацію з виробництвом українських мінеральних добрив навесні обговорювали вельми активно, тепер трохи притихли, та проблема від цього нікуди не зникла. Її обговоренню було присвячено зустріч в Українській аграрній конфедерації за участі її гендиректора Павла Коваля, аналітиків, начальника відділу Міністерства аграрної політики та продовольства Анатолія Рудюка та запрошених експертів
За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 кілометрів з півдня на північ. У зв’язку з глобальним потеплінням змінюється і рослинний світ. Дрібні виробники активно шукають альтернативні культури. Нині на землях Одещини, Миколаївщини, Херсонщини за умови дотримання певних технологій можна вирощувати культури, традиційні для Грузії, Туреччини, Франції та Італії, країн Середньої Азії.
Частка агровиробництва у структурі ВВП країни становить близько 18%, а може досягти 25% у разі його державної підтримки. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час перебування на Київщині, відвідуючи одне з місцевих фермерських господарств.
Розпочинаючи вчорашнє засідання уряду, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що економіка нашої країни стане по-справжньому сильною лише тоді, коли бізнес вестимуть чесно і прозоро. І це позитивно позначиться на створенні нових робочих місць, реальному підвищенні зарплат, наповнені держбюджету. А для цього маємо викорінювати злочинні тіньові схеми, зокрема активно боротися з контрабандою. Найбільше уваги на засіданні було приділено питанню боротьби з контрабандою та незаконним вирубуванням лісу.
За інформацією Державної фіскальної служби (ДФС), станом на 24 квітня 2018 року 107,6 тисячі суб’єктів господарювання в Україні (33,2 тисячі юридичних осіб із мільйона 100 тисяч та 74,4 тисячі фізичних осіб-підприємців з мільйона 700 тисяч) зареєстрували 280,5 тисячі реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Їх вони зобов’язані застосовувати (згідно із Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») не лише в мережах магазинів, кафе, їдалень тощо, а й під час прийняття готівки для подальшого переказу, купівлі-продажу іноземної валюти.