Екологія

У свідомості українців ліс — це спільне майно, яким має право користуватися кожен. Не в розумінні рубати для власних потреб що хочеш і де хочеш (втім, у деяких регіонах Карпат є й така ментальність). Але народ безсумнівно вважає, що вільно ходити по гриби, ягоди або просто вештатися лісовими дорогами — це так само природно, як вільно гуляти вулицями. 

Чи виживе лісова галузь у революційному вирі української сучасності? Про це ми спитали голову громадської ради Держлісагентства, академіка Національної академії аграрних наук України Ореста Фурдичка. — Оресте Івановичу, чи відбулися кардинальні зміни після вигнання бісів із лісового відомства? — Великі біси повтікали, а дрібніші затаїлися, залягли на лікарняних і вичікують, що їх обминуть покарання і люстрація. На жаль, нове керівництво галузі дуже лояльно поставилося до заміни старих корупційних кадрів, які вірно служили «папєрєднікам». Недавню колегію Держлісагентства було присвячено боротьбі з корупцією. Звіт керівництва звівся до констатації факту, що в галузі всі дотримуються антикорупційного законодавства. Однак цього недостатньо. Відповідно до звітів і в попередньої влади з дотриманням законодавства все було гаразд. Проте суспільство відносить лісову галузь до однієї з найкорумпованіших. А чесних і роботящих лісівників незаслужено називають крадіями лісу. 

Наша газета неодноразово писала про проблеми української природної перлини — Кінбурнської коси. Нині додалося ще одне лихо — джипінг. Цілинні землі облюбували для розваг власники позашляховиків. Вони роз’їжджають узбережжям, пошкоджуючи білосніжний пісок та рослинність, вбивають тварин, влаштовують пікніки на березі. 

З точки зору екології, територія України — одна суцільна рана, яку ятрять усі можливі чинники забруднень: радіонукліди, важкі метали, токсичні хімічні сполуки. Техногенне навантаження в областях з розвиненою промисловістю давно перейшло всі допустимі межі. Потерпають від завалів побутових і промислових відходів навіть, здавалося б, чисті Полтавщина і Прикарпаття. А тут ще й війна на Донбасі. 

За п’ять років нашого з Михайлом знайомства я не лише зрозумів значення термінів «розрахункова лісосіка» або «бонітет», а й став набагато більше поважати працю лісівників. Справжніх. Бо чимало тих, хто ходить у зеленій формі з дубовими листочками в петлицях, насправді високому званню не відповідають. 

Спека, що душить нині нашу землю, так чи так діє абсолютно на все живе. Зокрема й на тварин, яких ми зазвичай у буденному житті не помічаємо, проте зникнення яких неминуче призвело б до планетарних розмірів гуманітарної катастрофи.  Маю на увазі звичайну медоносну бджолу. Адже мед, прополіс, віск, пилок, перга, маточне молочко і навіть личинки воскової молі, що теж йдуть на виготовлення народних ліків, — лише дещиця користі, яку дає людям ця комаха.

У  Полтавській облдержадміністрації, за участі голови Віктора Бугайчука, відбулося перше організаційне засідання робочої групи з вивчення доцільності та правової основи розміщення кар’єру ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ГЗК). 

Регіональний семінар «Плани адаптації (апроксимації) екологічного законодавства України до права Європейського Союзу» зібрав у виставковому комплексі «Козак Палац» представників органів державної влади та місцевого самоврядування, промислових підприємств, депутатів різних рівнів, науковців, активістів екологічних громадських організацій. У ході семінару розглядалися питання національної стратегії у сфері охорони довкілля. Такий захід викликав надзвичайну зацікавленість фахівців і громадськості, адже Запорізький край має одне з найвищих техногенних навантажень у країні. Бо на території області зосереджені практично всі основні галузі промисловості — більш як 160 промислових підприємств. Також розміщені Запорізька ТЕС та Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція в Європі. 

Із загарбанням Криму, розв’язанням війни на Донбасі втрачено чимало того, що вабило туристів, мандрівників. Але скільки унікальних природних шедеврів у країні! Можливості для відпочинку колосальні: привести б ті численні об’єкти до належного стану, знайти й відновити забуті, створити нові — й усміхнеться Україна.  Йдеться не лише про великі парки, комплекси, курорти, санаторії. Йдеться й про невеличкі об’єкти, скажімо, рекреаційні зони вздовж доріг, на берегах річок та озер, у лісових пущах, куди можна прийти з родиною чи друзями і з користю відпочити: помилуватися дивами природи, зміцнити здоров’я, знайти інтелектуальну поживу.  

Що робиться в чи не найбільш закритій для суспільства галузі? Який спадок залишила новому лісовому керівництву команда Сім’ї? Чи буде зламано старі схеми, чи стане вільнішим доступ до лісу? Про це та багато іншого — в інтерв’ю з головним лісівником країни Валерієм ЧЕРНЯКОВИМ.  

— Освоєння енергії вітру як екологічно чистого джерела є дуже важливим для майбутнього України, — зазначив, відкриваючи конференцію, відомий учений і автор багатьох розробок у галузі вітроенергетики Олексій Оніпко. Він проаналізував розвиток вітроенергетики в різних країнах світу та розповів про кращі українські розробки у відновлювальній енергетиці. 

Чи знаєте ви, що, прогулюючись київськими вулицями, фактично ходите по річках? Здивовані? Здивуєтеся ще більше, коли дізнаєтесь, що лише в центральній частині Києва протікає кілька десятків річок, а всього їх у місті — понад 100! Це стверджує професор Національного авіаційного університету доктор географічних наук Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ.