Екологія

Майже непрохідні заболочені гирлові ділянки Здвижу й Тетерева — рай для звірів і птахів, яких в інших місцях столичної області тіснить, турбує, а то й винищує homo sapiens, який чомусь визначив себе вінцем природи і обранцем Бога. А тут ніхто не руйнує бобрових хаток та загат, не пуляє заради розваги в ширяючих у небі чорних шулік, змієїдів, орланів, не ставить капканів на зайців чи петель на косуль. Такий собі маленький рай для природи. Рай, який у будь-яку мить може перетворитися на пекло, варто лише повернутися до влади колишнім друзям Януковича. Адже саме тут, у Сухолуччі, диктатор та його найближче оточення свого часу облаштували собі місце для панських полювань. 

Інформація про отруєння річок — наче перекличка мертвих. Тясмин, Случ, Хомора, Коник, Сула, Остер… Часом отрута виявляється такої сили, що гинуть не тільки риба, жаби, раки, а й качки, навіть бобри. Саме так сталося в Житомирській області на річках Случ та Хомора. 

Масове отруєння людей в Ізмаїлі змушує пильніше ставитися до систем водопостачання й водовідведення в інших містах і селах. Черкащина в цьому сенсі — регіон не з найкращих. Недавно Катеринопільський район сколихнула справжня екологічна катастрофа. Тонни води із несправних очисних споруд потекли сільськими городами і потрапили у річку Гнилий Тікич. Якість води тут і раніше була невисокою, а тепер ситуація стала критичною. 

Державне підприємство «Сарненське лісове господарство», що на Рівненщині, — один з лідерів за результатами господарювання в галузі. Тут один із найкращих колективних договорів щодо соціального захисту працівників. Тобто незважаючи на політичні торнадо та суспільні цунамі, економічна й соціальна складові йдуть поряд. Утім, пальма чи радше сосна першості дається непросто. Директор підприємства Сергій БЕЛЕЛЯ має неординарний погляд на проблеми та перспективи розвитку лісівничої галузі, яка  стала на шлях реформування. 

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак домовився з литовським колегою про співпрацю щодо утилізації відходів і реформування сфери надрокористування. Відповідне спільне рішення ухвалено в Батумі під час однієї із зустрічей, які український чиновник провів поза основною програмою міністерської конференції, що відбувалася в червні у Грузії. Пан Семерак також домовився про візит у липні до України міжнародної делегації на чолі з директором Організації економічного співробітництва та розвитку Саймоном Аптоном і керівником Відділу співробітництва з країнами Європи, Близького Сходу і Північної Африки Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини Юргеном Кайнхорстом, які спільно з українськими урядовцями обговорять перехід до «зелених методів економічної діяльності». 

На Міжнародній науковій конференції в межах ООН щодо класифікації запасів і ресурсів мінеральних корисних копалин, що відбулася в Женеві, доповіді голови Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Георгія РУДЬКА з профільних проблем викликали неабияке зацікавлення міжнародних експертів. «УК» він розказав, яка нині в Україні державна політика в надрокористуванні й що потребує корекції. 

У Сторожинецькому районі Чернівецької області місцевий лісгосп за звичкою називають лісокомбінатом. Хоч офіційно лісокомбінати Карпатського регіону припинили існувати 1995 року під час реформування лісового господарства країни. Багатогалузеві й бюджетоутворюючі підприємства, що тривалий час об’єднували в одній структурі лісівництво, лісозаготівлю і деревопереробку, розпалися на окремі виробничі одиниці, які під маркою акціонерних товариств увійшли в конкурентне середовище ринкової економіки. 

Волинські лісівники першими в Україні на 100% упровадили електронний облік деревини. Як це відбувається, журналістам під час прес-туру на базі державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» у Маневицькому районі розповіли-показали працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

Повітря — головний продукт споживання, а його наявність — основна умова існування. Тож забруднення атмосфери негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистем. Серед населених пунктів нашої країни найбільшого антропогенного навантаження зазнали 15 міст, зокрема Кривий Ріг, Маріуполь, Зеленодольськ, Бурштин, Енергодар, на які припадає 56,7% забруднюючих речовин в атмосферне повітря загального їх обсягу. Це й не дивно, бо основні забруднювачі повітря — підприємства металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості. 

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

Зламані лютневим буревієм дерева перекрили єдину дорогу до гірських хуторів біля Березівського лісництва, що на Прикарпатті. Законослухняні горяни просять Кутський лісгосп розчистити вітровал. Але лісівники нічим зарадити не можуть. Майже вся територія лісгоспу має природно-заповідний статус. Тож на будь-які роботи у своїх лісах (насамперед на всі види рубок, навіть нагальні, призначені таксаторами) лісівники повинні спочатку отримати «добро» від Міністерства екології та природних ресурсів. Столичним чиновникам невтямки, що такі суперечності, спричинені різним трактуванням законів та нормативних документів, роблять заручниками лісові господарства, національні природні парки, а головне — територіальні громади. 

У басейні Південного Бугу проживає 4,1 мільйона осіб (9% населення України). Це найбільша після Дніпра і Дністра річка в Україні. І єдина артерія, водозбірна площа якої повністю розміщена на території нашої країни. Південний Буг забезпечує роботу промисловості, сільського господарства, малої гідроенергетики, рибного й комунального господарств і навіть АЕС та кількох теплоелектростанцій. Скептики кажуть, що називати Буг річкою вже неправильно: в його басейні створено 189 водосховищ та понад 9,6 тисячі ставків із загальним об’ємом майже 1,5 мільярда кубічних метрів.